Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №725/1391/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою адвоката Федорюка А.Л. на постанову Чернівецького районного суду м. Чернівців від 09.06.2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 09 червня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 30.01.2026 року о 10.03 год. в м. Чернівці по вул. Руська, 183, керував транспортним засобом марки «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest Drager 6820, результат огляду – 1,73‰, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України.

На вказану постанову суду адвокат Федорюк А.Л. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Також просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Щодо пропущеного строку на апеляційне оскарження вказував, що постанова суду 09.06.2026 фактично в судовому засіданні не оголошувалася, не вручалася ні захиснику, ні ОСОБА_1 . З її змістом апелянт ознайомився тільки 26.06.2026 р., коли йому було надано матеріали провадження, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови ним пропущено з поважних причин.

Зазначав, що в матеріалах справи відсутні ухвали та інші процесуальні рішення щодо вирішення клопотань та письмових заперечень, наданих апелянтом. ЄУНСС 725/1391/26 НП 33/822/318/26 головуючий у 1 інстанції Іщенко І.В.

Також відсутній протокол судового засідання, журнал судового засідання, технічний аудіозапис та інші матеріали фіксації перебігу судового розгляду.

Посилався на те, що фактичний розгляд справи не відбувався, суддя провів лише коротку розмову з адвокатом. На думку апелянта, було порушено право на захист ОСОБА_1 . Також не було викликано свідка ОСОБА_2 в судове засідання, не були допитані поліцейські, а постанова суду є невмотивованою.

Апелянт вказував на численні порушення судом дослідження доказів та матеріалів справи, які, на його думку, мали місце.

Зазначав, що ОСОБА_1 стверджував, що за кермом перебувала інша особа, а не він, однак поліцейські, які прибули після ДТП і не були очевидцями руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , не перевірили цей факт.

Апелянт також просив викликати в судове засідання свідків ДТП та поліцейських.

Заслухавши адвоката Федорюка А.Л., який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження суд приходить до таких висновків.

З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні в суді першої інстанції. Даних про надсилання ОСОБА_1 та його представнику копії постанови суду від 09.06.2026 року, матеріали справи не містять. Враховуючи, що ОСОБА_1 не був обізнаний про зміст оскаржуваної постанови, а його представник з постановою суду ознайомився лише 26.06.2026 р., вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції пропущений з поважних причин і його необхідно поновити.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався.

Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №579435 від 30.01.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager №6820, результат огляду – 1,73 ‰ (а.с. 1,2), який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд був проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, результат огляду 1,73‰ (а.с. 4), роздруківкою чека Drager «Alcotest» 6820, прилад №ARHF - 0015 від 30.01.2026 р., з якого вбачається, що вказаний прилад пройшов останнє калібрування 08.10.2025 року, особа, яку тестують – ОСОБА_1 , результат тесту – 1,73‰ (а.с. 5), відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с. 15), письмовим поясненням ОСОБА_1 , в якому він вказував, що рухався в автомобілі по вул. Руська в сторону Фастівської лікарні на транспортному засобі «BMW X5» по правій крайній полосі, в цей час з парковки виїхав автомобіль марки «Фольксваген Поло», внаслідок чого він здійснив зіткнення з ним (а.с.11).

Наведені докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та встановленими законом способами, будь-які сумніви щодо їх достовірності відсутні.

З відеофайлів, що містяться в матеріалах справи та були досліджені судом апеляційної інстанції, вбачається, що поліцейські прибули на виклик по факту ДТП з участю трьох транспортних засобів. Водіям транспортних засобів, які причетні до дорожньої пригоди, серед яких був і ОСОБА_1 , було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Драгер. ОСОБА_1 такий огляд пройшов, результат – 1,73 ‰. З результатом погодився, в заклад охорони здоров`я спочатку бажав проїхати, однак потім відмовився.

При цьому суд зауважує, що в ході спілкування з водієм ОСОБА_1 не заперечував, що вживав алкогольні напої, а також не заперечував керування ним транспортним засобом.

Аналіз вказаних доказів свідчить про правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

Що стосується доводів адвоката щодо не ведення протоколу судового засіданні та проведення фіксації судового засідання, то вони є необґрунтованими, оскільки нормами КУпАП ведення журналу судового засідання під час розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, як і фіксація судового засідання технічними засобами, прямо не передбачена.

Що стосується тверджень апелянта про не виклик свідків, то суд зауважує, що викликати свідків та працівників поліції в судове засідання є правом суду, а не обов`язком.

Не заслуговують на увагу також доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не приймав процесуальних рішень по кожному клопотанню адвоката, оскільки це не передбачено чинним законодавством.

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи, а апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

А тому підстав для скасування постанови суду та закриття провадження немає.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Поновити адвокату Федорюку А.М. пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Чернівецького районного суду м. Чернівців від 09 червня 2026 року.

В задоволенні апеляційної скарги адвоката Федорюка А.Л. відмовити, а постанову Чернівецького районного суду м. Чернівців від 09 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф.Кифлюк

Копія. Згідно з оригіналом: суддя