Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №240/17099/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/17099/26

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 16.04.2026 №063350035949;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723 XII, Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII періоди роботи в органах державної податкової служби з 03.10.1995 по 15.10.1997 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_1 з 09.04.2026 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XІI «Про державну службу», пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з урахуванням 60 відсотків заробітної плати, зазначеної в довідках ГУ ДПС у Житомирської області від 27.12.2024 №103, №104, з урахуванням виплачених сум.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відмітила, що 09.04.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закон України "Про Державну службу", проте за результатами розгляду заяви позивачки, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.04.2026 №053350035949, їй відмовлено у перерахунку пенсії. Вважає, що такі дії пенсійного органу порушують її право на належне пенсійне забезпечення, а тому звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Житомирській області) правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Донецькій області) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зауважив, що за результатами розгляду матеріалів пенсійної справи та доданих до заяви документів, встановлено, що позивачем надана довідка від 08.04.2026 №03-06-08/1274, видана станом на березень 2026 року, що не відповідає вимогам постанови №622. Довідка має бути видана станом на дату звернення або на дату звільнення (звільнена 08.04.2026). Стаж позивача, що відноситься до категорій посад державних службовців складає 18 років 11 місяців 20 днів. До стажу державної служби не враховано період роботи з 22.03.1996 по 15.10.1997, оскільки ОСОБА_1 працювала в Державній податковій інспекції та було присвоєно персональне звання - «Інспектор податкової служби ІII рангу». Довідка від 08.04.2026 №03-06-08/1272 не врахована у зв`язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до норм чинного законодавства, позивачу, виконано перерахунок пенсії у зв`язку зі звільненням 08.04.2026. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято правомірне та обґрунтоване рішення від 16.04.2026 №063350035949 про відмову позивачу в частині переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №899.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 09.04.2026 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просила перевести її із пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

На виконання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1), за принципом екстериторіальності вищезазначену заяву розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

За наслідками розгляду поданої заяви та доданих до неї документів, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення від 16.04.2026 №053350035949 про відмову позивачці у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

У вказаному рішенні вказано, що за результатами розгляду матеріалів пенсійної справи та доданих до заяви документів, встановлено, заявницею надана довідка від 08.04.2026 №03-06-08/1274, видана станом на березень 2026 р., що не відповідає вимогам Постанови 622. Довідка має бути видана станом на дату звернення або на дату звільнення, заявниця звільнена 09.04.2026. Стаж заявниці, що відноситься до категорій посад державних службовців складає 18 років 11 місяців 20 днів. До стажу державної служби заявниці не враховано період роботи з 22.03.1996 по 15.10.1997, оскільки заявниці було присвоєно персональне звання — «Інспектор податкової служби ІІІ рангу». Довідка від 08.04.2026 №03-06-08/1272 не врахована у зв`язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Заявниці виконано перерахунок пенсії у зв`язку зі звільненням 09.04.2026.

Вважаючи протиправною відмову у переведенні її з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ).

01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

У той час, згідно з пунктом 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" згаданого Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (№ 1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (№ 1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17.

Як вже зазначалося, 09.04.2026 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просила перевести її із пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

За наслідками розгляду поданої заяви та доданих до неї документів, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення від 16.04.2026 №053350035949 про відмову позивачці у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

У вказаному рішенні вказано, що за результатами розгляду матеріалів пенсійної справи та доданих до заяви документів, встановлено, заявницею надана довідка від 08.04.2026 №03-06-08/1274, видана станом на березень 2026 р., що не відповідає вимогам Постанови 622. Довідка має бути видана станом на дату звернення або на дату звільнення, заявниця звільнена 09.04.2026. Стаж заявниці, що відноситься до категорій посад державних службовців складає 18 років 11 місяців 20 днів. До стажу державної служби заявниці не враховано період роботи з 22.03.1996 по 15.10.1997, оскільки заявниці було присвоєно персональне звання — «Інспектор податкової служби ІІІ рангу». Довідка від 08.04.2026 №03-06-08/1272 не врахована у зв`язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Заявниці виконано перерахунок пенсії у зв`язку зі звільненням 09.04.2026.

Щодо неврахування довідки від 08.04.2026 №03-06-08/1274, виданої станом на березень 2026 року, суд зазначає таке.

12.07.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» (чинна з 20 липня 2024 року), якою внесено зміни до Постанови №622, доповнивши її, зокрема пунктами 4-1 та 4-2 (Порядок №622).

Так, відповідно до п.4 Поряду пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.

Згідно з п.4-1 Порядку №622 для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:

посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);

розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.

Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;

розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;

середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 5 Порядку №622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII Про державну службу та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Дослідивши надану пенсійному органу довідку УДКСУ у м. Житомирі Житомирської області від 08.04.2026 №03-06-08/1274, станом на березень 2026 року, суд встановив, що вона відповідає формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, визначеним Порядком №622, та відображає складові заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавку за вислугу років, за останнім місцем роботи позивача перед зверненням за пенсією.

Водночас, доводи відповідача про невідповідність наданої довідки вимогам чинного законодавства, суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні, оскільки жодних доказів на їх обґрунтування відповідач суду не надав та матеріали справи не містять.

Щодо незарахування до стажу державної служби період роботи позивачки з 22.03.1996 по 15.10.1997, з тих підстав, що їй було присвоєно персональне звання — «Інспектор податкової служби ІІІ рангу», то суд зазначає, що згідно з пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283, до стажу державної служби зараховується робота на посадах в органах державної податкової та митної служби особам, яким присвоєні персональні звання або ранги державних службовців.

Відтак, посилання відповідача на присвоєння позивачу персонального звання як на причину для відмови є безпідставним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Щодо неврахування пенсійним органом довідки від 08.04.2026 №03-06-08/1272, у зв`язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, суд зазначає таке.

Так, зі змісту наявної у матеріалах справи трудової книжки позивачки слідує, що вона у період з 03.10.1995 по 25.11.1996 працювала в ДПІ м. Бердичів, 03.10.1995 прийняла присягу державного службовця «Інспектор податкової служби III рангу», 22.03.1996 присвоєно спеціальне звання; з 26.11.1996 по 15.10.1997 працювала в Бердичівській ДПА.

Отже, вказані записи підтверджують трудову діяльність позивача у період з 03.10.1995 по 15.10.1997 в органах державної податкової служби, присвоєння персональних та спеціальних звань, рангів державного службовця.

Таким чином, станом на 09.04.2026 (час звернення позивача із заявою про перехід на пенсію державного службовця) стаж роботи позивача на вищезазначених посадах, які дають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» складав більше 20 років.

Водночас, суд, розглянувши довідку УДКСУ у м. Житомирі Житомирської області від 08.04.2026 №03-06-08/1272, зазначає, що така довідка про складові заробітної плати видана уповноваженим органом за встановленою формою та містить достовірні дані.

Оскільки з урахуванням відновленого судом спеціального стажу позивач відповідає вимогам пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII, територіальний орган Пенсійного фонду зобов`язаний прийняти вказану довідку та здійснити розрахунок пенсії на її підставі.

Поряд з цим, в силу вимог ч.3 ст.44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ 25.11.2005 за №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Водночас, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем своїх повноважень щодо отримання додаткових документів/надання позивачу допомоги в їх отриманні, які були б достатніми для їх врахування при переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Відповідач, відмовляючи позивачці у призначенні пенсії будь-яких додаткових документів від неї не вимагав, жодних дій по їх самостійному отриманню не вчиняв.

Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що ГУ ПФУ в Донецькій області, відмовляючи позивачці у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, тому рішення від 16.04.2026 №053350035949 є протиправним і підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Однак, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Застосовуючи механізм захисту та ефективного відновлення порушених прав позивача, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати позивачці до стажу її роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723 XII, Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII періоди роботи в органах державної податкової служби з 03.10.1995 по 15.10.1997 року та перевести з 09.04.2026 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XІI «Про державну службу», пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з урахуванням 60 відсотків заробітної плати, зазначеної в довідках ГУ ДПС у Житомирської області від 27.12.2024 №103, №104, з урахуванням виплачених сум.

Також, суд зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, дії зобов`язального характеру щодо зарахування періодів до стажу позивача, а також щодо переведення з одного виду пенсії на інший має вчинити саме той територіальний орган Пенсійного фонду України, що був визначений за принципом екстериторіальності, як орган, що вирішував питання про наявність підстав для такого переведення та здійснював підрахунок стажу роботи позивача на посадах державної служби, тобто в даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Проте, порушення прав позивача з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області під час розгляду справи судом встановлено не було, оскільки оскаржуване рішення про відмову в переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а тому заявлені до нього позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 16.04.2026 №063350035949.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723 XII, Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII періоди роботи в органах державної податкової служби з 03.10.1995 по 15.10.1997.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області перевести ОСОБА_1 з 09.04.2026 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XІI «Про державну службу», пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з урахуванням 60 відсотків заробітної плати, зазначеної в довідках ГУ ДПС у Житомирської області від 27.12.2024 №103, №104, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 липня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович