Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №752/25084/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/25084/25

Провадження №2/752/3880/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (далі - ТОВ «Свеа фінанс») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.07.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем було укладено кредитний договір №1622102, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 16000 строком на 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,5% та зобов`язався його повернути разом із процентами за користування ним.

29.04.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свеа фінанс» був укладений договір факторингу №01.02-09/25, відповідно до якого ТОВ «Селфі кредит» відступило ТОВ «Свеа фінанс» за плату належні йому права вимоги, а останнє зобов`язався прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, та передати за це кошти.

Позивач набув право вимоги за кредитним договором №1622102 від 29.04.2025 до відповідача в сумі 70726,54 грн., з яких 15998,96 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 50535,58 грн. - заборгованість по відсоткам, 4192 грн. - пеня.

Спірний договір укладено з відповідачем в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Просило стягнути з відповідача зазначену заборгованість, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

04.11.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі і призначення її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

30.01.2026 представник відповідача адвокат Майоров В.О. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що договір № 1622102 від 10.07.2024 передбачає стандартну процентну ставку 1,5% в день, що становить 450% на рік.

Незважаючи на те, що Закон №3498-IX набув чинності 24.12.2023, позивач не припинив нараховувати проценти на противаж встановленим граничним ставкам.

Протягом перших 120 днів максимальна денна ставка не могла перевищувати 2,5%, протягом наступних 120 днів - 1,5%, а після 20.08.2024 - 1%.

Відповідач не погоджується з тим, що розраховані позивачем проценти у розмірі 50535,58 грн. є законними та мають бути стягнені.

Також відповідач не визнає стягнення пені у розмірі 4192 грн.

Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів у розмірі 50535,58 грн. та в частині стягнення пені у розмірі 4192 грн. Визнати неправомірною вимогу позивача щодо стягнення сум, розрахованих невідповідно до законодавства України. Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, як такий, що не відповідає вимогам законодавства.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

10.07.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем укладений договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1622102, згідно з умовами якого ТОВ «Селфі кредит» надало відповідачу фінансовий кредит у розмірі 16000 грн. строком на 360 днів, які останній, зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування грошима в розмірі 1,5% в день.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору від 10.07.2024 №1622102 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача № НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки ТОВ «Пейтек Україна» від 08.05.2025 №20250508-241 ТОВ «Селфі кредит» 10.07.2024 було успішно перераховано кошти на платіжну картку НОМЕР_1 у сумі 16000 грн.

29.04.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свеа фінанс» укладений договір факторингу №01.02-09/25, за умовами якого ТОВ «Селфі кредит» передало (відступило) ТОВ «Свеа фінанс» права вимоги зазначені в реєстрі, а ТОВ «Свеа фінанс» прийняло належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, за що сплатило грошові кошти.

Відповідно до додатку 1 до вказаного договору ТОВ «Свеа фінанс» прийняло право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за договором №1622102 на загальну суму заборгованості у розмірі 70726,54 грн., яка складається з заборгованості за тілом - 15998,96 грн, заборгованості за відсотками - 50535,58 грн., 4192 грн. - сума штрафних санкцій.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит 10.07.2024 №1622102 заборгованість відповідача станом на 29.04.2025 становить 70726,54 грн.

Також з вищезазначеного розрахунку вбачається, що відповідачем частково сплачувались кошти за укладеним кредитним договором.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

В порядку визначеному ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Положеннями ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5% протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 не більше 1,5 %, а з 21.08.2024 не більше 1%.

Частиною 2 розділу 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

10.07.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем укладений договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1622102, згідно з умовами якого ТОВ «Селфі кредит» надало відповідачу фінансовий кредит у розмірі 16000 грн. строком на 360 днів, які останній, зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування грошима в розмірі 1,5% в день.

Враховуючи, що договір №1622102 про надання кредиту укладений 10.07.2024, а тому до нього слід застосувати положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням перехідних та прикінцевих положень.

Таким чином, з 10.07.2024 до 20.08.2024 денна ставка за користування кредитом становила 1,5% в день, а з 21.08.2024 по останній день кредитування - не більше 1%.

Отже, доводи представника відповідача, які узгоджуються з вищенаведеним висновком суду, є обґрунтованими.

Таким чином, за період з 10.07.2024 до 20.08.2024 відповідач повинен був сплатити проценти у загальному розмірі 61680 грн. (16000 грн. * 1,5 % * 42 дні = 10800 грн.), а за період з 21.08.2024 по 16.11.2025 відповідач повинен був сплатити проценти у розмірі (16000 грн. * 1% * 318 днів = 50880 грн.).

З розрахунку вбачається, що відповідач сплатив в рахунок погашення відсотків за користування кредитом 16444 грн., отже заборгованість по відсоткам становить 45236 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1622102 від 10.07.2024, яка складається з тіла кредиту в розмірі 15998,96 грн., заборгованості по процентам - 45236 грн., що загалом становить 61234,96 грн.

Щодо вимог про стягнення пені у розмірі 4192 грн. суд відзначає наступне.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).

Зі змісту укладеного між сторонами у справі договору вбачається, що сторони досягли згоди щодо обов`язку сплати позичальником неустойки у разі прострочення виконання зобов`язання (несвоєчасне повернення позики або її чергової частини за графіком) у розмірі 180 грн. за кожен день прострочення від поточної суми заборгованості.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки кредитний договір №1622102 був укладений між сторонами 10.07.2024, тобто в період, коли позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики, то нарахування неустойки є протиправним.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Доводи сторін, які не узгоджуються із зазначеними висновками, суд відхиляє.

Згідно із ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (73,76%) в сумі 2097,31 грн.

Керуючись ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» заборгованість за кредитним договором №1622102 від 10.07.2024 у загальному розмірі 61234 (шістдесят одна тисяча двісті тридцять чотири) грн. 96 коп. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 2097 (дві тисячі дев`яносто сім) грн. 31 коп.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення складене 24.07.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова