Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №240/24427/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/24427/24

Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Любов Анатоліївна

Суддя-доповідач: Мацький Є.М.

24 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним, зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

11.06.2026 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №240/24427/24.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 подану в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, направити матеріали клопотання для розгляду по суті до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

Відповідно до положень статті 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно із частиною 1статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Частина 2 статті 167 КАС України передбачає, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З аналізу наведеної норми слідує, що обов`язок із надання доказів надсилання копії заяв, скарг, клопотань чи заперечень покладається на заявника у випадку подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, встановив невідповідність заяви позивача вимогам ст. 167 КАС, а саме, те, що до заяви, яка подана на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, не додано доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до наявних матеріалів справи, заявницею ОСОБА_1 разом із заявою про встановлення судового контролю було подано до суду поштову квитанцію з описом вкладення, як доказ направлення відповідачу копії заяви з додатками та поштову квитанцію про отримання відповідачем 11.06.2026 року заяви з додатками. Додатково позивачем про це зазначено в додатках, поданої заяви.

А тому, доводи суду першої інстанції про те, що заявником не долучено до заяви докази надіслання іншим учасникам справи не відповідає дійсності. З огляду на що, ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним, зобов`язати вчинити дії скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.