Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №473/1523/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 473/1523/26

Головуючий І інстанції: Ротар М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Голуб В.А., Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 квітня 2026 року (м.Одеса, дата складання повного тексту ухвали - 30.04.2026р.) про повернення без розгляду заяви про зміну підстав позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

31.03.2026р. ОСОБА_1 , через уповноваженого представника - Манжос І.М. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив суд скасувати постанову від 02.01.2026р. №17 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.04.2026р. відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10.04.2026р. від представника відповідача надійшов письмовий відзив, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду 1-ї інстанції від 10.04.2026р. розгляд справи було відкладено на 30.04.2026р.

27.04.2026р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зміну підстав позову.

Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 квітня 2026 року заяву про зміну підстав позову у справі №473/1523/26 - повернуто представнику ОСОБА_1 без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною вище ухвалою суду, ОСОБА_1 19.05.2026р. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.04.2026р. та направити дану справу для вирішення питання про прийняття заяви від 22.04.2026р. про зміну підстав позову та продовження розгляду справи по суті.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

08.06.2026р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

09.06.2026р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечував щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.294 та ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачу розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення.

За змістом ч.ч.1,3 ст.166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання та заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Слід також зазначити, що клопотання - це офіційне прохання про здійснення процесуальних дій чи прийняття рішень, звернене до суду, вимоги якого, в даному випадку, мають узгоджуватись з повноваженнями суду при їх розгляді, які регламентовані положеннями процесуального закону.

Як передбачено у ч.1 ст.167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або ж місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до такої заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

При цьому, до заяви, скарги, клопотання або заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог ч.1 цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (ч.2 ст.167 КАС України).

Приймаючи спірну ухвалу та повертаючи представнику Швеця В.М. подану заяву про зміну підстав позову без розгляду, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області послався на пропуск процесуального строку, визначеного ст.47 КАС України для подання цієї заяви.

Судова колегія вважає наведений висновок суду попередньої інстанції обґрунтованим та таким, що цілком відповідає вимогам процесуального законодавства, з огляду на наступне.

Так, ч.ч.1 та 2 ст.44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права і обов`язки. При цьому, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з п.п.3 та 6 ч.3 цієї статті учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування стосовно питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів та міркувань інших осіб, а також користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Окрім прав і обов`язків, визначених ст.44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч.1 ст.47 КАС України).

Тобто, процесуальним законом позивачу як «ініціатору судового процесу» надано широке коло процесуальних прав, у тому числі змінити предмет або підстави позову, збільшити або ж зменшити розмір позовних вимог.

Отже, аналіз положень ч.1 ст.47 КАС України свідчить, що право позивача на зміну предмета або ж підстав позову не є абсолютним, а може бути реалізоване виключно у межах процесуального строку, прямо визначеного законодавством. У справах, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, відповідна заява має бути подана не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання.

Зазначений строк є спеціальним процесуальним строком, встановленим законодавцем з метою забезпечення принципів процесуальної визначеності, рівності сторін та недопущення затягування судового розгляду, а тому підлягає неухильному дотриманню всіма учасниками справи.

Особливого значення наведене правило набуває під час розгляду справ, визначених ст.286 КАС України, для яких законодавцем встановлено скорочені строки судового розгляду. Такий порядок обумовлений необхідністю оперативного судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень (у даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності та виключає можливість довільного розширення процесуальних строків шляхом подання нових процесуальних документів після початку розгляду справи по суті.

Надаючи оцінку правомірності повернення без розгляду судом першої інстанції заяви позивача від 22.04.2026р. про зміну підстав позову, судова колегія наголошує, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.286 КАС України).

При цьому, особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях (у тому числі у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності) адміністративних справ визначені ст.270 цього Кодексу, згідно з ч.3 якої, останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.

Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення, що прямо передбачено ч.4 ст.270 КАС України.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, провадження було відкрито 01.04.2026р., а перше судове засідання, у якому розпочато розгляд справи по суті, відбулося 10.04.2026р. Натомість із заявою про зміну підстав позову представник позивача звернувся лише 27.04.2026р., тобто вже після початку розгляду справи по суті та з очевидним пропуском процесуального строку, встановленого ч.1 ст.47 КАС України.

У той же час, сама по собі обставина відкладення судового розгляду на іншу дату не змінює моменту закінчення визначеного законом строку для реалізації права на зміну підстав позову. Закон пов`язує завершення відповідного строку саме з першим судовим засіданням у справі, а не з датою подальших судових засідань або ж фактичним продовженням розгляду справи. Інше тлумачення зазначеної норми фактично нівелювало б встановлені процесуальним законом часові межі реалізації відповідного права та суперечило б принципу правової визначеності.

Окрім того, колегія суддів наголошує на тому, що відкладення судового розгляду, призначеного на 10.04.2026р., відбулося за наявності клопотання самого позивача (його представника) про розгляд справи за їх відсутності. У вказаній заяві представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та наголосив на необхідності їх задоволення з підстав, викладених у позовній заяві.

Водночас, наведена процесуальна обставина (відкладення судового розгляду) не може створювати для позивача додаткові процесуальні права чи призводити до поновлення або продовження строку, встановленого ч.1 ст.47 КАС України. Надання особі можливості шляхом ініціювання відкладення судового розгляду фактично змінювати визначені законодавством строки суперечило б принципам процесуальної рівності сторін, добросовісного користування процесуальними правами та завданню адміністративного судочинства щодо своєчасного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що представником позивача пропущено встановлений процесуальним законом строк для подання заяви про зміну підстав позову, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення зазначеної заяви без розгляду.

Доводи ж апеляційної скарги позивача є загальними та наведених вище висновків колегії суддів не спростовують.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що, згідно зі ст.316 КАС України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.169,241,243,308,311,312,320,321,322,325,328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено: 24.07.2026р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: В.А. Голуб

К.В. Кравченко