Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №760/3098/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/3098/25

Провадження №1-кп/760/2052/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1

за участі сторін та інших учасників провадження

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження №42017000000000653 від 09.03.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Керч, АР Крим, громадянина України, колишнього заступника прокурора Центрального району міста Сімферополя прокуратури АР Крим, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, достовірно знаючи про незаконність призначення ОСОБА_7 на посаду так званого «прокурора Республіки Крим», а також незаконного проведення на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя референдуму, достовірно знаючи, що Автономна Республіка Крим є невід`ємною частиною України, на території якої діють виключно закони України та міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, у березні 2014 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності, посиленні окупації півострову та утворенні в АР Крим системи незаконних органів прокуратури російської федерації, погодився на незаконну пропозицію про продовження роботи у складі прокуратури АРК, а згодом - прокуратури Республіки Крим, без підпорядкування Генеральній прокуратурі Україні.

Продовжуючи свої умисні дії, ОСОБА_6 , перебуваючи у місті Сімферополі АР Крим на посаді заступника прокурора Центрального району міста Сімферополя прокуратури АР Крим, достовірно знаючи, що Автономна Республіка Крим є невід`ємною частиною України, на території якої діють виключно закони України та міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, у березні - серпні 2014 року, більш точну дату не встановлено, погодився на призначення його на посаду заступника начальника управління нагляду за виконанням федерального законодавства - начальника відділу нагляду за виконанням законодавства у сфері економіки незаконно створеної прокуратури Республіки Крим, виконував вказівки і розпорядження так званих керівників зазначеної прокуратури.

Зокрема, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи стаж роботи в органах прокуратури, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність своїх дій, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, перебуваючи в приміщенні так званої «прокуратури Республіки Крим» по вул. Севастопольська, буд. 21, м. Сімферополь, діючи в інтересах Російської Федерації, 21.09.2016, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, як виконувач обов`язків начальника управління незаконно створеної прокуратури Республіки Крим розглянув згідно російського законодавства скаргу громадянина на неправомірне рішення посадової особи органів прокуратури і протиправної діяльності керівництва незаконно створеного Міністерства внутрішніх справ про Республіці Крим, чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході правоохоронної системи України, яка діяла на території півострова Крим, на здійснення повноважень на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації, що призвело до забезпечення належного функціонування незаконно створених органів прокуратури та посилили заходи тимчасової окупації півострова.

Також, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи стаж роботи в органах прокуратури, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність своїх дій, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, перебуваючи в студії телерадіокомпанії «1 Крим» за адресою: вул. Студентська, 14, м. Сімферополь, АР Крим, діючи в інтересах російської федерації, 18.05.2017, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, взяв участь у зйомці відеосюжету як заступник начальника управління нагляду за виконанням федерального законодавства незаконно створеної прокуратури Республіки Крим та надав роз`яснення щодо реалізації окремих положень законодавства російської федерації, чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході правоохоронної системи України, яка діяла на території півострова Крим, на здійснення повноважень на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації, що призвело до забезпечення належного функціонування незаконно створених органів прокуратури та посилили заходи тимчасової окупації півострова.

Крім цього, ОСОБА_6 , надаючи допомогу представникам іноземної держави у переході правоохоронної системи України, яка діяла на території півострова Крим, на здійснення повноважень на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації та забезпеченні роботи незаконно створеного органу «Прокуратури Республіки Крим» 12.01.2017, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, нагороджений як заступник начальника управління нагляду за виконанням федерального законодавства - начальник відділу нагляду за виконанням законодавства у сфері економіки незаконно створеної прокуратури Республіки Крим «годинником» від самопроголошеного «Голови Республіки Крим» ОСОБА_8 за значний особистий вклад в утвердження законності і правопорядку в незаконно створеній Республіці Крим, зразкове виконання службових обов`язків, високий професіоналізм і у зв`язку із Днем працівника прокуратури російської федерації.

Допомога ОСОБА_6 іноземній державі та її представникам у створенні та функціонуванні органів прокуратури російської федерації та на території АР Крим призвели до посилення заходів тимчасової окупації півострова Крим, завдяки чому окупація триває.

Таким чином, за викладених вище обставин громадянин України ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, тобто умисного діяння, вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме: в наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, враховує необхідність забезпечення особливого значення охорони прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура, в контексті приписів ст. 2 КПК України, з дотриманням усіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Суд також враховує, що наведені особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Статтею 297-5 глави 24-1 КПК України встановлений порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування.

Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом. Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.12.2016 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 (in absentia), останній показань суду не надавав, клопотань на адресу суду також не надходило.

Відповідно до ухвали суду від 30.04.2025 постановлено здійснювати розгляд у вказаному кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia) в порядку спеціального судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.111 КК України.

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_6 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Аналіз наявних в матеріалах справи документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_6 до слідчого (прокурора), направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, мав можливість отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, а також бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самостійно захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безоплатно для нього. Зазначене узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_6 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього.

Вказані висновки також ґрунтуються на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12.02.1985, «Шомоді проти Італії» від 18.05.2004 та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_6 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачений над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, та так само свідчать про його наміри ухилення від кримінальної відповідальності.

У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнього його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Водночас, це кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 , в ході судових засідань неодноразово зазначав на відсутність прямих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Крім того, захисник додав, вина ОСОБА_6 , як і факт вчинення кримінального правопорушення не доведена, а тому, захисник просив виправдати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, тобто умисного діяння, вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме: в наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України доведена такими доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом:

- даними указу президента України ОСОБА_9 від 21.03.2014 №01/2014 м. Ростов-на-Дону про вихід з громадянства України, відповідно до якого задоволено клопотання про вихід з громадянства України ОСОБА_6 , 1986 року народження, уродженця м. Керчі, Кримської області, УРСР;

- даними відповіді Адміністрації Президента України від 17.10.2016 №03-01/3383 на звернення Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні №4201500000000173, відповідно до якого, клопотання про вихід із громадянства України відносно ОСОБА_6 на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства не надходило;

- даними витягу з наказу Генеральної прокуратури України від 01.12.2014 №13дк щодо звільнення за порушення «присяги працівника прокуратури» заступника прокурора Центрального району м. Сімферополя АР Крим ОСОБА_6 з позбавленням класного чину «юрист 1 класу», присвоєного наказом Генерального прокурора України від 22.03.2013 №180к;

- даними протоколу огляду інтернет-видань від 09.04.2015 з додатками у вигляді скріншотів, в ході якого було здійснено пошук інформації під назвою «Прокуратура Республики Крым» (мовою оригіналу). За текстом вказаної вкладки виявлено документ в табличному варіанті з зазначенням призвіщ та посад 57 осіб у апараті прокуратури Республіки Крим. За текстом документу, зазначається, що ОСОБА_6 перебуває на посаді заступника начальника управління з нагляду за виконанням федерального законодавства - начальник відділу з нагляду за дотримання законодавства у сфері економіки;

- даними протоколу огляду інтернет-видань від 09.04.2015 з додатком у вигляді скріншотів, в ході якого було здійснено пошук інформації за адресою «Прокуратура Республики Крым» (мово оригіналу). В ході вказаного огляду, встановлено, що на вказаному інформаційному порталі міститься стаття під назвою «О порядке выплаты вкладчикам, поручивших автономной некоммерческой организации «Фонд защиты вкладчиков» представлять их интересы на сумму выше 700 тис. рублей» (мовою оригіналу). Дата публікації статті 21.01.2015. Автором статті зазначено начальника відділу за виконанням законодавства в сфері економіки прокуратури Республіки Крим ОСОБА_6 ;

- даними анкети отримувача паспорта громадянина України для виїзду за кордон згідно якого ОСОБА_6 має паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 07.02.2002 Феодосійським МВ ГУ МВС України в Криму та 06.08.2012 отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 . Згідно з положеннями Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III, який визначає підстави і порядок набуття та припинення громадянства України, законодавство у цій сфері ґрунтується на принципах: єдиного громадянства, якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; визнання права громадянина України на зміну громадянства; збереження громадянства України незалежно від місця проживання (ст. 2). Датою припинення громадянства України є дата видання відповідного Указу Президента України (ст. ст.18 та 19). Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання Указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов`язки громадянина України (ст.20). За Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII (ч. 4 ст. 5), примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства рф не визнається Україною і не є підставою для втрати громадянства України. Суд при цьому бере до уваги, що законодавство рф визначає підстави набуття та припинення громадянства рф, проте не може вирішувати питання припинення громадянства іншої країни, в тому числі України. Таким чином, враховуючи приписи ст. 4 Конституції України, ст. ст. 2, 18 та 19 Закону України «Про громадянство України», ч. 4 ст. 5 Закону №1207, дотримуючись проголошеного в Україні визнання права громадянина України на зміну громадянства у встановленому порядку, ОСОБА_6 на час поставлених йому у провину подій був громадянином України незалежно від місця його проживання. Примусове автоматичне набуття ним як громадянином України, який проживає на тимчасово окупованій території, громадянства рф не визнається Україною, відтак не може бути підставою для втрати ним громадянства України. Через оголошену ОСОБА_6 у межах даного провадження підозру у вчиненні злочину не допускається і його вихід із громадянства України. Фактичне набуття ОСОБА_6 громадянства рф не впливає на зміст його правових відносин з Україною, за якими він визнається лише громадянином України;

- даними протоколу огляду інтернет-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » сайту «YouTube» від 15.08.2025 з додатками у вигляді скріншотів, в ході якого було оглянуто відеозаписи прокуратури та сюжети каналів « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «ІНФОРМАЦІЯ_4». Під час огляду відео сюжету телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_3» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Сюжет опублікований 18.05.2017, тривалість відео становить 7 хв. 32 сек. При перегляді відео сюжету телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_3» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5 », встановлено, що журналіст представляє гостя в студії як: « ОСОБА_11 - засместитель начальника управления по надзору за исполнением федерального законодательства Прокуратуры Республики - начальник отдела по надзору за исполнением законодательства в сфере экономики» (мовою оригіналу);

- даними висновку експерта №16101/17-35 від 09.10.2017 за результатми проведення портретної експертизи у кримінальному провадженні №42017000000000653, відповідно до якого у наданих на дослідження зображеннях наданих на дослідження в якості порівняльного зразку зображена одна і та ж особа ОСОБА_6 ;

- даними довідки УСР в Київькій області ДСР НП України про отримання інформації щодо державної зради прокурора відділу прокуратури АР Крим, відповідно до якої ОСОБА_6 в 2014 році зайняв посаду начальника відділу Прокуратури «Республіки Крим», на якій перебував до квітня-травня 2017 року. Таким чином в діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК України.

Таким чином, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведеною у повному обсязі, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 111 КК України, тобто умисного діяння, вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме: в наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребують доказуванню в межах даного провадження та викладені у обвинуваченні, факти про те, що рф тимчасово окупувала частину території України - АР Крим, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року, а також анексувала цю частину території України, які за хронологією подій пов`язані із прийняттям відповідних нормативних актів рф, а також «нормативних актів» самопроголошених суб`єктів на території України в АР Крим, законність яких не визнається державою Україна, що приймаються судом до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, скоєного внаслідок прийняття таких актів; встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; засуджені міжнародними актами колективного реагування.

Здійснення ОСОБА_6 конкретних дій від імені російської федерації свідчить про те, що обвинувачений забезпечував становлення та зміцнення окупаційної влади рф з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим.

При призначенні покарання суд, згідно із вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, тривалий період часу вчиняв умисний, закінчений, особливо тяжкий злочин, його ставлення до вчиненого, який свідомо розірвавши всі правові стосунки з державою, громадянином якої він є, обіймаючи посаду колишнього заступника прокурора Центрального району міста Сімферополя прокуратури АР Крим, здійснював допомогу іноземній державі та її представникам в проведенні підривної діяльності проти України.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, позицій державного обвинувачення та захисту, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, з позбавленням права займати посади в органах прокуратури та правоохоронних органах.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється, зокрема, за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Також, суд вважає за необхідне, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 розмір витрат на проведення судових експертиз, а саме:

- на залучення експерта для проведення портретної експертизи, що складають 5952(п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн..

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід застосований ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.07.2024 відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 124, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст.59, ч.1 ст.111 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.111 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 14 (чотирнадцять) років з позбавленням права займати посади в органах прокуратури та правоохоронних органах строком на 3 (три) роки та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Запобіжний захід застосований ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.07.2024 відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати, в сумі 5952(п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. за проведення експертизи.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_12