Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №300/2419/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 22 липня 2026 р.

Справа: №300/2419/25

Суддя: Запотічний Ігор Ігорович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/2419/25 пров. № А/857/24664/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року (суддя Матуляк Я.П., ухвалене в м. Івано-Франківську) у справі № 300/2419/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 18.03.2025 за № 926210162170, зобов`язання до вчинення дій, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 18.03.2025 за № 926210162170, зобов`язання до вчинення дій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначала про те, що відповідач рішенням від 18.03.2025 за № 926210162170 протиправно відмовив їй в перерахунку пенсії, оскільки на її думку за правилами статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII та відповідно до приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV період роботи в інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.03.2025 за № 926210162170.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025, зарахувавши до стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 17.05.2024 в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач- Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове про відмову в задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу від сторони по справі не надходив.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи,

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

11.03.2025 позивачка звернулася з заявою до Пенсійного органу, в якій просила зарахувати до стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 17.05.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві "Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради" в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону № 1788-XII. До вказаної заяви позивача долучила довідку від 10.03.2025 за № 60.

Відповідно до принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 18.03.2025 за № 926210162170.

Вказаним рішенням, ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю підстав для такого перерахунку. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскарженого рішення, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

01 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 24 Закону № 1058-IV врегульовано періоди, з яких складається страховий стаж.

Згідно частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу) діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Згідно статті 60 Закону № 1788-XII "Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Як видно зі змісту судового рішення, під час розгляду справи, судом першої інстанції встановлено, що у спірному періоді з 01.01.2004 по 17.05.2024 позивач працювала в інфекційному закладі охорони здоров`я.

Ця обставина підтверджується довідкою комунального некомерційного підприємства «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради Івано-Франківської області», яка видана ОСОБА_1 .

За правилами статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вказані періоди роботи у підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2023 року у справі №160/14078/22.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов`язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема те, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу підлягають застосуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо протиправності рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивача та незарахуванні періодів роботи позивача з 01.01.2004 по 17.05.2024 в інфекційному закладі охорони здоров`я в подвійному розмірі.

Вирішуючи питання обрання способу відновлення порушеного права позивача суд першої інстанції виходив із принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Вирішуючи питання спору, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Тому з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, суд першої інстанції правильно зобов`язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2025, зарахувавши до стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 17.05.2024 згідно довідки Комунального некомерційного підприємства "Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради" від 10.03.2025 за № 60 в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону "Про пенсійне забезпечення".

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 308,311,315,316,321,328 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року в справі № 300/2419/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді О. І. Довга

Т. І. Шинкар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua