Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №712/13560/24 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/13560/24

Провадження № 2/712/159/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:

головуючого судді – Пересунька Я.В.,

при секретарі – Руденко А.В.,

за участі представника позивача – адвоката Ніколаєва О.В.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю, -

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1. У листопаді 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, просить: виділити в натурі ОСОБА_2 частку в розмірі 32/100 та визнати за нею право власності на: частину житлового будинку «А-1» (приміщення 3-4, площею 19,6 кв.м.; приміщення 3-5, площею 12,6 кв.м.); прибудову літера «а» (приміщення 3-1, площею 2,5 кв.м.; приміщення 3-2, площею 5,0 кв.м.; приміщення 3-3, площею 5,8 кв.м.); сарай літера «Д», площею 30,2 кв.м.; гараж з о/а літера «Л», площею 19,8 кв.м.; погріб літера «Ж», площею 6,9 кв.м.; огорожі № 1,3,5; водоколонка № 10, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; припинити право спільної часткової власності між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на житловий будинок з прибудовами та надвірним спорудами, що знаходиться за адресою: по АДРЕСА_1 ; відшкодування судових витрат покласти на відповідачів.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що згідно з рішенням Черкаської міської ради №1059 від 02 серпня 2006 року було видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 12 квітня 2007 року у відповідності до якого 4/25 = 16/100 частина будинку АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_2 .

1.3. 28 серпня 2020 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу набула у власність 4/50 = 8/100 житлового будинку АДРЕСА_1 .

1.4. 17 травня 2021 року ОСОБА_2 отримала у власність на підставі договору дарування 4/50= 8/100 часток у праві власності на жилий будинок АДРЕСА_1 .

1.5. Таким чином, ОСОБА_2 належить 32/100 (4/25(16/100) + 4/50(8/100)+4/50(8/100)) частки у праві власності на жилий будинок АДРЕСА_1 . Крім того, під належним ОСОБА_2 нерухомим майно зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 .

1.6. Отже, співвласниками жилого будинку АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 з часткою 32/100, ОСОБА_1 з часткою 20/100 та ОСОБА_3 з часткою 48/100.

1.7. До вказаного домоволодіння за даними технічної інвентаризації відносяться: житловий будинок з прибудовами літера «А-1, А2 - 1, а, а1, а2» погреби літера «В, И, Ж»; сарай літера «Д, 3; гараж з оглядовою ямою літера «О», гараж літера «Л», огорожі № 1, 3, 5 - 8, 11»; водоколонка № 10».

1.8. Між сторонами фактично склався порядок користування цим майном, визначений відповідно до ідеальних часток у праві власності. Між приміщеннями, які використовують сторони встановлені перегородки, у спільному користуванні жодні приміщення не перебувають.

1.9. Позивачка фактично володіє та користується частиною домоволодіння з надвірними спорудами: «А-1» (приміщення 3-4; приміщення 3-5); прибудову літера «а» (приміщення 3- 1; приміщення 3-2; приміщення 3-3); сарай літера «Д»; гараж з о/а літера «Л»,; погріб літера «Ж»; огорожі № 1,3,5; водоколонка № 10.

1.10. Відповідачка ОСОБА_1 фактично володіє та користується частиною домоволодіння з надвірними спорудами: частина житлового будинку А-1 (приміщення 1-3; 1-4; 1-5; 1-6); а1 прибудова -100%; И – погріб - 100%; 3 - сарай - 100%; огорожі № 8, 11 - 100%.

1.11. Відповідач ОСОБА_3 фактично володіє та користується частиною житлового будинку «А-1» (приміщення 2-5; 2-6; 2-7), житлова прибудова А2-1- 100%, прибудова а2 100%, погріб - В -100%, гараж з о/я О - 100%, огорожі - № 7,6 - 100%.

1.12. 03 листопада 2023 року ОСОБА_2 звернулась до співвласників жилого будинку по АДРЕСА_1 з пропозицією поділу будинку та припинення спільної часткової власності.

1.13. У позовній заяві вказано, що співвласники жилого будинку по АДРЕСА_1 ухиляються від оформлення поділу.

1.14. Згідно висновку щодо технічної можливості поділу в натурі об`єкта нерухомого майна, який зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, за технічними показниками 32/100, 48/100, 20/100 частини об`єкта є відокремленими і мають окремі виходи на вулицю. Домоволодіння АДРЕСА_1 може бути поділене на три окремі частини між співвласниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

1.15. Частка ОСОБА_2 32/100 відповідає наступному нерухомому майну: частина житлового будинку «А-1» (приміщення 3-4, 3-5); прибудова літера а - 100%; сарай літера Д - 100%; гараж з о/я літера Л- 100%; погріб Ж-100%; огорожі № 1, 3, 5 -100%; водоколонка № 10 - 100%, що перебуває в її фактичному володінні та користуванні.

1.16. З урахуванням наведеного ОСОБА_2 наполягає на виділі в натурі належної їй частки нерухомого майна.

1.17. 27 лютого 2025 року адвокатом Малиновським П.П., який діє в інтересах ОСОБА_3 ,. надано відзив на позовну заяву, в якому він просить в позові відмовити.

1.18. Відзив обґрунтовано тим, що позивачка та відповідачі дійсно є власниками будинку АДРЕСА_1 .

1.19. Співвідношення часток у праві власності становить 32/100, 20/100 та 48/100 відповідно. Такий розмір має важливе значення і обов`язково має бути дотриманий при виділі майна в натурі, аби не порушити права жодного із співвласників.

1.20. Натомість запропонований позивачкою варіант виділу, на його думку, не відповідає її ідеальній частці.

1.21. Згідно висновку щодо технічної можливості поділу в натурі об`єкта нерухомого майна до будівель і споруд, які знаходяться у фактичному користуванні сторін по справі, віднесено сарай літ. «Д» та гараж літ. «Л» (позначення таких об`єктів міститься і в технічному паспорті). Однак насправді ці приміщення зруйновані та не можуть використовуватись відповідно до свого господарського призначення, а отже не підлягають врахуванню при виділі в натурі. У протилежному випадку це призведе до штучного збільшення частки позивачки у праві власності на домоволодіння, свідчитиме про порушення принципів добросовісності і справедливості.

1.22. У згаданому вище висновку щодо технічної можливості поділу в натурі об`єкта нерухомого майна здійснено розрахунок часток, який обмежує право власності відповідача, зменшує його частку у домоволодінні.

1.23. За наявними у матеріалах справи технічними документами загальна площа житлового будинку складає 167,3 м2. ОСОБА_4 належить 167,3*48/100=80,3 м2. Натомість згідно із запропонованим ФОП ОСОБА_5 варіантом поділу його частка становить 67,8 м2. що на 12,5 м2 менше від ідеальної частки.

1.24. Будинок, який входить до складу домоволодіння, знаходиться у незадовільному стані, має значний фізичний знос, відтак у відповідача взагалі виникають сумніви щодо технічної можливості виділу частки в натурі. Відповідач також занепокоєний, що здійснення позивачкою під час реконструкції своєї частини будинку ремонтно-будівельних робіт може мати вплив на конструктивні елементи іншої частини житлового будинку і порушити їхню статичну стійкість. Зокрема це може призвести до пошкодження спільної стіни, зміни технічного стану майна та необхідності внаслідок цього здійснення додаткових витрат з боку відповідача.

1.25. Висновок стосується можливості поділу, а не виділу частки. У ньому зазначено, що за технічними показниками 32/100, 48/100 та 20/100 частини об`єкта є відокремленими і мають окремі виходи на вулицю. Домоволодіння АДРЕСА_1 може бути поділено на окремі частини між співвласниками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

1.26. ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом про виділ частки в натурі на підставі ст. 364 ЦК України. Поділ у даній справі неможливий, оскільки співвласників троє, а окрім позивачк більше ніхто із них не звертався із позовною заявою про виділ належної йому частки. Відтак предметом доказування у даній справі є технічна можливість виділу частки позивачки в окремий об`єкт. Висновок щодо можливості поділу будинку на три частини жодного значення для правильного вирішення спору не має, оскільки дана обставина не входить до предмета доказування.

1.27. Запропонований у висновку щодо технічної можливості поділу в натурі об`єкта нерухомого майна єдиний варіант поділу ґрунтується виключно на зазначеному позивачем порядку користування житловим будинком його співвласниками. Такий висновок не містить жодних креслень складових частини домоволодіння та/або формул, за якими здійснювався розрахунок часток. Не вказано, чи відповідає виділена частина нерухомого майна ідеальній частці, чи не порушуються таким чином права інших співвласників, тоді як ці обставини є істотними, оскільки мають значення при реальному виділі конкретного нерухомого майна (конкретних об`єктів права власності) в натурі та при проведенні у зв`язку з цим, за необхідності, розрахунків між співвласниками.

1.28. Більше того наданий позивачем висновок не відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України, згідно з якою висновок експерта — це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

1.29. Наданий позивачкою висновок щодо технічної можливості поділу в натурі об`єкта нерухомого майна статусу висновку експерта не має. Обставини, які досліджувались в ньому – не входять до предмета доказування. ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність не попереджалась. Свідоцтво присвоєння кваліфікації судового експерта відсутнє, так само як і посилання на матеріали, які були використані при дослідженні.

1.30. Таким чином позивачкою не доведено існування технічної можливості виділу в натурі належних їй 32/100 часток у спірному житловому будинку.

1.31. 21 березня 2025 року представником позивача ОСОБА_6 надано відповідь на відзив, в якому зазначає, що між співвласниками фактично склався порядок користування цим майном, визначений відповідно до ідеальних часток у праві власності. Між приміщеннями, які використовують сторони, встановлені перегородки, у спільному користуванні жодні приміщення не перебувають. Вказані обставини не заперечується відповідачами.

1.32. Позовними вимогами позивачки є виділ в натурі, тому під час розгляду справи необхідно з`ясовувати саме розмір частки позивачки, яку вона хоче виділити. При виділі частки в натурі в домоволодінні позивака просить виділити їй в натурі частину житлового будинку «А-1» (приміщення 3-4, площею 19.6 кв.м.; приміщення 3-5, площею 12,6 кв.м.); прибудову літера «а», що всього складає - 45,5 кв.м., в той же час розмір ідеальної частки позивачки в домоволодінні становить 53,53 кв.м., тому в даному випадку виділення частки позивачки в домоволодінні є можливим та виділення не призведе до порушення прав ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

1.33. Посилання представника ОСОБА_3 не те, що частина прибудинкових споруд є зруйнованими та такими, що перебувають у не задовільному стані, не можуть братися судом до уваги, так як це не призводить до зменшення частки відповідачів, оскільки вказані приміщення виділяються позивачці.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 09 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

2.2. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 14 травня 2025 року призначено судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу у справі; провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

2.3. Відповідно до наказу голови Соснівського районного суду м. Черкас № 29-о від 02 липня 2025 року суддя Ватажок-Сташинська А.В. відрахована зі штату суду у зв`язку з закінченням терміну відрядження.

2.4. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 14 травня 2026 року відновлено провадження у справі.

2.5. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 02 липня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 – адвоката Малиневського П.П. про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

2.6. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

2.7. Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

2.8. Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, повідомлялися судом про час та місце розгляду справи.

3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини

3.1. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

3.2. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3.3. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3.4. Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

3.5. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

3.6. За приписами частин 1-4 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

3.7. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

3.8. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

3.9. Частинами 1, 5, 6 ст. 106 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

3.10. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

3.11. У статті 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

3.12. Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

3.13. Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

3.14. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

3.15. За приписами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

3.16. Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

3.17. У ст. 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

3.18. Частиною 1 ст. 356 ЦК України зазначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

3.19. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (частини перша-третя статті 358 ЦК України).

3.20. Відповідно до частин першої та другої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

3.21. Згідно із частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

3.22. Відповідно до частини другої статті 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

3.23. Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушень не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

3.24. Відповідно до роз`яснень, наданих судам у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо до вирішення судом спору між співвласниками житлового будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався, або вона перебувала у користуванні співвласників, і ними не було досягнуто згоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) часток у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

3.25. Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

4.1. Судом установлено, що згідно з рішенням Черкаської міської ради №1059 від 02 серпня 2006 року було видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно № САВ 290041 від 12 квітня 2007 року, відповідно до якого 4/25 = 16/100 частина будинку АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_2 .

4.2. 28 серпня 2020 року ОСОБА_2 набула у власність 4/50 = 8/100 житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу.

4.3. 17 травня 2021 року ОСОБА_2 отримала у власність (прийняла в дар) 4/50= 8/100 часток у праві власності на жилий будинок АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування.

4.4. Таким чином, ОСОБА_2 належить 32/100 (4/25(16/100) + 4/50(8/100)+4/50(8/100)) частки у праві власності на жилий будинок АДРЕСА_1 . Крім того, під належним ОСОБА_2 нерухомим майном зареєстровано право власності на земельну ділянку 0,0472 га по АДРЕСА_1 .

4.5. Співвласниками жилого будинку АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 з часткою 32/100, ОСОБА_1 з часткою 20/100 та ОСОБА_3 з часткою 48/100.

4.6. До вказаного домоволодіння за даними технічної інвентаризації відносяться: житловий будинок з прибудовами літера «А-1, А2 - 1, а, а1, а2» погреби літера «В, И, Ж»; сарай літера «Д, 3; гараж з оглядовою ямою літера «О», гараж літера «Л», огорожі № 1, 3, 5 - 8, 11»; водоколонка № 10».

4.7. Відповідно до висновку експертів № КСЕ-19/124-25/9510 від 28 квітня 2026 року:

1. Ринкова (дійсна) вартість житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями і спорудами (квартира АДРЕСА_2 , яка за фактичним користуванням перебуває у ОСОБА_1 (частка 20/100) + квартира АДРЕСА_3 , яка за фактичним користуванням перебуває у ОСОБА_3 (частка 48/100) + квартира АДРЕСА_4 , яка за фактичним користуванням перебуває у ОСОБА_2 (частка 32/100)) за адресою: АДРЕСА_1 (без врахування вартості земельної ділянки) складає 2 437 800 гривень (без ПДВ).

2. Ринкова (дійсна) вартість 20/100 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями і спорудами (квартира АДРЕСА_2 , яка за фактичним користуванням перебуває у ОСОБА_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 (без врахування вартості земельної ділянки) складає 1 478 300 гривень (без ПДВ).

Ринкова (дійсна) вартість 48/100 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями і спорудами (квартира АДРЕСА_3 , яка за фактичним користуванням перебуває у ОСОБА_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 (без врахування вартості земельної ділянки) складає 875 900 гривень (без ПДВ).

Ринкова (дійсна) вартість 32/100 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями і спорудами (квартира АДРЕСА_4 , яка за фактичним користуванням перебуває у ОСОБА_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 (без врахування вартості земельної ділянки) складає 438 800 гривень (без ПДВ).

3. Оцінка технічного стану сараю літ. «Д», який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 класифікується як ветхий (обмежене виконання елементами будівлі своїх функцій можливе при проведенні охоронних заходів або повній заміні цих елементів).

Конструкції не відповідають категоріям технічного стану щодо несучої здатності або нормальної реалізації захисних функцій, але аналіз дефектів і пошкоджень з перевірними розрахунками виявляє можливість забезпечення їх цілісності до проведення ремонту, підсилення або заміни.

Потрібно виконати ремонт, підсилення або заміну конструкцій, а до завершення цих заходів використовувати об`єкт за обмеженим режимом експлуатації, контролюючи стан конструкції, навантаження та впливи.

За результатом проведеного натурного обстеження спірного нерухомого майна встановлено відсутність гаражу літ. «Л», який зазначений у технічному паспорті на житловий будинок садибного типу за адресою АДРЕСА_1 .

4. Виділ 32/100 частин об`єкта нерухомого майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_2 відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва та фактичного порядку користування житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами між співвласниками, без завдання шкоди господарському призначенню майна, технічно можливий.

На розгляд суду пропонується можливий варіант виділу 32/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним користуванням будівлями та спорудами.

На 32/100 частин житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_2 , пропонується виділити в натурі наступні будівлі та споруди:

Частину житлового будинку з прибудовами літ. «А-І» та прибудова літ. «а», загальною площею 45,5 кв.м, житловою площею 32,2 .кв.м, а саме приміщення:

-«3-1» площею 2,5 кв.м (прибудова літ. «а»);

-«3-2» площею 5,0 кв. м (прибудова літ. «а»);

-«3-3» площею 5,8 кв.м (прибудова літ. «а»);

-«3-4» площею 19,6 кв.м (житловий будинок літ. «А-І»);

-«3-5» площею 12,6 кв.м. (житловий будинок літ. «А-І»).

Сарай літ. «Д».

Погріб літ. «Ж».

Ворота з хвірткою № 1.

Огорожа № 3.

Огорожа № 5 (у спільному користування зі співвласником ОСОБА_1 ).

Водоколонка № 10.

5. Запропонований у відповіді на питання № 4 варіант виділу 32/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_2 , не потребує проведення жодних будівельних робіт по відокремленню зазначеної частини житлового будинку.

6. Запропонований у позовній заяві варіант виділу 32/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , співпадає з фактичним користуванням житловим будинком ОСОБА_2 та відповідає єдиному, можливому варіанту виділу 32/100 частин житлового будинку, запропонованому у відповіді на питання № 4.

Запропонований варіант виділу 32/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 відповідає розрахунку ідеальних часток між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 , який міститься в матеріалах інвентаризаційної справи № 4328, яка зберігається у КП «Черкаське БТІ».

7. Оскільки, виділ 32/100 частин об`єкта нерухомого майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_2 без відступу від розрахунку ідеальних часток між співвласниками домоволодіння технічно можливий, дослідження з даного питання не проводилося.

5. Оцінка Суду

5.1. Вирішуючи вказаний позов у межах позовних вимог, суд зауважує, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються.

5.2. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

5.3. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19), від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20).

5.4. Тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

5.5. Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

5.6. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц (провадження № 61-21409св18), від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15 (провадження № 61-26178св18) від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц (провадження № 61-19073св20).

5.7. Водночас суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 357/3145/20 (провадження № 14-36цс25).

5.8. Так, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому за бажанням можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку.

5.9. Винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється.

5.10. Оскільки у справі, що є предметом перегляду, не установлено обставин того, що всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу спірного майна, тому суд не зобов`язаний визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників.

5.11. Саме позивач звернулася до суду з позовом про виділ належної їй частки у праві спільної часткової власності на будинок по АДРЕСА_1 , а тому суд робить висновок про задоволення позову в цій частині, оскільки позивачу можна виділити частини нерухомого майна на її частку у праві спільної часткової власності, які можуть становити окремий об`єкт нерухомого майна.

5.12. Щодо задоволення позовної вимоги про припинення права спільної часткової власності на житловий будинок, то ВП ВС вказала, що задоволення вимоги про поділ житлового будинку вже свідчить про припинення правового режиму спільної часткової власності на такий об`єкт. Тому у суду немає підстав зазначати в резолютивній частині рішення про припинення такого режиму щодо житлового будинку. Крім того, ВП ВС раніше вже виснувала, що окрема вимога припинити право спільної часткової власності є неефективним способом захисту (постанова ВП ВС від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц.

Керуючись ст. ст. 12-13, 19, 81, 82, 89, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Виділити в натурі та визнати право власності за ОСОБА_2 на частину домоволодіння в розмірі 32/100 частин житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, як на окремий об`єкт нерухомого майна, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з наступних будівель та споруд:

- частини житлового будинку з прибудовами літ. «А-І» та прибудова літ. «а», загальною площею 45,5 кв.м, житловою площею 32,2 .кв.м, а саме приміщення:

-«3-1» площею 2,5 кв.м (прибудова літ. «а»);

-«3-2» площею 5,0 кв. м (прибудова літ. «а»);

-«3-3» площею 5,8 кв.м (прибудова літ. «а»);

-«3-4» площею 19,6 кв.м (житловий будинок літ. «А-І»);

-«3-5» площею 12,6 кв.м. (житловий будинок літ. «А-І»).

Сарай літ. «Д».

Погріб літ. «Ж».

Ворота з хвірткою № 1.

Огорожа № 3.

Огорожа № 5 (у спільному користування зі співвласником ОСОБА_1 ).

Водоколонка № 10.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП; НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 23 липня 2026 року.

Суддя: Я.В. Пересунько