Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №720/1296/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою адвоката Харченка В.І. на постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17.06.2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1, 124, 126 ч.5 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 червня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 ч.1, 126 ч.5, 124 КУпАП і на нього накладено стягнення:

-за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн в дохід держави;

- за ст. 130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;

- за ст. 126 ч.5 КУпАП у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Згідно постанови суду, 16 травня 2026 року о 00.30 год. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 по дорозі сполученням Сонячна Долина в с. Бояни Чернівецького району Чернівецької області, в порушення п.п. 2.1а, 2.9а Правил дорожнього руху України, повторно протягом року, не маючи права керування транспортним засобом та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та, в порушення п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху та

ЄУНСС 720/1296/26 НП 33/822/325/26 головуючий у 1 інстанції Ляху Г.О.

допустив зіткнення із автомобілем марки «BYD» д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався на зустріч, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Не погоджуючись з вказаним рішення адвокат Харченко В.І. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративних правопорушень.

При цьому вказував, що відправлення правосуддя головуючим суддею відбулося в службовому кабінеті судді, без мантії та нагрудного знаку. Також розгляд справи проводився без секретаря судового засідання, без фіксування технічними засобами та зберігання протоколу судового засідання в електронному суді, що, на його думку, є істотними процесуальними порушеннями.

Зазначав, що поліцейськими було порушено процедуру опитування неповнолітнього правопорушника, тобто без участі законного представника. Після оформлення протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не було ознайомлено з його правами. Також огляд ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного приладу було зафіксовано на різних носіях, один з яких відсутній в матеріалах справи.

Посилався на те, що фабула правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП відрізняється від змісту п. 2.1а ПДР України, а фабула протоколу за ст. 124 нечітко відтворює зміст диспозиції до п. 12.1, 13.1 ПДР. Вважає, що ОСОБА_1 не є суб`єктом вчинення правопорушення за ст. 124 КУпАП, оскільки не має статусу водія, як неповнолітній. Також суд виправив недоліки та розбіжності у фабулах адміністративних протоколах, перебравши на себе функцію обвинувача.

Стверджував, що суд зобов`язаний був викликати в судове засідання свідків, потерпілих для з`ясування їх показів. Однак, обмежився лише викладенням в постанові пояснення свідка – зацікавленої особи другого водія ОСОБА_2 .

Вказував, що в протоколах про адміністративні правопорушення міститься запис про те, що ОСОБА_1 було видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, що свідчить про невідповідність дій поліцейських. Також ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом.

Також посилався на те, що в роздруківці тесту приладу Драгер містяться розбіжності в годинах, не зазначено серію та номер протоколу, до якого він належить, його не підписано ОСОБА_1 . Крім того, на дисплеї приладу Драгер була вказана інша температура повітря, ніж була насправді, що, на його думку, свідчить про несправність приладу.

Зазначав, що до матеріалів справи долучені лише «вирвані» частини відеозаписів, що зобов`язувало поліцейських залучити свідків. Схема ДТП відображає лише наслідки ДТП, а не причину її виникнення, на ній не зафіксовано дорожні умови та інші необхідні дані, порушено масштаб зображення.

В протоколі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП не вказано, за яке правопорушення та коли саме ОСОБА_1 раніше було притягнуто до відповідальності. Стверджував, що протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 виготовлені у виді стрічки, не підписані за допомогою КЕП, що свідчить про їх недопустимість як доказів.

Вважає, що суд розглянув справу поверхнево, формально, не дослідив надані апелянтом докази, а тому вона підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог статей 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги захисника, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ним п. 2.1а, 2.9а, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, 126 ч.5, ст. 130 ч.1 КУпАП є обґрунтованою, висновки, викладені у ній, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 667217, ЕПР1 №667212 та ЕПР1 № 667208 від 16 травня 2026 року, з яких вбачається, що 06 травня 2026 року приблизно о 00 годині 30 хвилин ОСОБА_1 не маючи права керування транспортним засобом, повторно протягом року керував автомобілем марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 по дорозі сполученням Сонячна Долина в с. Бояни Чернівецького району Чернівецької області, в порушення п. п. 2.1(а), 2.9(а), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, в стані алкогольного сп`яніння, внаслідок чого не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху та допустив зіткнення із автомобілем марки «BYD» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався на зустріч, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 1, 26, 48); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 був проведений у зв`язку із вчиненням ДТП, огляд проведений приладом Drager, результат огляду – 0,63‰ (а.с. 33), роздруківкою приладу Alcotest Drager 6810 ARЕМ -0049, тест №2323, дата останнього калібрування 17.03.2026, результат огляду – 0,63‰ (а.с.34), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи (а.с. 39), постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 23 жовтня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.18).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.

З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозицією ст. 124 КУпАП встановлено відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

З пояснень водія ОСОБА_2 вбачається, що 16.05.2026 року о 00.30 год. він керував автомобілем марки «BYD» д.н.з. НОМЕР_2 , по дорозі сполученням Сонячна Долина в с. Бояни Чернівецького району Чернівецької області, де йому на зустрічну смугу руху виїхав автомобіль марки «BMW 530D», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , тоді він взяв правіше та виїхав майже на обочину, проте уникнути ДТП не зумів, оскільки автомобіль, керований ОСОБА_1 , виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся із його автомобілем. Оскільки, завдана шкода йому відшкодована, претензій до останнього не має (а.с.6).

ОСОБА_1 в своєму поясненні вказував, що 16.05.2026 року о 00.30 год. він керував автомобілем марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 по дорозі сполученням Сонячна Долина в с. Бояни Чернівецького району, попередньо вживши спиртні напої у вигляді горілки та пива. По дорозі він не справився із керуванням та допустив ДТП. Пояснення записані в присутності матері (а.с.7).

Оскільки під час керування ОСОБА_1 транспортним засобом настала дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, його дії вірно кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП, передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Садгірського районного суду м. Чернівців від 23 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення по факту того, що він керував транспортним засобом, не маючи права на керування ним. Вказана постанова набрала законної сили (а.с.18).

Передбачений диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП склад адміністративного правопорушення, який інкримінується ОСОБА_1 , полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Згідно вимог п. 2.1 а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом та керуючи транспортним засобом, виконував функцію водія. А оскільки він є неповнолітнім та не отримував посвідчення водія певної категорії, його було правильно притягнуто повторно до відповідальності за ст. 126 ч.5 КУпАП.

А тому доводи апелянта про невідповідність інкримінованих порушень ОСОБА_3 з диспозиціями ст. 126, 124 КУпАП є необґрунтованими та можуть свідчити про довільне трактування Правил дорожнього руху України та статей КУпАП.

Відповідно до вимог п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин. За порушення вимог цього пункту ПДР України, передбачена відповідальність за ст. 130 ч.1 КУпАП.

З відеозаписів, що були долучені до матеріалів справи та досліджені судом апеляційної інстанції вбачається, що після настання ДТП ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, що причетний до дорожньої пригоди, в присутності матері та свідків пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Драгер. Результат – 0,63‰, з яким ОСОБА_1 погодився та вказав, що вживав алкогольні напої. Пройти повторний огляд в закладі охорони здоров`я відмовився.

Наведені докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та встановленими законом способами, будь-які сумніви щодо їх достовірності відсутні

Що стосується тверджень апелянта про те, що на відеофайлах не зображено процедуру проведення огляду ОСОБА_1 , то вони є неправдивими. Той факт, що час на відеофайлах є розбіжності із зазначеним часом у матеріалах справи, то вони є слушними, однак не спростовують перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння та не є підставою для звільнення останнього від відповідальності.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо різниці в температурі повітря на вулиці та температурі, яка зазначена в роздруківці приладу Драгер, оскільки згідно технічних характеристик приладу Драгер, на приладі зображена температура повітря, в якій прилад перебував перед його використанням, тобто температура його роботи, а не температура зовнішнього повітря.

Доводи апелянта щодо не проведення судового засідання суддею в залі судового засідання та без мантії є неспроможними, оскільки суд апеляційної інстанції не має можливості перевірити вказані апелянтом обставини, а також не вправі давати оцінку діям судді. Зазначені апелянтом порушення його прав суддею при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення можуть бути предметом розгляду іншого уповноваженого органу.

Також безпідставними є аргументи адвоката щодо не ведення протоколу судового засіданні та проведення повної ауді фіксації судового засідання, оскільки нормами КУпАП така процедура не передбачена. Чинним законодавством передбачено, що за клопотанням сторін та учасників судового провадження судове засідання може бути проведено з його повною фіксацією, однак з матеріалів справи вбачається, що ніхто з учасників судового провадження не заявляв такого клопотання.

Що стосується доводів адвоката про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає технічному опису бланка протоколу, то необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Наказу №1395 від 07.11.2015 р. «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

За наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.

Тобто, згідно зазначеної Інструкції, працівникам поліції надано право виготовляти протоколи про адміністративне правопорушення саме у такій формі, як були виготовлені протоколи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Отже, апеляційний суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою, що обґрунтовано покладено судом першої інстанції в основу постанови щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 126 ч.5, ст.130 ч.1 КУпАП.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права не відповідає дійсності, оскільки з переглянутого відеозапису в апеляційній інстанції вбачається, що працівники поліції роз`яснювали ОСОБА_1 права, передбачені ст.63 Конституції України ст.268 КУпАП.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони також не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні апеляційної скарги адвоката Харченка В.І. відмовити, а постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 червня 2026 року у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1, 124, 126 ч.5 КУпАП залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф.Кифлюк

Копія. Згідно з оригіналом: суддя