Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №640/34207/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/34207/21

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за апеляційними скаргами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року та на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року, суддя Бойченко Ю.П. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення заборгованості та пені,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.08.2021 № 00005150402;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві (ЄДРПОУ 37993783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» заборгованість з відшкодування ПДВ у розмірі 9 158 878,00 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2021 року;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві пеню: у розмірі 102 571,18 грн за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 16639 325,00 грн, з дня виникнення підстав для нарахування пені (02.07.2021) до моменту її відшкодування (до 26.07.2021 включно); у розмірі 37 285,66 грн за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 200 223,00 грн, з дня виникнення підстав для нарахування пені (02.07.2021) до моменту її відшкодування (до 02.09.2021 включно); пеню, на рівні 120% облікової ставки Національного банку України встановленої на момент виникнення пені, нараховану з дня виникнення підстав для нарахування пені (02.07.2021) протягом строку її дії до дати винесення рішення судом у справі, за несвоєчасне (неповернуте) бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 9 158 878,00 грн.

- скасувати податкове повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1358/ж10/31-00-04-02-04 від 07.07.2023;

- скасувати податкове повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1361/ж10/31-00-04-02-04 від 07.07.2023.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «В1» від 27.08.2021 № 00005150402 в частині, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5559502 (п`ять мільйонів п`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот дві) гривні 86 коп. та застосовано штрафні санкції у розмірі 4219501 (чотири мільйони двісті дев`ятнадцять тисяч п`ятсот одна) гривня 49 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 9 636 (дев`ять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 15 копійок присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 33, пов. 6; код ЄДРПОУ 35704808) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г; код ЄДРПОУ 44082145).

Разом з тим, додатковим рішенням Запорзького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року стягнуто на користь товариства за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими патниками податків судові витрати за правничу допомогу у розмірі 70000 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року без змін.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування додаткового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року.

10.02.2026 до суду надійшла заява від представника ТОВ «Сіейчес Україна» про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» витрати на правничу допомогу в розмірі 234232 грн.

За приписами частини третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки учасники справи не заявляли клопотань про розгляд справи за участі їх представників, розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення колегія суддів вважає за можливе провести у порядку письмового провадження.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (дивись постанови від 20 травня 2020 року у справі №240/3888/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19 та від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката застосуванню підлягає частина п`ята статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Як вже значено судом апеляційної інстанції Шостим апеляційним адміністративним судом було відмовлено у задоволенні апеляційних скарг як позивачу, так і відповідачу.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

До заяви представник позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу у розмірі 234 232,00 грн копії наступних документів:

- договір про надання правової допомоги №2-1/74-2021 від 27 серпня 2021 року, укладеного між Позивачем та адвокатським об`єднанням «КМ Партнери» (далі «Договір»);

- додаткову угоду №2 від 20 лютого 2023 року до договору про надання правової допомоги №2-1/74-2021 від 27 серпня 2021 року, у п. 5.3. Договору та п. 2 Додаткової угоди №2 яких зазначена індивідуальна погодинна ставка адвоката Кривомаз Ю.В.;

- додаткову угоду №3 від 28 лютого 2024 року до договору про надання правової допомоги №2-1/74-2021 від 27 серпня 2021 року, у п. 2 якої зазначено діапазон погодинних ставок адвокатів-учасників АО «КМ Партнери»;

- Акт про надання послуг від 22.01.2026 в якому зазначено детальний опис послуг, наданих адвокатом АО «КМ Партнери» в рамках Договору з позивачем. В акті також зафіксовано кількість часу, що була затрачена на надання таких послуг, та загальну вартість відповідно до погодинної ставки залученого адвоката.

Так, відповідно до Акта про надання послуг позивачу були надані наступні послуги з ведення справи в суді апеляційної інстанції адвокатом Кривомаз Ю.В.:

- підготовка апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2025 року у справі №640/34207/21 та додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року у справі №640/34207/21 та клопотання про розгляд справи за участю позивача, включаючи;

- аналіз рішення суду першої інстанції по суті спору, в тому числі аналіз порушень, допущених судом першої інстанції при застосуванні норм матеріального, аналіз порушень норм процесуального права;

- розробка аргументації на обґрунтування допущених судом першої інстанції порушень;

- розробка обґрунтування порушення судом норм матеріального права – не застосування приписів п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ та неправильно застосування положення ст. 85 ПКУ;

- розробка обґрунтування порушення судом норм матеріального права – не застосування приписів п. 201.10, п. 200.4 ПКУ;

- обґрунтування порушення судом норм матеріального права – не правильне застосування приписів ст. 123, 112 ПКУ;

- розробка аргументації щодо не дослідження судом першої інстанції процедурних порушень, допущених відповідачем (складання Акту перевірки та ППР неуповноваженим органом, невідповідність ППР вимогам ПКУ);

- обґрунтування права позивача на стягнення бюджетного відшкодування та пені;

- аналіз Додаткового рішення суду першої інстанції щодо витрат на правничу допомогу, розробка аргументації на обґрунтування допущених судом першої інстанції порушень.

Також позивачем долучено до заяви:

- рахунок-фактуру від 22.01.2026 №3 на оплату послуг у розмірі 90 576,00 грн, з яких витрати на послуги на надання професійної правничої допомоги у зв`язку із представництвом інтересів Позивача під час розгляду справи №640/34207/21 складають 75 480,00 грн.

- банківську виписку від 26.01.2026 на підтвердження отримання АО «КМ Партнери» оплати в розмірі 90 576,00 грн за надані послуги із супроводу даної справи від позивача, з яких витрати на правничу допомогу складають 75 480,00 грн.

- акт про надання послуг від 09.02.2026. Зазначений документ містить детальний опис послуг, наданих адвокатом АО «КМ Партнери» в рамках Договору з Позивачем. В даному акті також зафіксовано кількість часу, що була затрачена на надання таких послуг, та загальну вартість відповідно до погодинної ставки залученого адвоката

Відповідно до зазначеного акту адвокатом були надані наступні послуги з правничої допомоги:

Підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2025 р. та клопотання про розгляд справи за участю позивача, включаючи:

- аналіз апеляційної скарги відповідача, в тому числі на предмет її відповідності/невідповідності вимогам ст. 296 КАСУ та розробка відповідної аргументації у відзиві щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам КАСУ;

- розробку аргументації на спростування аргументів відповідача, наведених в апеляційній скарзі;

- узагальнення аргументів щодо законності та вмотивованості рішення суду першої інстанції, розробка аргументації на підтвердження того, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАСУ, винесене за правильного застосування норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права.

Підготовка відзиву на апеляційну скаргу на Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі №640/34207/21 та клопотання про розгляд справи за участю позивача, включаючи:

- аналіз апеляційної скарги відповідача на Додаткове рішення, в тому числі на предмет її відповідності / невідповідності вимогам ст. 296 КАСУ та розробка відповідної аргументації у відзиві щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам КАСУ;

- розробку аргументації на спростування аргументів відповідача, наведених в апеляційній скарзі; узагальнення аргументів щодо законності та вмотивованості Додаткового рішення суду першої інстанції, розробка аргументації на підтвердження того, що Додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 73, 74, 76, 242 КАСУ, а позивачем надані усі необхідні, належні та достатні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу .

Підготовка пояснення позивача щодо порядку придбання товару у контрагента та подальшого руху товару та Клопотання про долучення документів до матеріалів справи, включаючи:

- аналіз документів на підтвердження реальності здійснення операцій із придбання товару у контрагента ТОВ «Альже», а також документів на підтвердження подальшого руху придбаного товару, та джерела походження товару;

- збір та систематизація необхідних документів для долучення до матеріалів справи;

- підготовка додатків до Пояснення для долучення до матеріалів справи;

- підготовка до судового засідання, яке відбулося 04 лютого 2026 року;

- участь у судовому засіданні, яке відбулося 04 лютого 2026 року.

Рахунок-фактура від 09.02.2026 №17 на оплату послуг у розмірі 190 502,40 грн, з яких витрати на послуги на надання професійної правничої допомоги у зв`язку із представництвом інтересів позивача під час розгляду справи №640/34207/21 складають 158 752,00 грн.

До справи представником відповідача було надано заперечення на розподіл витрат на правничу допомогу, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні заяви товариства про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 234232 грн.

Як на підставу посилається на ту обставину, що судом апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги позивачу.

Окрім того, відповідач зазначає, що дана сума є неспівмірної до справи, тоді як суд при вирішенні питання стягнення судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат.

За змістом ч. 7, 9 статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас, колегія суддів зазначає, що судом має врахуватись під час вирішення питання про розподіл судових витрат:

1) чи пов?язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов?язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Крім цього, згідно зі ст. 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених законодавчих положень, робить висновок колегія суддів, дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов?язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб?єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб?єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об?єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), заява № 34884/97).

У пункті 269 рішення у цій справі ЄСПЛ зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, пункт 55).

У справі "Черніус та Рінкевичюс проти Литви" (Сernius and Rinkeviсius v. Lithuania) (заяви № 73579/17 та № 14620/18, пункт 71) ЄСПЛ також посилався на загальніший принцип про те, що ризик будь-якої помилки, допущеної державним органом, має покладатись на саму державу і помилки не мають виправлятися за рахунок осіб, яких це стосується (див. також рішення у справах "Beinaroviс and others v. Lithuania", заява № 70520/10, пункт 140 та "Radchikov v. Russia", заява № 65582/01, пункт 50).

ЄСПЛ у цій справі також дійшов висновку, що відмова національних судів у відшкодуванні заявникам судових витрат, понесених в ході адміністративного провадження, в якому вони оскаржували накладення державною інспекцією з праці штрафів і за результатами якого вони домоглися скасування цих рішень як необґрунтованих, становило порушення їхнього права на доступ до суду, і тому порушення пункту 1 статті 6 Конвенції незалежно від сум цих витрат (пункт 74). Водночас витрати не мають бути понесені безвідповідально чи без належного обґрунтування (див. рішення у справах "Stankiewicz v. Poland", заява № 46917/99, пункт 75).

Відповідні принципи, що випливають з усталеної практики Суду та стосуються права на доступ до суду, наведені у рішенні ЄСПЛ у справі "Zubac v. Croatia" (заява № 40160/12, пункти 76 - 86).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №160/6762/21.

Вирішуючи питання розподілу витрат на правничу допомогу, колегія суддів враховує, що, як вже зазначено колегією судідв, у задоволенні апеляційної скарги позивачу було відмовлено.

Отже всі витрати, пов`язані з діями адвоката по складанню апеляційної скарги та інших видів наданої правничої допомоги слід віднести до витрат позивача.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що адвокатом було надано позивачу правничу допомогу по складанню відзиву на апеляційну скаргу податкового органу на основне та на додаткове рішення, а також надання додаткових доказів разом із заявою.

Окрім того, представник позивача – адвокат Кривомаз Ю.В. приймала участь у розгляду апеляційних скарг в суді апеляційної інстанції. Розгляд справи розпочався о 15:15 та закінчився о 15:47.

З огляду на вищевикладені доводи, колегія суддів враховує понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені документально, а також враховує співмірність зі складністю справи та предметом спору в суді апеляційної інстанції, всього у справі 6 томів, обсягом апеляційної скарги, відзиву та додаткових пояснень і доказів, часом, витраченим адвокатом на підготовку та поданння апелційної скарги, пакетів документів, у т.ч. і додаткових до суду першої інстанції, обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, витраченого часу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Посилання представника заявника у поданій заяві на дослідження «Лідери ринку. Рейтинг юридичних компаній-2023 та на інші дослідження, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі рейтинги не стосуються даної справи, є загальними та не узаконені чинним законодавством України.

Також колегія суддів враховує ціну позову, об`єм справи, необхідність детального її вивчення та обгрунтування представниками позивача всіх обставин справи, а тому вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 10000 грн витрат на правничу допомогу на користь позивача.

Дана сума на позицію колегії суду є співмірною з виконаним об`ємом роботи адвокатами, кількістю витраченого часу, розміру гонорару, обсягу наданих послуг, ціни позову та значенню справи для позивача.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 252, 311, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» задовольнити частково.

Ухвалити у справі додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44082145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейчес Україна» (ЄДРПОУ 35704808) витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.