Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №440/13153/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 р. Справа № 440/13153/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Катунова В.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2026, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/13153/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азарес"

до Північного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків третя особа Головне управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азарес» (далі – ТОВ «Азарес», позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі – ПМУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач, апелянт), третя особа Головне управління ДПС у Полтавській області (далі – ГУ ДПС у Полтавській області, третя особа), в якому просив (з урахуванням уточненої позовної заяви від 30.09.2025) визнати протиправним та скасувати рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку № 6678 від 11.09.2025 про відповідність ТОВ «Азарес» критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язати Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виключити ТОВ «Азарес» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність внесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, з огляду на прийняття оспорюваного рішення без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин та з порушенням принципу рівності в процесі їх прийняття. За твердженням позивача, господарські правовідносини з контрагентами, що віднесені до переліку ризикових платників податків, відбулись до їх включення до такого переліку. Крім того, на переконання позивача, рішенню комісії про відповідність платника податку критеріям ризиковості має передувати складення та направлення таким платником податкової накладної, за наслідком чого здійснюється моніторинг платника.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Азарес» (вул. Майора Борищака, буд.18, м. Кременчук, Полтавська область, 39622, код ЄРДПОУ 42831334) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052, код ЄРДПОУ 61052), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄРДПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку №6678 від 11.09.2025про відповідність ТОВ «Азарес» критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язано Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виключити ТОВ «Азарес» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азарес» судові витрати у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 по справі № 440/13153/25 та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог ТОВ «Азарес» відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що на виконання вимог п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 року (далі – Порядок) комісією Північного МУ на предмет ризиковості розглядалися операції за період, що не перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості.

Щодо контрагента ТОВ «АТЕНА ОІЛ» апелянт зазначає, що відповідно до акцизних накладних бензовоз, яким транспортувалося дизпаливо з акцизного складу (нафтобази) до покупців ТОВ «АТЕНА ОІЛ» не змінювався, проте жоден із зазначених покупців не має на обліку об`єктів за адресою розвантаження та не придбавав послуги транспортування у ТОВ «АЛЬФА ГРУП 77» або ФОП ОСОБА_1 . Таким чином дані первинних документів, наданих позивачем, не відповідають даним податкової звітності.

Також апелянт вказує, що ТОВ «Азарес» не надано платіжних документів або виписок банку, які підтверджують розрахунки з ТОВ «Андава Груп» (код 45136725). Було встановлено наявність договорів поставки № 20052025-5 від 20.05.2025 та № 01072025-5 від 01.07.2025 з ТОВ «Андава Груп», по яким здійснюються операції без відображення в податковій звітності. Також, не надано документи, які підтверджують транспортування імпортного товару з порту до адреси м. Кременчук, проїзд Галузевий, буд. 70.

Таким чином, рішення від 11.09.2025 № 6678 про відповідність ТОВ «Азарес» критеріям ризиковості платника податку, прийняте комісією Північного МУ з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є правомірним та ґрунтується на об`єктивних підставах.

Позивач, скориставшись правом, передбаченим ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та цілком обґрунтованим. ТОВ «Азарес» реалізував ТОВ «АТЕНА ОІЛ» товар, який один рік знаходився під арештом і не міг бути реалізований до того. При цьому, ТОВ «Азарес» та ТОВ «АТЕНА ОІЛ» не входять в жодну групу платників податків. Вони мають різних власників, різних керівників, різні адреси, створені в різний час. До того ж, ТОВ «АТЕНА ОІЛ» не перебувало в переліку ризикових платників податків на час здійснення господарських операцій, як і не перебуває зараз в цьому переліку. Реалізація товару відбулася короткий проміжок часу з 19.06.2025р. по 30.06.2025р. і не є циклічною, носить скоріше разовий характер з реалізації однієї партії товару.

Також вказує, що ТОВ «Азарес» реалізував ТОВ «АНДАВА ГРУП» тільки невелику частину розмитненого товару. При цьому, ТОВ «Азарес» та ТОВ «АНДАВА ГРУП» не входять в жодну групу платників податків. Вони мають різних власників, різних керівників, різні адреси, створені в різний час. До того ж, ТОВ «АНДАВА ГРУП» не перебувало в переліку ризикових платників податків на час здійснення господарських операцій, як і не перебуває зараз в цьому переліку. Реалізація товару відбулася короткий проміжок часу – два дні і не є циклічною, носить скоріше разовий характер з реалізації однієї партії товару.

Позивач зазначає, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «Азарес» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. Фактично таке рішення було прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, а не за наслідками подання платником податку податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

З огляду на зазначене, позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 - без змін, адже суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 308, пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, дійшла таких висновків.

Судом встановлено такі обставини справи.

ТОВ «Азарес» у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 42831334; як платник податків перебуває на обліку в Кременчуцькій ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області, є платником податку на додану вартість.

20.08.2025 відносно позивача прийнято рішення № 6245 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

02.09.2025 позивач подав до контролюючого органу Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (вих. № 96/07-1 від 02.09.2025), до якого додано документи щодо придбання палива та його зберігання, документів щодо господарських операцій з ТОВ «Андава Груп» та ТОВ «Атена Оіл» тощо.

11.09.2025 Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку прийнято рішення № 6678 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підстава прийняття рішення: код податкової інформації 06 - платник податку залучений до здійснення групою платників податку, у тому числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один із одним щодо придбання/ реалізації одного й того ж товару/ послуги для оформлення штучного обсягу такого товару /послуги.

Не погодившись з рішенням Комісії від 11.09.2025 № 6678 про відповідність критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що документального підтвердження обставин, що ТОВ «Азарес» та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Під час розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який досліджувався в ході засідання Комісії і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Суд зазначив, що будь-які можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для його притягнення до відповідальності, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Суд дійшов висновку, що відповідач у ході розгляду справи не довів правомірність свого твердження що ТОВ «Азарес» залучений до здійснення групою платників податку, у тому числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один із одним щодо придбання/ реалізації одного й того ж товару/ послуги для оформлення штучного обсягу такого товару /послуги. Посилання відповідача, що 12.09.2025 по ТОВ «Атена Оіл» та ТОВ «Андава Груп» прийняті рішення про відповідність їх критеріям ризиковості платника податку, без дослідження підстав та документів, що передували ухваленню відповідних рішень, на переконання суду, недостатньо для ухвалення правомірного та обґрунтованого рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості. Невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що його прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування спірного рішення, і відповідно зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Колегія суддів надаючи оцінку спірним правовідносинам зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), зокрема, він визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII внесені зміни та доповнення до ПК України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до п. 1 Порядку № 1165 цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За змістами абзаців другого, шостого, сьомого п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (далі - автоматизований моніторинг) - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Положеннями абзаців першого, третього п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів «б» і «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

«8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС».

Таким чином, чинним законодавством установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений постанові Верховного Суду від 14.05.2025 у справі № 260/3479/24.

При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Виходячи з наведеного, питання відповідності суб`єкта господарювання Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання ним для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.

Додатком № 4 до Порядку № 1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

Так, як зазначалось вище, підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 11.09.2025 № 6678 визначено таку податкову інформацію:

06 - платник податку залучений до здійснення групою платників податку, у тому числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один із одним щодо придбання / реалізації одного й того ж товару / послуги для формування штучного обсягу такого товару / послуги.

Як зазначено вище, вирішенню Комісією питання щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення цим платником податкової накладної/розрахунку коригування для їхньої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Лише за наявності цієї умови контролюючим органом проводиться перевірка поданих податкової накладної/розрахунку коригування та, як наслідок, моніторинг платника податку в цілому.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутня інформація про те, що позивачем направлялись для реєстрації контролюючому органу податкові накладні чи розрахунки коригування, моніторинг яких став підставою для розгляду питання щодо відповідності позивача критеріям ризиковості платника податків.

Крім того, в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено, яка саме операція та по якій податковій накладній була предметом дослідження та віднесена ним до ризикової.

Таким чином, рішення від 11.09.2025 № 6678 прийнято комісією регіонального рівня не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що має передувати його моніторингу контролюючим органом як платника податку.

Зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення також вбачається, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача віднесено до ризикових, прийнято у зв`язку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, а не за наслідками подання позивачем податкових накладних для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що у випадку неконкретизації податкової інформації у рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника за п. 8 Критеріїв ризиковості, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

Тобто, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна певна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, комісія повинна була обґрунтувати у рішенні, на підставі якої конкретної інформації вона дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Крім того, сам платник податку повинен бути обізнаний із податковою інформацією, яка стала підставою для віднесення його до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки це забезпечує його право подати на розгляд комісії документи, необхідні для розгляду питання про виключення платника з переліку таких, які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 280/3639/20 та від 18.11.2025 у справі № 140/6764/24.

Колегія суддів зазначає, що у спірному рішення вказано, що ризиковими є операції з постачання у період з 27.02.2025 по 28.02.2025 та з 19.06.2025 по 30.06.2025 по окремим суб`єктам господарювання, однак, відповідачем у рішенні від 11.09.2025 № 6678 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначено на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються.

До матеріалів справи залучено витяг з протоколу засідання Комісії від 11.09.2025 № 67, зі змісту якого вбачається, що підставою для висновку про відповідність ТОВ «Азарес» критеріям ризиковості платника податку слугувала наявність інформації про те, що ТОВ «Азарес» здійснює господарські операції без відображення їх в бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно до інформації, за якою встановлено відповідність ТОВ «Азарес» критеріям ризиковості: операція постачання за період з 27.02.2025 по 28.02.2025 (код операції УКТЗЕД 2710194300), податковий номер платника податку задіяного в ризиковій операції 45136725 («ТОВ Андава Груп»); операція постачання за період з 19.06.2025 по 30.06.2025, код операції, визначеної як ризикової 2710194300, податковий номер платника податку задіяного в ризиковій операції 45731760 (ТОВ «Атена Оіл»).

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що ТОВ «Азарес» не надано документів або виписок банку, які підтверджують розрахунки з ТОВ «Андава Груп». Встановлено наявність договорів поставки № 20052025-5 від 20.05.2025 та № 01072025-5 від 01.07.2025 з ТОВ «Андава Груп», по яким здійснюються операції без відображення в податкової звітності, не надано документи, які підтверджують транспортування імпортного товару з порту до адреси м. Кременчук, проїзд Галузевий, 70.

Колегія суддів зауважує, що позивач з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу в реальності здійснених ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку.

За результатами розгляду поданих документів відповідач прийняв оскаржуване рішення, в якому вказав про ненадання зазначених вище документів.

При цьому колегія суддів зауважує, що позивач з урахування положень п. 6 Порядку № 1165 надав обсяг документів, який вважав достатнім для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Водночас з позовною заявою позивачем було надано договір про надання транспортних послуг з ТОВ «Альфа груп 77» від 02.01.2023 № 71, договір транспортного перевезення №2502-1/25а1v з «Алма Він», товарно-транспортні накладні, які підтверджують переміщення дизпалива з порту м. Ізмаїл до адреси м. Кременчук, проїзд Галузевий, буд. 70, виписки з рахунку за 07.03.2025 та 10.03.2025, які підтверджують розрахунки з ТОВ «Андава Груп».

Щодо договорів поставки № 20052025-5 від 20.05.2025 та № 01072025-5 від 01.07.2025 з ТОВ «Андава Груп» позивачем надано лист ТОВ «Азарес» вих.11/07 від 11.07.2025, відповідно до якого ТОВ «Азарес» повідомляє ТОВ «Андава Груп» про технічну помилку при перерахуванні грошових коштів, а саме зазначення призначення з іншого платежу. ТОВ «Азарес» просило вважати вірним призначення платежу «Надання поворотної відсоткової фінансової допомоги за Договором поворотної фінансової ПФД № 20052025-1 від 20.05.2025, Без ПДВ» за платіжними інструкціями: № 254 від 05.06.2025, № 276 від 11.06.20254; № 275 від 11.06.2025; № 296 від 19.06.2025; № 285 від 27.05.2025. Також позивач листом вих.11/07/01 від 11.07.2025, повідомив ТОВ «Андава груп» про технічну помилку при перерахуванні грошових коштів, а саме зазначення призначення з іншого платежу, та просив вважати призначення платежу: «Надання поворотної відсоткової фінансової допомоги за Договором поворотної фінансової ПФД01072025-5 від 01.07.2025, Без ПДВ» за платіжною інструкцією № 325 від 11.07.2025. Облік наданої ТОВ «Азарес» поворотної фінансової допомоги на ТОВ «Андава груп» в розрізі договорів ведеться на рахунку 3771 «Розрахунки з іншими кредиторами». Господарські операції з надання поворотної фінансової допомоги на ТОВ «Андава Груп» знайшли своє відображення у фінансовій звітності підприємства у рядках р.1155 Інша поточна дебіторська заборгованість, розділу ІІ Оборотні активи.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи відповідача про наявність договорів № 20052025-5 від 20.05.2025 та № 01072025-5 від 01.07.2025 з ТОВ «Андава Груп», по яким здійснюються операції без відображання в податковій звітності не знайшли свого підтвердження.

При цьому колегія суддів зауважує, що ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідач не спростував достовірності наданих позивачем документів.

Щодо зазначення в оскаржуваному рішенні підстави 06 - платник податку залучений до здійснення групою платників податку, у тому числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один із одним щодо придбання/ реалізації одного й того ж товару/ послуги для оформлення штучного обсягу такого товару /послуги, колегія суддів зазначає, що в цьому рішенні в графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» не вказано інформації про те, що контрагенти позивача включені до переліку ризикових.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що навіть у випадку включення контрагентів позивача до переліку ризикових сам по собі цей факт не може бути самостійною підставою для віднесення і позивача до ризикового платника, оскільки кваліфікуючою ознакою для віднесення суб`єкта до ризикового є саме здійснена ним господарська операція, в якій контрагент є лише одним з складових елементів.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічного змісту правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків, а позивачем до матеріалів справи надано належні та допустимі докази того підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку.

Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку № 6678 від 11.09.2025.

При цьому суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

За змістом п. 6 Порядку № 1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів враховує, що відповідно до пунктів 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Згідно з частинами 1-3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а отже апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки судом було правильно встановлено всі обставини справи, а рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року по справі № 440/13153/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді В.В. Катунов В.Б. Русанова