Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №725/4999/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

24 липня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., перевіривши апеляційну скаргу адвоката Клочкової А.О., яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , на постанову Чернівецького районного суду м. Чернівці від 22 червня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 22 червня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і за його вчинення накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч гривень) 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.

Згідно з постановою районного суду, 17.05.2026 року о 03 год 57 хв. в м. Чернівці по вул. Руській, 248, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Ауді» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, порушення мови та запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовилася. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 була відсторонена.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_1 – адвокат Клочкова А.О. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернівецького районного суду м. Чернівців від 22 червня 2026 року, а справу закрити у зв`язку з відсутністю у діях її довірительки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ЄУНСП: 725/4999/26 Головуючий у І інстанції: Вольська-Тонієвич О.В.

Номер провадження: 33/822/319/26 Суддя-доповідач: Потоцький В.П.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції поверхнево було розглянуто справу, не було здійснено повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин.

Стверджує, що вимога поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння є безпідставною та протиправною, оскільки у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, під час спілкування з поліцейськими вона поводила себе спокійно, координація рухів та мови не була порушена, пальці рук не тремтіли, а шкіра мала природній колір забарвлення.

Посилається і на те, що від проходження огляду на місці події відмовилася, оскільки не довіряє результатам газоаналізатора «Драгер» який наявний в працівників поліції, крім того, вказує на те, що працівники поліції не пояснили ОСОБА_1 процедуру проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі і не направили останню на такий огляд.

Зазначає, що поліцейські не ознайомлювали ОСОБА_1 зі змістом направлення на огляд в заклад охорони здоров`я та не пропонували пройти огляд згідно зазначеного направлення.

Крім того, посилається і на те, що матеріали справи не містять жодних доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що викликає сумніви у законності дій поліцейських.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та її адвокат Клочкова А.О., будучи належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення не надіслали. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала апеляційну скаргу, інших осіб, які беруть участь у справі не перешкоджає апеляційному розгляду.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступного.

Згідно зі ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП під час розгляду справи підлягає з`ясуванню, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані не були.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом із тим сама по собі наявність такого обов`язку не звільняє суд від необхідності перевірити, чи діяли працівники поліції саме у спосіб та в порядку, визначених законом.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція), а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі – Порядок).

Відповідно до п. 2 розділу I Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Аналіз наведених положень свідчить, що виявлення та фіксація конкретних ознак стану сп`яніння є необхідною та обов`язковою передумовою для пропозиції водієві пройти огляд, а також гарантує законність усіх подальших процесуальних дій поліцейського.

Так, із наявного в матеріалах справи відеозапису (а.с.9) вбачається, що поліцейським озвучено ОСОБА_1 такі ознаки алкогольного сп`яніння, як порушення координації рухів, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота.

Разом з тим, при перегляді апеляційним судом вказаного відеозапису не встановлено в особи, відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, таких ознак як порушення координації рухів, порушення мови. Натомість ОСОБА_1 чітко виконує вимоги працівників поліції, відповідає на запитання, її дії є послідовними, скоординованими, а мовлення - зрозумілим, чітким і виразним. Об`єктивних даних, які б підтверджували наявність у неї порушення координації рухів чи порушення мови, відеозапис не містить.

Крім того, суд критично оцінює посилання працівників поліції на таку ознаку, як запах алкоголю з порожнини рота, оскільки із відеозапису вбачається, що під час спілкування поліцейських із ОСОБА_1 у безпосередній близькості перебували також й інші особи. За таких обставин зазначена ознака не може бути перевірена судом за допомогою відеозапису та не підтверджена жодними іншими об`єктивними даними. При цьому працівниками поліції не вчинялося будь-яких дій, спрямованих на фіксацію чи підтвердження саме цієї ознаки, а матеріали справи не містять інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота.

Отже, наведені працівниками поліції ознаки алкогольного сп`яніння не знайшли свого належного об`єктивного підтвердження матеріалами справи. За таких обставин у працівників поліції були відсутні достатні підстави, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією, для направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, а тому подальші процесуальні дії, вчинені на підставі непідтверджених ознак, не можуть вважатися такими, що здійснені у спосіб та в порядку, визначених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1988 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться їй в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

З урахуванням наведеного, районний суд дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться їй у провину.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 245, 247, 252, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Чернівецький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Клочкової А.О. задовольнити.

Постанову Чернівецького районного суду м. Чернівців від 22 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду В.П. Потоцький