Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №645/7190/23 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 645/7190/23 Головуючий суддя І інстанції Сілантьєва Е. Є.

Провадження № 22-ц/818/2949/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: надання послуг

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Прокопенко Юлії Олегівни на рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року, у цивільній справі №645/7190/23, за позовом Харківського національного медичного університету до ОСОБА_1 , 3-тя особа Міністерство охорони здоров`я про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання будинку й територій та житлово комунальних послуг,

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року Харківський національний медичний університет звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , 3-тя особа Міністерство охорони здоров`я про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання будинку й територій та житлово комунальних послуг .

Позов мотивовано тим, що відповідно до Акту прийому-передачі Харківської медичної академії післядипломної освіти (далі - ХМАПО) до складу Харківського національного медичного університету від 09 грудня 2022 року, який було затверджено наказом Міністерством охорони здоров`я України від 27 грудня 2022 року № 2343, за ХНМУ було закріплено цілісний майновий комплекс Харківської медичної академії післядипломної освіти на праві оперативного управління, зокрема, будівлю гуртожитку №1, об`єкт державної власності за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі контракту № 4452 від 10 листопада 2010 року на тимчасове проживання в гуртожитку ОСОБА_1 проживає у гуртожитку № НОМЕР_1 ХНМУ. Вказаний контракт було укладено строком на 1 рік, з 08 листопада 2010 року по 08 листопада 2011 року, оплата за проживання визначається, виходячи з собівартості утримання 1 кв.м., які займає наймач, фактичних витрат за спожиті енергоносії та інші комунальні послуги у відповідності з показниками встановлених лічильників обліку у будівлі гуртожитку.

Відповідач та члени його родини після закінчення строку дії контракту № № 4452 від 10 листопада 2010 року продовжили проживати в кімнаті № НОМЕР_2 гуртожитку № НОМЕР_3 за адресою АДРЕСА_1 та користуватися всіма необхідними послугами, що призвело до утворення заборгованості в сумі 135965,34 грн за період з 01 листопада 2020 року по 31 жовтня 2023 року.

Оскільки ОСОБА_1 фактично отримано надані послуги з утримання будинку й території та комунальні послуги, ХНМУ просив стягнути з останнього заборгованість за вказані послуги, а також судові витрати.

Рішенням Немишлянського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського національного медичного університету заборгованість з відшкодування витрат на утримання будинку й території та житлово-комунальних послуг у розмірі – 135 965,34 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського національного медичного університету судовий збір у розмірі 2684, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Прокопенко Юлія Олегівна подала апеляційну скаргу просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі було досліджено обставини по справі, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зазначає, що позивачем не надано доказів щодо достовірності розрахунків плати за проживання у гуртожитку. Зазначала, що судом не взята до уваги та обставина, що тарифи, за якими розраховується витрати на утримання будинку та територій, не відповідають вимогам будь-якого закону. Посилання в позовній заяві та в рішенні на умови Контракту від 18.11.2010 року № 4452 як на підставу обґрунтування тарифів за проживання, виходячи з собівартості утримання 1 кв.м., та інших витрат, на які нібито погодився відповідач, не відповідає обставинам справ. Дія контракту від 18.11.2010 року вже сплинула. ОСОБА_1 неодноразово письмово звертався з чисельними заявами до позивача з вимогами укласти з ним Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (гуртожитком) встановленого зразку відповідно до вимог діючого законодавства.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не є особою права та інтереси якої порушено, та не має підстав звертатися до суду з позовом про стягнення заборгованості, оскільки ХНМУ є правонаступником прав та обов`язків ХМАПО.

Вказував, що постановою Верховного суду від 28 травня 2024 року по справі № 520/7440/21 було визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2021 року № 103- р «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» та Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року по справі № 520/5316/23 скасовано наказ Міністерства охорони здоров`я України від 15 березня 2021 року № 452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти».

Вищенаведеними судовими рішеннями було скасовано накази про реорганізацію ХМАПО, проте суд першої інстанції послався на відсутність даних щодо скасування акту прийому-передачі Харківської медичної академії післядипломної освіти до складу Харківського національного медичного університету від 09 грудня 2022 року, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27 грудня 2022 року № 2343. Між тим, Передавальний акт не має самостійного значення для виникнення універсального правонаступництва Позивача.

Вказував, що право вимоги щодо стягнення заборгованості, яка є предметом розгляду в даній справі, було повернуто до складу майна Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Зазначав про бездіяльність осіб, які відповідальні за виконання судових рішень у справі № 520/7440/21 та № 520/5316/23, проте з причин, що не залежать від відповідача, їх не виконують, а тому суд першої інстанції безпідставно послався на відсутність відомості щодо статусу Харківської медичної академії післядипломної освіти (код ЄДРПОУ 01896872), що мали були внесені на виконання судових рішень у справах № 520/7440/21 та № 520/5316/23 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач не інформував споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги. Між сторонами не було укладено договору про найм житла, а контракт від 18.11.2010 втратив силу.

23 березня 2026 року через систему «Електронний суд» ХНМУ подано відзив на апеляційну скаргу, в якому університет просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та рішення суду залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що не зважаючи на скасування судовими рішеннями відповідних актів, за якими здійснювалось припинення юридичної особи ХМАПО та її приєднання (в т.ч. майнових прав та обов`язків) до ХНМУ, на час розгляду справи поновлення юридичної особи ХМАПО не відбулося.

На час ухвалення судового рішення Харківська медична академія післядипломної освіти (код ЄДРПОУ 01896872) відсутня як зареєстрована юридична особа.

Відповідно до інформації Міністерства охорони здоров`я України власником будівлі гуртожитку, розташованого за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 268 є держава, в особі Міністерства охорони здоров`я України. Зазначена будівля закріплена за Харківським національним медичним університетом на праві оперативного управління та перебуває у нього на балансі.

Обставини не приведення стану юридичної особи ХПАМО у відповідності до судових рішень, не можуть впливати на право ХНМУ як балансоутримувача, отримувати відшкодування витрат на утримання будівлі гуртожитку (в т.ч. комунальних послуг) з осіб, які постійно та тривалий час фактично користуються такими послугами.

Відсутність поновлення стану ХМАПО в ЄДПРОУ не усуває обов`язку Відповідача сплачувати вартість фактично спожитих послуг, адже вони пов`язані саме із фактом їх споживання, а не з фактом поновлення статусу юридичної особи.

Реорганізація ХМАПО шляхом її приєднання до ХНМУ відбувалася в період з 2021 по 2023 роки у відповідності до Розпорядження КМ України від 08 лютого 2021 року № 103-р та наказу МОЗ України від 15 березня 2021 року № 452.

16 травня 2023 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесений запис № 1004801120031034673 про припинення ХМАПО як юридичної особи в результаті її реорганізації.

Між тим, доказів, що Відповідач здійснював оплату вартості проживання в гуртожитку в той період коли ХМАПО мало цивільну право та дієздатність (до 16 травня 2023 року), ним також не надано.

Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність у Відповідача об`єктивних перешкод здійснювати оплату вартості проживання в гуртожитку на користь ХМАПО у певний час, також ним суду не надано, що свідчить про свідоме та тривале ігнорування Відповідачем свого цивільного обов`язку щодо сплати боргу.

Цивільний кодекс України не містить положень про припинення зобов`язань боржника через не врегулювання процедурних питань наявності або відсутності у колишнього кредитора статусу юридичної особи, оскільки обов`язок боржника перебуває поза межами такої правової дискусії.

Позовна заява про стягнення заборгованості, що виникла в період листопад 2020 року – жовтень 2023 року, була подана до суду 18 грудня 2023 року, тобто до скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2021 року № 103-р «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15 березня 2021 року № 452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» судовими рішеннями .

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не заперечує, що на підставі контракту №4452 від 10.11.2010 року йому разом із родиною для проживання була надана в тимчасове користування квартира у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Також не заперечує фактичного продовження між сторонами договірних відносин із тимчасового проживання в гуртожитку. Разом з тим відповідач не виконує покладені на нього обов`язки щодо сплати за житлово-комунальні послуги, тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім, обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За визначенням, наданим у статті 1 вказаного Закону, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 вказаного Закону передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Водночас відповідно до пункту 5 частини 2 статті 7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Частиною 1 статті 10 вказаного Закону передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов`язання, зокрема, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто, у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 ЖК України.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року в справі № 6-59цс13 і від 20 квітня 2016 року в справі № 6-2951цс15, та у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року в справі № 750/12850/16-ц і від 06 листопада 2019 року в справі № 642/2858/16.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою в статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладаються законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.

З викладених вище положень убачається, що оплата житлово - комунальних послуг та послуг з утримання будинків здійснюється мешканцями гуртожитків балансоутримувачу будинку або безпосередньо підприємствам, які надають такі послуги за наявності прямих розрахунків між споживачем і постачальником. Оплата комунальних послуг балансоутримувачем будинку на користь компаній, що надають житлово-комунальні послуги, а потім пред`явлення вимоги до споживачів цих коштів сплатити за отримані послуги не суперечить вимогам чинного законодавства.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1, 2 статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина 1 статті 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Розпорядження КМ України від 08.02.2021р. №103-р та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 №452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» Харківську медичну академію післядипломної освіти було реорганізовано шляхом приєднання до Харківського національного медичного університету.

Відповідно до Акту прийому-передачі Харківської медичної академії післядипломної освіти до складу Харківського національного медичного університету від 09.12.2022, за ХНМУ було закріплено цілісний майновий комплекс Харківської медичної академії післядипломної освіти на праві оперативного управління, в тому числі, будівлю гуртожитку АДРЕСА_2 , а також передано дебіторську заборгованість постійних мешканців гуртожитку станом на 01.11.2022 в сумі 8457762,20 грн. Такий акт затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27 грудня 2022 року № 2343.

Згідно наказу ХНМУ від 26.01.2023 №10 «Про визначення переліку студентських гуртожитків ХНМУ» визначений перелік студентських гуртожитків Студентського містечка ХНМУ, які перебувають на балансі університету, серед яких студентський гуртожиток АДРЕСА_3 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 174352844 від 18 липня 2019 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 319980111 від 11.01.2023 року, власником будівлі гуртожитку, загальною площею 18771,2 кв.м., житлова площа 6778,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , є держава Україна в особі Міністерства охорони здоров`я України. Харківському національному медичному університету належить право оперативного управління вказаним майном.

10 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ХМАПО укладено контракт б/н на тимчасове проживання в гуртожитку Харківської медичної академії післядипломної освіти, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу у тимчасове користування для тимчасового проживання квартиру АДРЕСА_4 строком на 1 рік, з 08 листопада 2010 року по 08 листопада 2011 року, з визначенням оплати за проживання, виходячи з собівартості утримання 1 кв.м., які займає наймач та інших фактичних витрат на комунальні послуги у відповідності до показників встановлених приладів обліку в будівлі гуртожитку. (п.4.1 Контракту).

Як вбачається з копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 , НОМЕР_4 , виданого 21.08.1999 Борівським РВ УМВС в Харківській області, де значиться про реєстрацію місця проживання АДРЕСА_1 , що відповідає довідці ХНМУ від 01.12.2023 № 4.

Зазначене доводить факт проживання та користування відповідачем квартирою АДРЕСА_4 , адже відповідно до п.4 постанови КМУ від 07.02.2022 №265 «Про Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою.

Згідно п. 3.2.1 Контракту ХМАПО зобов`язалась надати мешканцям у тимчасове користування для тимчасового проживання житлове приміщення в гуртожитку та згідно з п. 3.2.3 Контракту, надати наймачу комунальні послуги.

Згідно п. 2.1.2, 2.1.3 Контракту, мешканець, в свою чергу, має право користуватись комунальними послугами, приміщеннями побутового призначення, обладнанням, інвентарем гуртожитку.

Плата за проживання у гуртожитку розраховується, виходячи із собівартості утримання 1 кв.м. площі, яку займає мешканець, фактичних витрат за спожиті енергоносії та інші комунальні послуги у відповідності до показників приладів обліку, встановлених у будівлі гуртожитку ( п.4.1 Контракту).

Положеннями п. 4.2, Контракту передбачено, що мешканець зобов`язався не пізніше 25-го числа кожного наступного місяця вносити плату за проживання в гуртожитку. Розмір плати за проживання може бути змінений у випадку зміни цін, індексу інфляції та в інших випадках, передбачених законодавством України, а також у зв`язку із збільшенням витрат, пов`язаних з у триманням гуртожитку (п.4.4 Контракту).

Даних про визнання недійсним укладеного між ХМАПО та відповідачем контракту на тимчасове проживання в гуртожитку Харківської медичної академії післядипломної освіти матеріали справи не містять.

Згідно довідки ХНМУ від 01.12.2023 №4 сумісно з відповідачем проживають за адресою: АДРЕСА_5 члени його родини: в період з 01.11.2020 по 30.04.2022 фактично проживало 4 особи, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . В травні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 фактично не проживали. В період з 01.06.2022 по 31.07.2022 фактично проживало 4 особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . В період з 01.08.2022 по 30.09.2022 фактично проживала 1 особа ОСОБА_1 . В період з 01.10.2022 по 31.10.2023 фактично проживало 2 особи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Після закінчення визначеного в п.6.1. Контракту №4452 від 10.11.2010 строку його дії відповідач разом із членами своєї родини продовжили проживати та займати квартиру АДРЕСА_4 , не укладаючи нового контракту на проживання.

Доказів заперечення з боку ХМАПО та ХНМУ обставин подальшого проживання відповідача разом із членами своєї родини в квартирі АДРЕСА_4 суду не надано.

Отже встановлені судом фактичні обставини дають підстави для твердження про виникнення між сторонами з моменту укладення Контракту №4452 від 10.11.2010 та після закінчення терміну його дії договірних відносин щодо надання відповідачу житлової площі за договором найму і в силу таких відносин відповідач зобов`язаний нести витрати за проживання у гуртожитку своєї родини, а також за використання допоміжними приміщеннями для задоволення своїх санітарно-гігієнічних потреб і сплачувати спожиті комунальні послуги.

Твердження скарги про те, що Харківський національний медичний університет, не є належним позивачем у справі та не мав права звертатися до суду з вказаним позовом, оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року визнано протиправним та скасовано наказ МОЗ України про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти, колегія суддів виходить з наступного.

За актом прийому-передачі Харківської медичної академії післядипломної освіти до складу Харківського національного медичного університету від 09.12.2022, який було затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27 грудня 2022 року №2343, за ХНМУ було закріплено цілісний майновий комплекс ХМАПО на праві оперативного управління, зокрема, будівлю гуртожитку №1, об`єкт державної власності, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 174352844 від 18.07.2019 та індексний номер витягу 319980111 від 11.01.2023 року в оперативному управлінні позивача перебувають будівлі гуртожитку, загальною площею 18771.2 кв.м., житлова площа 6778.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визнається речове право суб`єкта управління, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом) у межах встановлених цим кодексом, іншими законами, а також власником майна (уповноваженим органом).

Також згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Харківський національний медичний університет (код ЄДРПОУ 01896866) є правонаступником юридичної особи – Харківська медична академія післядипломної освіти (код ЄДРПОУ 01896872).

Відповідно до ч.5 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.ч. 4-8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у разі приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, до містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках.

Відповідно до п.п. 39, 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 «згідно пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій…….згідно пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи будь-яким державним реєстратором».

Даних, що на виконання судових рішень у справах №520/7440/21 та №520/5316/23 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відповідні відомості щодо статусу Харківської медичної академії післядипломної освіти (код ЄДРПОУ 01896872) під час судового розгляду не добуто.

У суду також відсутні дані, що скасований акт прийому-передачі Харківської медичної академії післядипломної освіти до складу Харківського національного медичного університету від 09.12.2022, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27 грудня 2022 року №2343, та відбулося повернення до складу майна Харківської медичної академії післядипломної освіти заборгованості відповідача, яка є предметом розгляду в даній справі.

Відповідно інформації Міністерства охорони здоров`я України, викладеної листом станом на 03.09.2024 за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка №393361478 від 03.09.2024) щодо об`єкту будівля літ. А-2-16 (гуртожиток) за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є держава Україна в особі Міністерства охорони здоров`я, особа, яка наділяється правом оперативного управління зазначеним об`єктом є Харківський національний медичний університет (номер запису про інше речове право 48953902). Станом на 04.09.2024 за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Харківський національний медичний університет (код ЄДРПОУ 01896866) є правонаступником юридичної особи Харківська медична академія післядипломної освіти (код ЄДРПОУ 01896872). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», підпункту 14 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №267, Наказу МОЗ України від 26.01.2018 и№152 Харківський національний медичний університет належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України. Реорганізація ХМАПО шляхом її приєднання до ХНМУ відбувалася в період з 2021 року по 2023 рік у відповідності до чинного Розпорядження КМУ від 08.02.2021 №103-р та наказу МОЗ від 15.03.2021 №452. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, МОЗ спрямував свою волю на передання не окремого майна, прав та обов`язків ХМАПО, а всієї їх сукупності. Відповідно до Акту прийому-передачі Харківської медичної академії післядипломної освіти до складу Харківського національного медичного університету від 09.12.2022, який було затверджено наказом Міністерством охорони здоров`я України від 27 грудня 2022 року № 2343, за ХНМУ було закріплено цілісний майновий комплекс Харківської медичної академії післядипломної освіти на праві оперативного управління, зокрема, будівлю гуртожитку №1, об`єкт державної власності, який знаходиться за адресою м. Харків, Салтівське шосе, 268. Станом на теперішній час наказ МОЗ від 27.12.2023 №2343 є чинним. Будівля гуртожитку №1 ХМАПО (станом на сьогодні студентський гуртожиток №7 ХНМУ), а також дебіторська та кредиторська заборгованість мешканців гуртожитку, обліковується на балансі ХНМУ, обслуговування гуртожитку в тому числі витрати на утримання будинку і території та житлово – комунальних послуг здійснюється ХМНУ шляхом укладення договорів на закупівлю послуг за державні кошти.

Між тим, відповідно до визначень, наведених в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 927/11207 балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Судовим розглядом встановлено, що реорганізація ХМАПО шляхом її приєднання до ХНМУ відбувалася в період з 2021 року по 2023 рік у відповідності до Розпорядження КМ України від 08.02.2021р. №103-р та наказу МОЗ України від 15.03.2021р. №452, а до ХНМУ, як правонаступника, перейшло усе майно ХМАПО як сукупність прав та обов`язків, які їй належать на підставі передавального акту. Отже, будівля гуртожитку №1 ХМАПО (станом на час розгляду справи студентський гуртожиток № 7 ХНМУ), а також дебіторська та кредиторська заборгованість мешканців гуртожитку, обліковується на балансі ХНМУ, обслуговування гуртожитку в тому числі витрати на утримання будинку і території та житлово-комунальних послуг здійснюється ХНМУ шляхом укладання договорів про закупівлю послуг за державні кошти.

У абзаці другому-четвертому підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 5 червня 2019 року № 3-р(І)/2019 № 3-р(І)/2019 Конституційний Суд України звернув увагу на те, що юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване.

Позбавлення через судову процедуру відповідача обов`язку сплачувати витрати про утриманню будинку й територій та житлово комунальні послуги лише через наявність правової колізії при проведенні процедури припинення (реорганізації) ХМАПО шляхом його приєднання до ХНМУ, може мати наслідком недотримання основних принципів цивільного законодавства, викладених в ст. 3 ЦК України.

Велика Палата ВС у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19 (провадження № 12-18гс20, п. 6.20) сформулювала такий висновок: «Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість». Суд не може заохочувати недобросовісну поведінку боржника з тим, щоб останній отримав майнову вигоду лише через невиконання судових рішень у справах №520/7440/21 та №520/5316/23. Більш того, суд вважає, що визнання протиправними та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2021 року № 103-р «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 № 452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» не впливає на обов`язок відповідачки здійснювати оплату витрат на утримання будинку й територій та житлово комунальних послуг позивачу, який наразі продовжує бути балансоутримувачем будівлі гуртожитку.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є, зокрема, встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачам).

Зважаючи, що гуртожиток за адресою АДРЕСА_1 перебуває на балансі ХНМУ, який на законних підставах надає житлово-комунальні послуги відповідачу, а останній не виконує своїх зобов`язань зі сплати за отримані та спожиті житлово-комунальні послуги належним чином, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вказані послуги.

Доводи скарги про те, що позивачем не доведено розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, то судова колегія зазначає наступне.

Згідно наказу ХМАПО від 31.08.2020 № 346-з «Про вартість проживання в гуртожитку АДРЕСА_6 у зв`язку з підвищенням заробітної плати з 01 вересня 2020 року» затверджено вартість 1 кв. м. за послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території для осіб, що проживають за контрактом та займають понад одне ліжко-місце. Згідно Калькуляції, яка є додатком до даного наказу вартість 1 кв. м. за послуги з утримання гуртожитків та прибудинкової території гуртожитку №1 з 01 вересня 2020 року складала 16, 42 грн. (13, 68 грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 2, 74 грн.)

Наказом ХМАПО від 25.01.2021 №46-з «Про вартість проживання в гуртожитку АДРЕСА_6 у зв`язку з підвищенням заробітної плати та тарифів на комунальні послуги (централізоване водопостачання та водовідведення, опалення, електропостачання) з 01 січня 2021 року» було затверджено Калькуляцію вартості 1 кв. м. послуги з утримання гуртожитків та прибудинкової території №1 з 01 січня 2021, яка склала для інших категорій громадян, які проживають за контрактом та займають понад одне ліжко-місце 17, 87 грн. (14, 91 грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 2, 89 грн.).

Відповідно до наказу ХМАПО від 12.01.2022 №18-з «Про зміну вартості проживання в гуртожитку №1 ХМАПО» з 01 січня 2022 року було затверджено Калькуляцію вартості 1 кв. м. послуги з утримання гуртожитків та прибудинкової території №1 з 01 січня 2022, яка склала для інших категорій громадян, які проживають за контрактом та займають понад одне ліжко-місце 18, 58 грн. (15, 48 грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 3,10 грн.).

Наказом ХНМУ від 02.01.2023 №05-госп «Про затвердження граничного розміру вартості послуг з експлуатації та господарського обслуговування будинків одного квадратного метра в гуртожитку №7 ХНМУ» з 01 січня 2023 року було затверджено розмір вартості послуги з експлуатації та господарського обслуговування будинків одного квадратного метру житлових приміщень гуртожитку №7 для осіб, які працюють у ХНМУ та інших закладах освіти, установах та організаціях – 13,50грн. (11,25 грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 2,25 грн.) та включає в себе: оплату праці, грн./місяць 8, 34 грн., нарахування на заробітну плату - 22,0 % грн. 1, 84 грн., матеріальні витрати – 0,11 грн., оплата послуг(крім комунальних) 0,92 грн., капітальні витрати (до 10% інших витрат) –0,04 грн. Всього витрат 11,25 грн., ПДВ 2,25грн. Вартість проживання у студентському гуртожитку складається з вартості утримання 1 кв. м. загальної площі будинку – гуртожитку, помноженої на кількість кв. м. приміщення, яке займає особа.

Щодо твердження скарги відповідача про відсутність доказів про те, що оплата за проживання в гуртожитку позивачем розраховується виходячи із собівартості утримання 1 кв. м, який займає наймач, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку ціни позову визначення відповідачу вартості проживання в гуртожитку здійснено позивачем виходячи із вартості обслуговування 1м2 гуртожитку та пропорційно до корисної площі квартири АДРЕСА_7 – 71,2 кв.м. за листопад – грудень 2020 року в сумі 13,68 грн., що відповідає наказу ХМАПО від 31.08.2020 № 346-з, за січень – грудень 2021 року в сумі 14,91 грн., що відповідає наказу ХМАПО від 25.01.2021 №46-з, за січень – лютий 2022 року в сумі 15,48 грн., що відповідає наказу ХМАПО від 12.01.2022 №18-з, за січень – жовтень 2023 року в сумі 13,50 грн., що відповідає наказу ХНМУ від 02.01.2023 №05-госп.

Щодо доводів скарги про те, що позивач здійснює розрахунок заборгованості відповідача, базуючись на площі, що складає 79,6 кв. м., а повинна бути 71,2 кв.м., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до наданих позивачем витягів з відомості про нарахування за проживання в гуртожитку на період грудень 2020 – жовтень 2023 р.р. дані про загальну опалювальну площу квартири №330 79,6 кв.м є лише інформативною, в той час як площа, з якої здійснюються відповідні нарахування, в розрахунку ціни позову позивачем зазначена 71,2 кв.м.

Отже, надані позивачем розрахункові дані щодо площі приміщення, яке становило предмет контракту №4452 від 10.11.2010.

Як вбачається з витягу з технічного паспорту на гуртожиток по АДРЕСА_1 (інв. справа №61257), виготовлений 19.03.2019 КМ «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», де містяться розрахункові дані про площі приміщень в гуртожитку. Такі дані повністю узгоджуються з витягами з відомостей нарахувань за проживання в гуртожитку (кімн. 330).

Позовні вимоги про відшкодування вартості обслуговування гуртожитку (утримання будинку та території) в сумі 1948,04 грн. за листопад – грудень 2020 року, 12739,08 грн. за 2021 рік, 4360,28 грн. за 2022 рік, 9612,00 грн. за січень – жовтень 2023 року підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення заборгованості за іншими видами комунальних послуг, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, нарахування плати з відшкодування за комунальні послуги у студентському гуртожитку № 7 ХНМУ здійснювалося відповідно до наказу ХНМУ від 30.12.2022 №179/2022-адм. (відомості нарахувань за січень 2023, відомості нарахувань за лютий 2023, відомості нарахувань за березень 2023), Наказу ХНМУ від 20.04.2023 №84-адм «Про порядок обрахунку плати за проживання в гуртожитках ХНМУ», розпорядження ХНМУ №1 від 15.05.2023 «Про затвердження розрахунку плати за проживання в гуртожитку АДРЕСА_3 , за квітень 2023 року», розпорядження ХНМУ від 13.06.2023 №3 «Про затвердження розрахунку плати за проживання в гуртожитку АДРЕСА_3 , за травень 2023 року», розпорядження ХНМУ №4 від 17.07.2023 «Про затвердження розрахунку плати за проживання в гуртожитку АДРЕСА_3 , за червень 2023 року», розпорядження ХНМУ від 11.08.2023 №5 «Про затвердження розрахунку плати за проживання в гуртожитку АДРЕСА_3 , за липень 2023 року», розпорядження ХНМУ від 14.09.2023 №6 «Про затвердження розрахунку плати за проживання в гуртожитку АДРЕСА_3 , за серпень 2023 року», розпорядження ХНМУ від 16.10.2023 №7 «Про затвердження розрахунку плати за проживання в гуртожитку АДРЕСА_3 , за вересень 2023 року», розпорядження ХНМУ від 17.11.2023 №9 «Про затвердження розрахунку плати за проживання в гуртожитку АДРЕСА_3 , за жовтень 2023 року».

Відповідно до розрахунку ціни позову за період 01.11.2000 - 31.10.2023 у відповідача як особи, що фактично разом із членами своєї родини (дружиною, донькою та сином) проживає в квартирі АДРЕСА_4 , що має загальну опалювальну площу 79,6 кв.м., корисну площу 71,2 кв.м., утворилась заборгованість в загальному розмірі 135965,34 грн., в т.ч. за листопад - грудень 2020 року в сумі 10 236,33 грн. виходячи, з яких витрати 1948,04 грн. на утримання будинку та території, 2548,50 грн. на опалення, 1011,63 грн. холодна вода, 611,15 грн. водовідведення, 2268,00 грн. електропостачання, 10,82 грн. освітлення міст загального користування, 132,14 грн. користування ліфтами.

Аналогічно за 2021 рік у відповідача утворилась заборгованість в сумі 55672,28 грн., з яких витрати 12739,08 грн. на утримання будинку та території, 9885,54 грн. на опалення, 5392,09 грн. холодна вода, 2987,07 грн. водовідведення, 14532,00 грн. електропостачання, 64,92 грн. освітлення міст загального користування, 792,84 грн. користування ліфтами.

За 2022 рік у відповідача утворилась заборгованість в сумі 39813,52 грн., з яких витрати 4360,28 грн. на утримання будинку та території, 5450,26 грн. на опалення, 6906,11 грн. холодна вода, 3633,84 грн. водовідведення, 12204,40 грн. електропостачання, 48,34 грн. освітлення міст загального користування, 574,70 грн. користування ліфтами. Відповідно до наданого позивачем та дослідженого судом розрахунку витрати на обслуговування гуртожитку за період березень – серпень 2022 року відповідачу не нараховувались. Аналогічно за період березень – жовтень 2022 року відповідачу не нараховувались витрати на опалення.

За січень - жовтень 2023 року у відповідача утворилась заборгованість в сумі 30243,21 грн., з яких витрати 9612,00 грн. на утримання будинку та території, 7125,20 грн. на опалення, 1198,22 грн. холодна вода, 634,08 грн. водовідведення, 6048,67 грн. електропостачання, 432,43 грн. освітлення міст загального користування, 152,07 грн. вивіз сміття.

Доказів оплати зазначеної суми заборгованості відповідачем до суду не надано.

Судовим розглядом також встановлено, що за наведений спірний період 2020-2023 позивачем понесені фактичні витрати на утримання та обслуговування гуртожитку АДРЕСА_8 , що доводиться наступними письмовими доказами: за 2020 рік: щодо технічного обслуговування ліфтів договір №30/20 від 30.01.2020, копії актів приймання виконаних послуг з обслуговування ліфтів та платіжних доручень; щодо надання послуг з поводження з побутовими відходами договір 12/1 від 03.02.2020, копії актів здачі-приймання послуг та платіжних доручень; щодо теплопостачання договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №588/20 від 04.02.2020, копії актів виконаних робіт по відпуску теплової енергії та платіжних доручень; щодо електроенергії договори про закупівлю електричної енергії №0060С/20 від 19.02.2020 та №0060С/20 від 24.12.2020, копії актів приймання-передачі електричної енергії та платіжних доручень; щодо водопостачання та водовідведення копії актів здачі - приймання послуг водовідведення та водопостачання та платіжних доручень згідно договорів №1841/09-ТВ-Б від 26.02.2020 та №1842/09-ТК-Б від 26.02.2020; за 2021 рік: щодо технічного обслуговування ліфтів договір №37/21 від 02.03.2021, копії актів приймання виконаних послуг з обслуговування ліфтів та платіжних доручень; щодо надання послуг з утилізації/видалення сміття та поводження зі сміттям договір 12/1 від 18.02.2021, копії актів здачі приймання послуг та платіжних доручень; щодо теплопостачання договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №588/21 від 12.02.2021, копії актів виконаних робіт по відпуску теплової енергії та платіжних доручень; щодо електроенергії договір про закупівлю електричної енергії №27/02 від 22.02.2021 та №1 від 29.03.2021, копії актів приймання- передачі електричної енергії та платіжних доручень; щодо водопостачання та водовідведення копії актів здачі-приймання наданих послуг водопостачання та водовідведення, платіжних доручень згідно договорів №2218/09-ТВ-Б від 19.02.2021, №2219/09-ТК-Б від 19.02.2021, №3002/09-ТК-Б від 21.12.2021 та 3001/09-ТВ-Б від 21.12.2021 ; за 2022 рік: щодо технічного обслуговування ліфтів договір №41/22 від 01.06.2022, копії актів приймання виконаних послуг з обслуговування ліфтів та платіжних доручень; щодо надання послуг з утилізації/видалення сміття та поводження зі сміттям договір № 12 від 18.04.2022 копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та платіжних доручень; щодо теплопостачання договори про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №588/22 від 11.02.2022 та №10117/22 від 17.10.2022, копії актів виконаних робіт по відпуску теплової енергії та платіжних доручень; щодо електроенергії договір про закупівлю електричної енергії №16-02/2022 від 11.02.2022, копії приймання-передачі електричної енергії та платіжних доручень; щодо водопостачання та водовідведення договори №16303/09- Б-2-ТК від 03.02.2022, №16302/09-Б-2-ТВ від 03.02.2022, копії актів здачі- приймання наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, платіжних доручень; за 2023-рік: щодо надання послуг з вивезення твердих побутових відходів договір 20/01 від 20.01.2023, копії актів надання послуг та платіжних доручень; щодо теплопостачання договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №10161/23 від 17.01.2023 копії актів приймання-передачі теплової енергії та платіжних доручень; щодо електроенергії договори про закупівлю електричної енергії №0060 від 30.01.2023, №0060-1 від 03.04.2023, №0060-2 від 03.05.2023, №0060-3 від 07.06.2023, копії актів приймання-передачі електричної енергії та платіжних доручень; щодо водопостачання та водовідведення платіжні доручення договори №3706/00-ТВ-Б від 30.01.2023 та №3707/00-ТК-Б від 30.01.2023, копії актів здачі-приймання наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, платіжних доручень; щодо витрат на утримання будинку й території - калькуляція вартості послуги з експлуатації та господарського обслуговування будинків одного квадратного метру житлових приміщень гуртожитку, відповідно до наказів ХМАПО та ХНМУ.

У суду апеляційної інстанції не має підстав сумніватися в достовірності таких наданих позивачем документів щодо витрат.

Надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог розрахунки заборгованості складені з чітким зазначенням суми заборгованості за кожен місяць, а тому приймаються судом та покладаються в основу рішення, оскільки будь-якого іншого розрахунку чи обґрунтованого заперечення проти зазначених розрахунків відповідачем не надано. Так само не надано об`єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.

Отже позивачем доведено надання комунальних послуг відповідачу та членам його родини у заявлений період, а відповідач відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України доказів того, що нарахування проводилися в цей період за відсутності надання таких послуг, або комунальні послуги надавалися неналежної якості, що вказувало на наявність підстав для звільнення відповідача від оплати їх вартості або зменшення нарахованих сум, не надав.

Таким чином, відповідачем не надано жодного доказу того, що позивач неправильно застосував відповідні нормативи, використав помилкові вихідні дані або здійснив обчислення всупереч затвердженим методикам.

Надана позивачем відомість нарахувань містить інформацію про помісячне формування боргу.

Постановою Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року у справі №638/8669/18 викладена наступна правова позиція: згідно із частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в іншій формі. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Також у своєму рішенні від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що справедливість – одна із засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальних вимірив права. Елементи права, зокрема, розмірність, рівність, мораль, об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Відповідно до ч.3 ст. 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в іншій формі.

Тривале користування відповідачем майновими благами та не вжиття заходів щодо їх оплати за відсутності правових підстав отримувати їх безоплатно, не відповідає стандартам добросовісності, а тому судом не приймається.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).

Відповідно до ч.1 ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Також судом відхиляються заперечення представника відповідача щодо відхилення наданих позивачем письмових доказів, адже відповідно до ст. 2 ЦПК України основними завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, а судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Також у своїх рішеннях Судова ЄСПЛ (справи Avotins проти Латвії [GC], № 17502/07, § 119, 2016 та Dombo Beheer B.V. проти Нідерландів, 27 жовтня 1993 р., § 33) наголошував, що принцип рівності сторін вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в суттєво невигідне становище порівняно з опонентом.

Судова колегія також ураховує, що відповідач протягом тривалого часу не звертався у встановленому законом порядку із вимогами про проведення офіційного перерахунку, не складав актів-претензій щодо неправильності нарахувань та не надавав доказів оскарження конкретних сум нарахувань.

Наданий позивачем розрахунок у сукупності з іншими матеріалами справи є достатнім для встановлення розміру заборгованості, оскільки дозволяє ідентифікувати особовий рахунок, періоди нарахувань, динаміку утворення боргу та остаточний розмір заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання будинку та територій та житлово-комунальних послуг у розмірі –135 965,34 грн.

Доводи відповідача про те, що при здійсненні розрахунків заборгованості наявні неточності колегією суддів не приймається, оскільки доказів, які б спростовували цей розрахунок, відповідачем не надано.

Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказів ненадання чи неналежного надання вказаних послуг відповідачем не надано, розрахунок заборгованості не спростовано.

Отже, доказів на підтвердження доводів відповідача матеріали справи не містять.

Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Прокопенко Юлії Олегівни –залишити без задоволення.

Рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року-залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 24 липня 2026 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії Ю.М. Мальований.

О.В. Маміна.