Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №280/10797/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/10797/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України»

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року (суддя Сацький Р.В.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України»

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 03.02.2025 про не встановлення позивачу групи інвалідності з 12 лютого 2024 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи, рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотримання законодавчо встановленої процедури, на підставі медичних документів, які свідчать про відсутність підстав для встановлення ОСОБА_1 інвалідності, підстави для проведення повторного медичного обстеження позивача були відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Звертає увагу, що відповідач не спростовує факт того, що перевірка обґрунтованості рішення про встановлення позивачу групи інвалідності відбулася без участі ОСОБА_1 , без його повного медичного обстеження та необхідних досліджень. Більш того, відповідач також не заперечує, що про проведення такої перевірки позивач навіть не повідомлявся. Всі ці обставини є беззаперечним доказом порушення процедури прийняття рішення, що є підставою для його скасування, що вірно визначено судом першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 12 лютого 2024 року Запорізькою обласною МСЕК № 1 ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності у зв`язку із загальним захворюванням безстроково, що підтверджується копією довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 461106 від 12.02.2024.

На виконання постанови Головного управління національної поліції в Запорізькій області від 03.10.2025 у кримінальному провадженні № 12024082040001139 від 02.08.2024 Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» було проведено перевірку обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертизою відносно ОСОБА_1 , 1978 року народження, за результатом якої 03 лютого 2025 року прийнято рішення № 1674/96, яким позивачу скасовано інвалідність з 12 лютого 2024 року.

Не згода з таким рішенням стала підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції визнав оскаржуване рішення протиправним, вказавши, що відповідачем не виконано обов`язок, передбачений частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України щодо доказування правомірності свого рішення, та не надано до суду відповідний запит (постанову слідчого, прокурора, ухвалу слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвали слідчого судді), на підставі якого проведено перевірку обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу 2 групи інвалідності. Крім того, до суду не надано доказів відображення в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Також не надано доказів того, що спірне рішення приймалось відповідачем на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився. Доказів повідомлення про необхідність прибуття позивача до відповідача для здійснення медичного огляду відповідачем до суду також не надано.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом судового контролю у цій справі є перевірка дотримання відповідачем порядку ухвалення оскаржуваного рішення.

Статтею 3 Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Делеговано Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

Кабінет Міністрів України прийняв постанови «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» від 25 жовтня 2024 року № 1207 та «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317» від 08 листопада 2024 року № 1276, якими внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03 грудня 2009 року № 1317.

Пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, передбачено, що МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» від 26 жовтня 2024 року № 1809 затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» затверджені Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Пунктом 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи, зокрема: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних; перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Також пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, зокрема: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Є необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідачем не надано до суду відповідний запит (постанову слідчого, прокурора, ухвалу слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвали слідчого судді), адже матеріалами справи підтверджується, що до відзиву на позовну заяву відповідачем додано копію запиту старшого слідчого відділу слідчого управління ГУ НП в Запорізькій області в рамках кримінального провадження 13829/6-2024 від 25.10.2024 № 12024082040001139 від 02.08.2024.

До того ж матеріали справи містять постанову слідчого про проведення перевірки обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертизою відносно ОСОБА_1 , 1978 року народження, від 03.10.2025 (а.с. 35).

Також не є слушним зауваження щодо не надання відповідачем доказів про відображення в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення, адже суд не зазначив, яким чином ця обставина впливає на обґрунтованість та правильність оскаржуваного рішення. Крім того, названий доказ не був витребуваний судом в межах розгляду справи.

Є помилковим й висновок суду першої інстанції про не забезпечення повідомлення про необхідність прибуття позивача до відповідача для здійснення медичного огляду або про відмову позивача від проходження повного медичного обстеження, адже за приписами п. 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи № 1338 відповідне повідомлення здійснюється лише у разі, якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи.

Колегія суддів, опираючись на правові висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 18.03.2026 у справі № 360/660/25, зазначає, що юридична природа повноважень Центру оцінювання функціонального стану особи згідно з пунктом 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи № 1388 полягає передусім у здійсненні контрольно-наглядових функцій за діяльністю нижчестоящих експертних комісій. Перевірка обґрунтованості прийнятих рішень є формою перевірки медичної документації, а також медичного висновку на відповідність критеріям, визначеним чинним законодавством. У випадку якщо за результатами аналізу документів комісія виявляє очевидну відсутність правових або медичних підстав для встановлення групи інвалідності, вона має повноваження скасувати таке рішення без призначення нового огляду особи.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2026 у справі № 360/660/25 також зауважив, що межі дискреційних повноважень органу вищого рівня при перевірці рішень нижчестоящих комісій зумовлені обов`язком дотримання принципів адміністративної процедури. Судовий контроль у таких правовідносинах має здійснюватися за наступним алгоритмом перевірки: наявності законодавчо визначених підстав для проведення перевірки; належної мотивованості акта, що скасовує попереднє рішення (викладення конкретних медичних та юридичних невідповідностей); дотримання балансу між суспільним інтересом (боротьба з правопорушеннями) та приватним інтересом особи на стабільність її правового статусу.

Суд наголосив, що в умовах воєнного стану та з урахуванням постанови КМУ № 225, пріоритетом є забезпечення національної безпеки та недопущення зловживань. Відсутність доказів виклику особи на огляд не є самостійною підставою для визнання рішення протиправним, якщо матеріали справи містять об`єктивні медичні дані, що однозначно спростовують встановлений раніше статус особи з інвалідністю.

Застосовуючи підхід, наведений у вищеназваній постанові Верховного Суду, щодо критеріїв перевірки обґрунтованості рішення відповідача, суд апеляційної інстанції встановив, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 03.02.2025 № ЦО-1674/96 (а.с. 36) та Протокол розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № ЦО-1674/96 від 03.02.2025 (а.с. 38) містять таке обґрунтування: Клініко-функціональні порушення периферичної нервової системи в легкому ступені обмежують життєдіяльність та не дають підстав для встановлення групи інвалідності.

Це дає можливість суду пересвідчитися, що відповідач здійснив перевірку медичних документів, на підставі яких позивачеві 12.02.2024 було встановлено інвалідність, перевіривши встановлений діагноз, характер порушення та його ступень впливу на обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 .

Натомість оцінка правильності такого висновку перебуває поза площиною судового контролю.

Самим же позивачем не спростовується, що інвалідність була встановлена за іншим медичних діагнозом, відмінним від функціонального порушення периферичної нервової системи, про що вказано в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем в межах наданих законом повноважень та з дотриманням законодавчо встановленої процедури. Відтак, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись статтями 243, 317, 322 КАС України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 280/10797/25 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з 23 липня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 23 липня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров