Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №120/13357/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: транспорту та перевезення пасажирів

Дата: 20 липня 2026 р.

Справа: №120/13357/25

Суддя: Полотнянко Ю.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/13357/25

Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

21 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника відповідача: Муляра С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнестандарт" до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання рішень протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу нагляду (контролю) у Вінницькій області (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправними та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000351/ ВН352/25 від 12.08.2025 року щодо тимчасової заборони наданні на ринку продукції (автомобільне крісло для транспортування дітей TM «Eventlo» EVERYFIT-ALLAONE, модель СS300212349).

- визнати протиправними та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.08.2025 року № 000350/ВН351/25 щодо приведення продукції до встановлених вимог продукції (автомобільне крісло для транспортування дітей TM «Eventlo» EVERYFIT-ALLAONE, модель СS300212349).

- визнати протиправними та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.08.2025 року № 000352/ВН353/25 щодо приведення продукції до встановлених вимог продукції (автомобільне крісло для транспортування IM «Evenflo». All 4 One Car Seat, модель 39312234С).

- визнати протиправними та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.08.2025 року № 000353/ВН354/25 року щодо тимчасової заборони наданні на ринку продукції (автомобільне крісло для транспортування IM «Evenflo». All 4 One Car Seat, модель 39312234С).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.04.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, у якій зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи.

В апеляційній скарзі заявник, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції помилково погодився із висновками відповідача про відсутність сертифікатів відповідності, хоча такі сертифікати фактично були надані під час перевірки та їх існування відповідачем не заперечувалося.

Апелянт наголошує, що сертифікати відповідності були видані призначеним Міністерством інфраструктури органом із сертифікації, який на момент їх видачі мав чинне призначення та акредитацію, а тому такі документи користуються презумпцією правомірності та є обов`язковими для врахування всіма органами державної влади до моменту їх скасування, анулювання чи визнання недійсними у встановленому законом порядку.

На думку апелянта, відповідач фактично перебрав на себе повноваження органу із сертифікації, самостійно здійснивши оцінку правильності оформлення сертифікатів відповідності та дійшовши висновку про їх невідповідність вимогам Порядку №521, хоча чинне законодавство не наділяє орган ринкового нагляду такими повноваженнями.

Також апелянт звертає увагу, що відповідач не скористався наданим частиною чотирнадцятою статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» правом звернутися до органу із сертифікації для підтвердження або спростування інформації щодо виданих сертифікатів, а відтак зробив висновки виключно на підставі власної оцінки змісту документів.

Крім того, скаржник вважає помилковими висновки суду щодо неможливості ідентифікації продукції, оскільки сертифікати, інвойси, договори поставки, товаросупровідні документи та інші матеріали у своїй сукупності дозволяли однозначно встановити належність перевіреної продукції до відповідної сертифікованої партії.

Окремо апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки витребуваним у ТОВ «Рівнестандарт» документам, які підтверджують підстави видачі спірних сертифікатів відповідності, фактично залишивши поза увагою докази, отримані на виконання ухвали суду.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, посилаючись на законність прийнятих рішень та правильність висновків суду.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку характеристик продукції ФОП ОСОБА_1 на підставі наказу від 25 липня 2025 року № 1208 та виданого направлення № 00062 від 07 серпня 2025 року.

Предметом вказаної перевірки визначено нові частини та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах. Термін проведення перевірки 07.08.2025 по 12.08.2025. Тип перевірки – позаплановий.

За результатами перевірки Відповідачем винесено Акт перевірки характеристик продукції № 00062/ВН063/ВН063/25 від 12.08.2025, яким зафіксував порушення вимог пунктів 1.2 та 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури від 17.08.2012 №521.

Відповідно до змісту Акту встановлені наступні порушення:

при здійсненні позапланового заходу за місцезнаходження органу ринкового нагляду встановлення порушення щодо продукції:

автомобільне крісло для транспортування дітей TM «Eventlo» EVERYFITALLAONE, модель СS300212349, зазначеної за порядковим номером 1 у додатку 1 до акту перевірки характеристик продукції від 12.08.2025 року N 010/2025/РП, без сертифіката відповідності.

В ході перевірки органом державного ринкового нагляду позивачем на зазначену продукцію було надано:

- видаткова накладна від 09.07.2025 №243;

- копія Договору про реалізацію товарів №К-04 від 08 травня 2023 року, укладеного з ТОВ «Кідс Гудс ПРОМОШН» ( код ЄДРПОУ 44999569);

- сертифікат відповідності партії компонентів від 21.03.2025 № UA.005.003666-25, виданий ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (33028, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 28Б, оф.32) (кількість зазначеної продукції у партії - 352 шт.).

На автомобільне крісло для транспортування IM «Evenflo». All 4 One Car Seat, модель 39312234С, а саме: відсутній сертифікат відповідності. На зазначену продукцію було надано:

- видаткова накладна від 15.04.2025 №194;

- договір про реалізацію товарів №К-04 від 08 травня 2023 року, укладений з ТОВ «Кідс Гудс ПРОМОШН» ( код ЄДРПОУ 44999569);

- сертифікат відповідності партії компонентів від 21.03.2025 № UA.005.003666-25, виданий ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (33028, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 28Б, оф. 32) (кількість зазначеної продукції у партії - 352 шт.).

12.08.2025 відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № № 000350/ВН351/25 щодо продукції (автомобільне крісло для транспортування дітей TM «Eventlo» EVERYFIT-ALLAONE, модель СS300212349), яким встановлено обмеження продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність встановленими вимогами. Строк виконання до 12 листопада 2025 року.

12.08.2025 відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000351/ВН352/25 щодо продукції (автомобільне крісло для транспортування дітей TM «Eventlo» EVERYFIT-ALLAONE, модель СS300212349), яким встановлено обмеження продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку. Строк виконання до 12 листопада 2025 року.

12.08.2025 відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000352/ВН353/25 щодо продукції (автомобільне крісло для транспортування IM «Evenflo». All 4 One Car Seat, модель 39312234С), яким встановлено обмеження продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність встановленими вимогами. Строк виконання до 12 листопада 2025 року.

12.08.2025 відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000353/ВН354/25 щодо продукції (автомобільне крісло для транспортування IM «Evenflo». All 4 One Car Seat, модель 39312234С), яким встановлено обмеження продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку. Строк виконання до 12 листопада 2025 року.

Позивач не погоджуючись із вказаними рішеннями про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем сертифікати відповідності не відповідають вимогам Додатка 9 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 №521, оскільки не містять посилань на окреме затвердження та (або) протокол випробувань, а тому орган ринкового нагляду правомірно не взяв їх до уваги та застосував передбачені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмежувальні заходи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» №2735-VІ, Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України №521 від 17.08.2012, а також Методикою вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №1407.

Відповідно до статті 3 Закону 2735-VІ, законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Згідно з абзацом восьмим статті 1 Закону 2735-VІ, державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Відповідно до частини першої та другої статті 10 Закону №2735-VІ, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 23 зазначеного Закону органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону №2735-VІ, перевірки характеристик продукції проводяться: у торговельних та складських приміщенням суб`єктів господарювання; у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Згідно з положеннями статті 8 Закону №2735-VІ обов`язки суб`єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1069 «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд» (далі - Постанова № 1069) затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, пунктами 3, 4, 5 якого визначено види продукції, щодо яких державний ринковий нагляд здійснюється Укртрансбезпекою, а також найменування нормативно-правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції.

Частиною сьомою статті 23 Закону № 2735-VІ передбачено, що під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції , а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Частиною п`ятою статті 8 Закону №2735-VI передбачено, що суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію. Згідно з пунктом 6 частини сьомої статті 23 Закону № 2735-VI під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії), що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

Під час перевірки, контролюючим органом було встановлено факт розповсюдження продукції, а саме: автомобільні крісла для транспортування дітей ТМ «Evenflo», EVERYFIT-ALL4ONE (модель CS300212349); автомобільні крісла для транспортування дітей ТМ «Evenflo», ALL 4 One Car Seat (модель 39312234С) без сертифіката відповідності, а тому суб`єкта господарювання листами повідомлено про проведення перевірки в строк з 07.08.2025 по 12.08.2025 та необхідність з`явитись з документами, що дають змогу відстежити походження продукції, яка стала предметом перевірки, є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам та її подальший обіг (товарно-супровідна документація), а саме сертифікат відповідності.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач на виконання наведеної вимоги надала до органу ринкового нагляду: видаткова накладна від 09.07.2025 №243, копія Договору про реалізацію товарів №К-04 від 08 травня 2023 року, укладений з ТОВ «Кідс Гудс ПРОМОШН» ( код ЄДРПОУ 44999569), сертифікат відповідності партії компонентів від 21.03.2025 № UA.005.003666-25, виданий ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (кількість зазначеної продукції у партії - 352 шт.). Автомобільне крісло для транспортування дітей TM «Eventlo» All 4 One Car Seat, модель 39312234С: видаткова накладна від 15.04.2025 №194, договір про реалізацію товарів №К-04 від 08 травня 2023 року укладений з ТОВ «Кідс Гудс ПРОМОШН» ( код ЄДРПОУ 44999569), сертифікат відповідності партії компонентів від 21.03.2025 № UA.005.003666- 25, виданий ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (кількість зазначеної продукції у партії - 352 шт.).

Здійснивши аналіз наданих сертифікатів, органом державного ринкового нагляду встановлено, що такі не відповідають формі та змісту сертифікату відповідності, наведеній у Додатку 9 до Порядку № 521, а саме: не вказано номер(и) окремого(их) затвердження(нь) та/або протоколу(ів) випробувань, найменування організації(ій), що його видала, дата видачі.

Суд першої інстанції погодився із висновком відповідача про те, що надані позивачем сертифікати відповідності №UA.005.003666-25 та №UA.005.003884-25 не можуть братися до уваги, оскільки вони не відповідають формі, встановленій додатком 9 до Порядку №521.

З таким висновком колегія суддів апеляційної інстанції погодитися не може, враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що обидва сертифікати були видані ТОВ «Рівнестандарт», яке на момент їх видачі було призначеним органом із сертифікації та здійснювало свою діяльність на підставі рішення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Жодного доказу припинення, скасування, анулювання чи зупинення дії зазначених сертифікатів матеріали справи не містять.

Так само відсутні будь-які докази того, що Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, Національним агентством з акредитації України чи самим органом сертифікації встановлено порушення процедури їх видачі або невідповідність зазначених документів вимогам законодавства.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що відповідач фактично самостійно здійснив перевірку законності діяльності органу із сертифікації та поставив під сумнів юридичну силу виданих ним документів.

Водночас Закон №2735-VІ не наділяє орган ринкового нагляду повноваженнями визнавати документи про відповідність такими, що не відповідають законодавству, або відмовлятися враховувати чинний сертифікат відповідності лише через власну оцінку правильності його оформлення.

Орган ринкового нагляду здійснює контроль продукції, однак не є органом, який уповноважений переглядати результати процедур оцінки відповідності, проведених призначеним органом.

Саме тому колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що відповідач фактично перебрав на себе повноваження органу із сертифікації та Міністерства, яке здійснює контроль діяльності таких органів.

Також слід зазначити, що відповідно до частини чотирнадцятої статті 23 Закону №2735-VI органи ринкового нагляду мають право звертатися до призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій із запитами про надання інформації про видачу і відмову у видачі документів про відповідність, установлення обмежень щодо них, їх призупинення та припинення дії, а у випадках, визначених технічними регламентами, - також іншої інформації, пов`язаної з процедурами оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, до застосування яких були залучені відповідні призначені органи та визнані незалежні організації. Призначені органи з оцінки відповідності та визнані незалежні організації повинні надавати інформацію за такими запитами у десятиденний строк з дня одержання відповідного запиту.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що зазначена норма встановлює право, а не обов`язок відповідача звертатись до органів оцінки при проведенні перевірок у розповсюджувачів продукції, тому її незастосування не впливає на правомірність прийнятих рішень.

Щодо такого висновку суду першої інстанції слід зазначити, що дійсно, закон не покладає на орган ринкового нагляду безумовного обов`язку звертатися до органу сертифікації у кожному випадку.

Разом із тим у цій справі саме достовірність та юридична сила виданих ТОВ «Рівнестандарт» сертифікатів була єдиною підставою застосування обмежувальних заходів.

Отже, якщо у відповідача виникли сумніви щодо відповідності сертифікатів вимогам Порядку №521, він мав можливість отримати офіційне роз`яснення безпосередньо від органу, який їх видав.

Натомість відповідач не лише не скористався передбаченим законом механізмом перевірки відповідної інформації, але й без будь-якого компетентного висновку самостійно визнав сертифікати такими, що не підтверджують відповідність продукції.

Колегія суддів вважає, що саме така поведінка не відповідає принципам добросовісності, пропорційності та обґрунтованості рішень суб`єкта владних повноважень, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що сам факт відсутності у сертифікатах відповідності відомостей щодо номера окремого затвердження типу та/або протоколу випробувань свідчить про відсутність сертифіката відповідності як такого та є достатньою підставою для застосування до позивача обмежувальних (коригувальних) заходів.

Так, Додатком 9 до Порядку №521 визначено форму сертифіката відповідності та перелік відомостей, які зазначаються у ньому. Разом із тим наведені положення регламентують діяльність органу із сертифікації під час оформлення документа про відповідність та не встановлюють правових наслідків для розповсюджувача продукції у випадку можливого порушення призначеним органом окремих вимог щодо заповнення відповідного документа.

Зі змісту Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» не вбачається, що розповсюджувач продукції несе ризик можливих недоліків оформлення документа про відповідність, якщо такий документ виданий компетентним органом, є чинним та його дія не припинена у встановленому законом порядку.

Колегія суддів також звертає увагу на обставини, які виникли вже під час судового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 24.03.2026 було витребувано у ТОВ «Рівнестандарт» усі документи, які стали підставою для видачі сертифікатів відповідності №UA.005.003666-25 та №UA.005.003884-25.

На виконання зазначеної ухвали органом із сертифікації було подано до суду відповідні матеріали сертифікаційної справи.

Отже, під час судового розгляду було підтверджено, що спірні сертифікати не були видані формально чи без проведення відповідної процедури оцінки відповідності, а ґрунтувалися на документах, які перебували у розпорядженні призначеного органу із сертифікації.

Разом із тим суд першої інстанції фактично не надав належної оцінки цим доказам.

Натомість суд обмежився повторенням доводів відповідача про невідповідність форми сертифікатів Додатку 9 до Порядку №521, не встановивши, чи спростовують подані ТОВ «Рівнестандарт» документи висновки органу ринкового нагляду.

Такий підхід суперечить вимогам статей 72, 73, 90 КАС України щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів.

Саме лише посилання на формальні недоліки оформлення сертифіката без оцінки документів, що підтверджують законність його видачі, не може вважатися достатнім мотивуванням судового рішення.

Колегія суддів окремо звертає увагу на мотиви рішення суду першої інстанції щодо того, що дитячі автомобільні крісла вироблені у Сполучених Штатах Америки, які не є стороною Женевської угоди 1958 року.

Такий висновок суду не має визначального значення для правильного вирішення спору.

Спір у цій справі виник не щодо процедури міжнародного затвердження типу транспортного засобу чи обладнання, а щодо правомірності невизнання органом ринкового нагляду сертифікатів відповідності, які були видані українським призначеним органом із сертифікації відповідно до Порядку №521.

Незалежно від країни походження продукції саме орган із сертифікації здійснює оцінку відповідності та приймає рішення щодо можливості видачі сертифіката.

Отже, обставина виробництва продукції у США сама по собі не свідчить про відсутність відповідності продукції встановленим вимогам та не може бути самостійною підставою для застосування до розповсюджувача обмежувальних заходів.

Колегія суддів також враховує, що суд першої інстанції, погодившись із правомірністю дій відповідача, послався на постанови Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №440/539/21 та від 16 вересня 2024 року у справі №160/7457/21.

Разом із тим наведені правові висновки Верховного Суду не можуть бути застосовані до спірних правовідносин без урахування фактичних обставин цієї справи.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини у наведених справах не є тотожними, а тому наведені висновки Верховного Суду не можуть бути покладені в основу висновку про правомірність спірних рішень.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивач після отримання рішень відповідача звернувся до ТОВ «Рівнестандарт» із заявою щодо надання роз`яснень стосовно виданих сертифікатів та причин відсутності окремих реквізитів.

Таким чином, позивач вчинив дії, спрямовані на виконання покладеного законом обов`язку щодо взаємодії із суб`єктами ланцюга постачання.

Натомість відповідач, маючи передбачене частиною чотирнадцятою статті 23 Закону №2735-VІ право звернутися до органу із сертифікації для перевірки інформації про видані сертифікати, таким правом не скористався та безпідставно поклав негативні наслідки такої бездіяльності виключно на позивача.

Колегія суддів вважає, що такий підхід суперечить принципу належного урядування, який неодноразово розкривався у практиці Європейського суду з прав людини.

Державний орган, реалізуючи свої владні повноваження, повинен діяти послідовно, добросовісно, розсудливо та вживати усіх можливих заходів для повного встановлення фактичних обставин справи, а не покладати негативні наслідки власної процесуальної бездіяльності на приватну особу.

Крім того, відповідно до частини другої статті 2 КАС України адміністративні суди перевіряють, чи прийняті рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, обґрунтовано, пропорційно, добросовісно та розсудливо.

Принцип пропорційності передбачає необхідність забезпечення справедливого балансу між публічним інтересом та правами особи.

У даному випадку відповідач фактично обмежив реалізацію продукції позивача, не встановивши ані її небезпечності, ані її технічної невідповідності, ані недійсності виданих документів про відповідність.

Окрім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Суомінен проти Фінляндії» №37801/97 від 01.07.2003р., яке, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Тобто, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або ж відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати та дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Разом із тим, суб`єкт владних повноважень має уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.

Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим, а висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватись лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

За таких обставин застосовані обмежувальні заходи не відповідають критерію пропорційності, оскільки втручання у право позивача на здійснення господарської діяльності здійснено без достатнього фактичного та правового обґрунтування.

Суд першої інстанції наведених обставин не врахував, неправильно застосував норми матеріального права, не надав належної оцінки усім доказам у їх сукупності та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Викладені обставини є підставою для скасування оскаржених рішень відповідача про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 12.08.2025 №000350/ВН351/25, №000351/ВН352/25, № 000352/ВН353/25, № 000353/ВН354/25.

Відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на встановлені обставини колегія суддів доходить висновку, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції — скасуванню, із прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що за подання позову та апеляційної скарги позивачем, апелянтом у справі, сплачено судовий збір на суму 24224 грн.

Оскільки суд апеляційної інстанції за результатами розгляду даної справи дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, з ухваленням постанови про задоволення позову, керуючись статтею 139 КАС України, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги в розмірі 24224 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000351/ ВН352/25 від 12.08.2025 року щодо тимчасової заборони наданні на ринку продукції (автомобільне крісло для транспортування дітей TM «Eventlo» EVERYFIT-ALLAONE, модель СS300212349).

Визнати протиправними та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.08.2025 року № 000350/ВН351/25 щодо приведення продукції до встановлених вимог продукції (автомобільне крісло для транспортування дітей TM «Eventlo» EVERYFIT-ALLAONE, модель СS300212349).

Визнати протиправними та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.08.2025 року № 000352/ВН353/25 щодо приведення продукції до встановлених вимог продукції (автомобільне крісло для транспортування IM «Evenflo». All 4 One Car Seat, модель 39312234С).

Визнати протиправними та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12.08.2025 року № 000353/ВН354/25 року щодо тимчасової заборони наданні на ринку продукції (автомобільне крісло для транспортування IM «Evenflo». All 4 One Car Seat, модель 39312234С).

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 24224 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 липня 2026 року

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua