Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №761/23293/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 14 червня 2026 р.

Справа: №761/23293/26

Суддя: Литвин О. А.

Справа № 761/23293/26

Провадження №1-кп/761/4056/2026

В И Р О К

іменем України

15 червня 2026 року м. Київ

Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2026 за № 12026105100000754 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 21.05.2026 приблизно о 20 год. 15 хв. знаходячись на зупинці громадського транспорту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 1, на ґрунті особистих неприязних відносин, нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за наступних обставин.

Так, 21.05.2026 приблизно о 20 годині 15 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на зупинці громадського транспорту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 1.

В цей момент, у ОСОБА_3 , на ґрунті виниклих особистих неприязних відносин у ході раптово виниклого словесного конфлікту із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник кримінально протиправний умисел, направлений на заподіяння легких тілесних ушкоджень останньому.

Так, 21.05.2026, приблизно о 20 годині 15 хвилин, знаходячись на зупинці громадського транспорту, що за адресою: м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 1, ОСОБА_3 , реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, розуміючи протиправний характер своїх дій, наблизилась до ОСОБА_4 , та нанесла три удари телефоном, котрий тримала у руці в область голови, внаслідок чого останній відчув біль в тьмяно-потилочній ділянці.

У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_4 , завдано тілесні ушкодження у вигляді синця в тьмяно-потиличній області, котрий відноситься до легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, це ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України обумовлено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачена не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, до обвинувального акту прокурором додано клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні, з урахуванням тих обставин, що підозрювана беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 ,у якій ОСОБА_3 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку вона беззаперечно визнає, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, та згодна із розглядом обвинувального акту за її відсутності у спрощеному порядку.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначила, що їй роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, до обвинувального акту долучено письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , в якій останній не заперечує проти розгляду обвинувального акта в спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

З урахуванням наведеного та виконанням вимог КПК України, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381 - 382 КПК України.

Відповідно до частини 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме, умисне легке тілесне ушкодження.

Органом досудового розслідування установлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, установлені судом.

Обвинувачена ОСОБА_3 , інтереси якої представляє захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 ,судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального проступку, особу обвинуваченої, її вік, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючої покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді штрафу в межах санкції статті, за якою визнав її винною.

Таке покарання стосовно ОСОБА_3 є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 368 - 371, 373, 374, 376, 381 - 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Речові докази- зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua