Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №362/2300/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 362/2300/25

провадження № 22-ц/824/7176/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Черняк Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оголошення фізичної особи померлою, за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2025 року в складі судді Лебіль-Гавенко Г. М., присяжних: Дмитренко С. В., Штепи О. В.,

установив:

31.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заява обґрунтована тим, що у лютому 2024 року вона отримала від ІНФОРМАЦІЯ_3 сповіщення сім`ї № 10 від 02 лютого 2024 року про те, що її син - солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання обов`язків військової служби, внаслідок обстрілу з міномету з напрямку Лиман Перший Куп`янського району Харківської області пропав безвісти.

Метою оголошення її сина ОСОБА_2 померлим є отримання відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразової грошової виплати.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2025 року вказану заяву задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що надані докази не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 та дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання для захисту Батьківщини та відсічі збройної агресії з боку російської федерації в населеному пункті Западне Куп`янського району Харківської області. З моменту події 28.01.2024 року до моменту звернення до суду з цією заявою минуло більше шести місяців.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 року № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року за № 380/43786 вбачається, що с. Западне Дворічанської селищної територіальної громади, де зник безвісти ОСОБА_2 , було територією активних бойових дій в період з 11.09.2022 року по 20.08.2024 року.

З урахуванням останньої позиції, викладеної у постанові ВП ВС від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, яка підлягає застосуванню, суд може на підставі ч. 2 ст. 46 ЦК України оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи.

Оскільки ймовірна дата загибелі ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_4 , а дата припинення можливості бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи - ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд дійшов висновку про достатність підстав для оголошення фізичної особи померлою.

Суд відхилив доводи Міністерства оборони України з приводу передчасного звернення до суду з даною заявою відповідно до положень ч. 2 ст. 46 ЦК України, оскільки як встановлено матеріалами справи ОСОБА_2 28.01.2024 року під час виконання обов`язків військової служби в районі населеного пункту Западне Куп`янського району Харківської області, зник безвісти, а тому шестимісячний строк, передбачений вказаною нормою, слід обраховувати з моменту настання відповідної події.

Наведене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 та від 10 квітня 2024 року у справі № 274/3135/23, від 25 квітня 2024 року у справі № 278/970/23.

16.01.2026 Міністерство оборони України через підсистему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2025 року та прийняти нову постанову, якою в задоволені заяви ОСОБА_1 відмовити.

Вважає його незаконним, прийнятим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що відповідно до розділів І, ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, із змінами, затвердженими наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, територія с. Западне Дворічанської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області була тимчасово окупованою територією з 24.02.2022 до 11.09.2022, дата початку бойових дій - 11.09.2022, дата завершення активних бойових дій - 20.08.2024, дата початку активних бойових дій - 21.08.2024. Отже, бойові дії не закінчені.

Суд першої інстанції не надав оцінку тим обставинам, що ведення активних бойових дій на території с. Западне Дворічанської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області не припинилося, у зв`язку з чим таке оголошення до спливу законодавчо встановленого строку, суперечить вимогам частини другої статті 46 ЦК України.

Оскільки станом на день звернення з даною заявою до суду воєнні дії на території с. Западне Дворічанської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області не закінчені, у зв`язку з чим відлік встановленого строку відповідно ще не розпочався, звернення заявника до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою є передчасним, а відтак право на звернення до суду з відповідною заявою не виникало.

Отже, висновки суду у справі не відповідають обставинам справи, що в подальшому призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення у справі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Корнієнко С. В. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2023 року ОСОБА_2 на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року призваний у Збройні Сили України по мобілізації, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 25 жовтня 2023 року (том І, а. с. 63-68).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02 січня 2024 року № 2, солдата ОСОБА_2 , навідника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , визнано таким, що прибув та приступив до виконання обов`язків з тимчасового місця розташування військової частини НОМЕР_1 у НОМЕР_4 ЗВП АДРЕСА_1 до району виконання бойових завдань ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » з 29 грудня 2023 року.

Солдата ОСОБА_2 з 27 грудня 2023 року зараховано до списків особового складу частини, та на всі види забезпечення та призначено на посаду навідника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 101281А, посадовий оклад 2 730 грн, шпк «Солдат» (том І, а. с. 56-57).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12 січня 2024 року, солдата ОСОБА_2 визнано таким, що 12 січня 2024 року прийняв і приступив до виконання службових обов`язків з посадовим окладом 2 730 грн, шпк «солдат» (том І, а. с. 58).

Згідно до акту службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 від 16 лютого 2024 року встановлено, що відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 177/2/4618 від 28 грудня 2023 року особовий склад 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 зайняв позиції у визначеному районі Харківської області.

28 січня 2024 року під час виконання обов`язків військової служби згідно з бойовим розпорядженням командира НОМЕР_3 механізованого батальйону № 521 від 07 січня 2024 року внаслідок обстрілу з міномету по позиції СП « ІНФОРМАЦІЯ_7 » з напрямку ЛИМАН ПЕРШИЙ (Куп`янського району Харківської області) загинув стрілець снайпер 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 .

Внаслідок мінометного обстрілу противника відбулося влучання в позицію, де безпосередньо перебував стрілець-снайпер 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 .

З пояснень старшого сержанта ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_4 , які були свідками того, як внаслідок обстрілу з міномету на СП «ПІКАП» з боку збройних сил російської федерації, загинув солдат ОСОБА_2 , окоп, де знаходився військовослужбовець, був засипаний землею від вибуху міни. У зв`язку зі шквальним обстрілом з боку збройних сил російської федерації, провести евакуацію тіла солдата ОСОБА_2 не вдалося.

На час події солдат ОСОБА_2 знаходився у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом) та без ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Тіло стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 залишилося на позиції, підконтрольній збройним формуванням російської федерації, що унеможливлює здійснення евакуації тіла.

У зв`язку з відсутністю доступу до тіла та неможливістю здійснення евакуації солдата ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», слід кваліфікувати як зниклого безвісти за особливих обставин (том І, а. с.46-49, 52-55).

Відповідно до витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_5 (за книгою обліку № 217т від 01 січня 2024 року) від 28 січня 2024 року зроблено запис, що в період часу з 08:04 по 08:50 по СП « ІНФОРМАЦІЯ_7 » внаслідок обстрілу з міномету з напрямку ЛИМАН ПЕРШИЙ, Куп`янського району Харківської області, безвісти зник (ймовірно загинув) солдат ОСОБА_2 , поблизу с. Синьківка Куп`янського району Харківської області. На даний час пошуки результату не дали. Зв`язку з військовослужбовцем немає (том І, а. с. 60).

ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (том І, а. с. 14).

Відповідно до сповіщення військової частини № НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 31 січня 2024 року, сповіщення сім`ї № 10 ІНФОРМАЦІЯ_8 від 02 лютого 2024 року, ОСОБА_1 повідомили, що її син, стрілець-снайпер 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання обов`язків військової служби внаслідок обстрілу з міномету з напрямку Лиман Перший Куп`янського району Харківської області, зник безвісти (том І, а. с. 8, 15).

ОСОБА_2 , який зник безвісти 28 січня 2024 року при обставинах, зазначених у сповіщенні № 381 від 31 січня 2024 року, перебував в районі населеного пункту Западне Куп`янського району Харківської області, що підтверджується листом військової частини НОМЕР_1 від 17 травня 2025 року (том І, а. с. 24).

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та території України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786 с. Западне Дворічанської селищної територіальної громади є територією активних бойових дій з 11 вересня 2022 року по 20 серпня 2024 року (том І, а. с. 23).

На підставі відомостей Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 05 червня 2025 року, реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснено за адресою: АДРЕСА_1 , документування паспортом громадянина України № НОМЕР_6 від 18 липня 2022 року, терміном дії до 18 липня 2032 року, виданим Носівським сектором УДМС у Чернігівській області (орган-7425) (том І, а. с. 81-82).

Відповідно до відомостей Державної прикордонної служби України від 05 червня 2025 року, відомості щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією гр. України ОСОБА_2 за період з 26 січня 2024 року по 05 червня 2025 року, не виявлено (том І, а. с. 83, 120).

Згідно до листа Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві від 09 червня 2025 року, ОСОБА_2 на обліку не перебуває (том І, а. с. 99).

Відповідно до листа Головного управління ДПС у м. Києві від 06 червня 2025 року, ОСОБА_2 не перебував та не перебуває на обліку в Управлінні як ФОП або особа, яка проводить незалежну професійну діяльність (том І, а. с. 103-108).

Згідно до листа Міністерства соціальної політики від 03 липня 2025 року повідомлено, що згідно відомостей, внесених до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 26 червня 2025 року щодо ОСОБА_2 , відсутні (том І, а. с. 150).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Порядок розгляду судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою визначено главою 4 розділу IV ЦПК України.

Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

За змістом частин другої-третьої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Дослідивши зібрані по справі докази суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про їх достатність для висновку про вірогідне припущення про смерть сина заявниці ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання для захисту Батьківщини та відсічі збройної агресії з боку російської федерації в населеному пункті Западне Куп`янського району Харківської області.

Западне - селище, розташоване у Дворічанській селищній територіальній громаді Куп`янського району Харківської області, Україна.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22 грудня 2022 року № 309 (втратив чинність 20 березня 2025 року) підтверджено, що у с. Западне Дворічанської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області бойові дії тривали з 11 вересня 2022 року по 20 серпня 2024 року.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 28 лютого 2025 року № 376 підтверджено, що у період з 12 вересня 2022 року по 20 серпня 2024 року та з 21.08.2024 по 28.02.2025 с. Западне Дворічанської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області була територією активних бойових дій, тривали активні бойові дії. Датою завершення бойових дій або тимчасової окупації є 28 лютого 2025 року. З 01.03.2025 вказана територія тимчасово окупована російською федерацією.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначила, що для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права зосереджується на цілі та призначенні законодавчого припису, враховуючи права й законні інтереси суб`єктів і суспільні інтереси.

Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, законодавець хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Отже, визначені статтею 46 ЦК України строки спрямовані виключно на те, щоб запобігти ситуації, в якій передчасно буде визнано померлою особу, яка зникла в умовах невизначеності на територіях, де тривають активні бойові дії. Проте, за доводами апеляційної скарги, Міністерство оборони України не стверджує, що ОСОБА_2 може бути живим, перебувати у полоні або на тимчасово окупованих територіях, а його загибель є неочевидною тощо.

Громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме (див.: постанову Верховного Суду від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23).

Розширювальне тлумачення частини другої статті 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями (постанова Верховного Суду від 18 лютого 2026 року, справа № 759/22513/24).

Зміст проведеного військовою частиною НОМЕР_1 службового розслідування свідчить про те, що стрілець-снайпер 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 загинув внаслідок мінометного обстрілу противника по позиції, де безпосередньо перебував останній. У зв`язку зі шквальним обстрілом з боку збройних сил російської федерації, провести евакуацію тіла солдата ОСОБА_2 не вдалося.

Проаналізувавши наведені норми та конкретні обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення вимог заяви ОСОБА_1 про оголошення її сина ОСОБА_2 померлим, оскільки обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи немає.

Зазначення в рішенні суду про те, що днем смерті ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 - день його вірогідної смерті, відповідає положенням ч. 3 ст. 46 ЦК України.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, що відповідає положенням статті 6 Конвенції, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 353, 367, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.07.2026.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук