Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №620/800/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року Чернігів Справа № 620/800/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 грн. за тривалість проходження військової служби в бойових умовах на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000,00 грн. за тривалість проходження військової служби в бойових умовах на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що станом на момент набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» він проходив військову службу у сержантському званні у складі військової частини НОМЕР_1 НГУ (був звільнений вже під час дії експерименту 28.07.2025); призваний на військову службу у віці 21 року під час воєнного стану введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64; брав участь у бойових діях строком, що за сукупністю становить 234 дні; одержав поранення під час захисту Вітчизни, в районах ведення бойових дій; не притягався до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності; первинне офіцерське звання присвоєне після 13.02.2025, а саме 02.05.2025. Тому вважає протиправними посилання відповідача на необхідність продовження військової служби після 13.02.2025 (дати набрання чинності постанови № 153) для набуття права на отримання винагороди у розмірі 1000000,00 грн., оскільки постанова вимагає у цієї категорії осіб знаходження на військовій службі саме станом на 13.02.2025.

Відповідачем подано відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову та заначив, що під час служби у Військовій частині НОМЕР_1 позивач в цілому за період з 13.08.2023 по 14.11.2024 всього брав безпосередню участь в бойових діях 133 (сто тридцять три) дні в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Лиманській міській територіальній громаді Краматорського району Донецької області, Костянтинівської територіальної громади Краматорського району Донецької області. При цьому, позивач мав поранення (травму, контузію каліцтво), одержані під час захисту Вітчизни. Стверджує, що позивач не має права на виплату одноразової грошової винагороди, оскільки на дату прийняття Постанови №153, позивач вже не проходив військову службу.

Позивач подав відзив на позов, в якому додатково звернув увагу на обставини зазначені в позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.02.2022 по 28.07.2025 проходив військову службу у військових частинах Збройних Сил України та Національної гвардії України.

Відповідно до військового квитка позивача серії НОМЕР_2 з 24.02.2022 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, позивач був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України, поза штатом.

З 01.03.2022 по 20.12.2022 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 Збройних Сил України.

З 21.12.2022 по 14.04.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .

З 17.04.2023 ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на підставі наказу № 94.

24.04.2025 ОСОБА_1 уклав контракт до лав Національної гвардії України та проходив військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу (а.с. 37-зворт).

Відповідно до довідок про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин від 27.12.2025 № 553-Д, від 22.04.2025 № 1597 позивач дійсно в період з 01.03.2022 по 04.04.2022 у складі військової частини НОМЕР_4 при обороні АДРЕСА_1 (35 днів); з 13.08.2023 по 10.10.2023 (59 днів), з 17.10.2023 по 31.10.2023 (15 днів), з 01.11.2023 по 11.12.2023 (41 день) у складі військової частини НОМЕР_1 НГУ в районі АДРЕСА_2 ; з 27.08.2024 по 18.11.2024 (84 дня) у складі військової частини НОМЕР_1 НГУ в районі м. Торецьк, Бахмутського району брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с. 8-зворт, 16).

Отже, позивач за час проходження військової служби брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить 234 дні.

Відповідно до довідки про обставини травмування (поранення, контузії, каліцтва) від 05.12.2024 № 40/57/141372 ОСОБА_1 18.11.2024 отримав МВТ, множинні ВОПС лівої кисті з травматичною ампутацією середньої та нігтьової фаланги 3-го пальця, вогнепальні перелами пястних кісток лівої кисті. Множинні ВОПС правої нижньої кінцівки, під час захисту Батьківщини від російської агресії виконуючи бойове завдання у складі розвідки штабу в/ч НОМЕР_1 НГУ в районі н.п. Неліпівка, внаслідок скиду з БпЛА по позиції БпЛА «Іван» (а.с. 15).

В наслідок отриманих поранень, 18.04.2025 за рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи позивачу встановлено третю (ІІІ) групу інвалідності (а.с. 5-зворот).

Згідно довідки № 111 медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» від 19.02.2025 та довідки № 204/НГ Центральної медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ГМКЦ МВС України» від 02.04.2025 травма, поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с. 13, 17).

28.07.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 28.07.2025 № 210 позивач був виключений зі списків особового складу частини, знятий зі всіх видів забезпечення та звільнений у запас за станом здоров`я, на підставі підпунктом «б» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с. 37-зворот).

Позивач звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 щодо виплати винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, однак листом від 09.12.2025 відповідачем було відмовлено у вказаній виплаті, посилаючись на те, що дія Постанови № 153 розповсюджується лише на діючих військовослужбовців (а.с. 10-11).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 15.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025, № 40/2026 від 12.01.2026 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон 2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Як було встановлено судом позивач у відповідності до абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 у віці до 25 років уклав контракт про проходження військової служби під час воєнного стану, брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнний (бойових) дій та у відповідності до абзацу 4 пункту 4 Постанови № 153 отримав травму, пов`язану із захистом Батьківщини.

При цьому, суд зазначає, що Постанова № 153 не містить жодних обмежень чи застережень відносно отримання одноразової грошової винагороди колишніми військовослужбовцями за умови дотримання інших передбачених умов.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 19/25/918/ВТ від 18.04.2025 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності: поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання або інші ушкодження здоров`я, одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди (За рішенням ВЛК: Поранення (контузія, травма, каліцтво). ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини). Наявний висновок ВЛК, або ЛЕК, або МВЛК. Національна гвардія України: Поранення (контузія, травма, каліцтво). ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Також наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 28.07.2025 № 210 позивач був звільнений з військової служби саме за станом здоров`я, на підставі підпункту «б» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Тобто, позивач був звільнений з військової служби з незалежних від нього обставин, а саме за станом здоров`я у зв`язку з наявністю інвалідності ІІІ групи, внаслідок травми, ТАК, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Суд зазначає, що тлумачення абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 у вузькому значенні, тобто лише відносно осіб, у яких наявне захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), одержаних під час захисту Вітчизни, але за умови подальшого проходження ними військової служби (тобто визнання таких осіб придатними до військової служби), буде дискримінаційним відносно осіб, які отримали інвалідність, пов`язану із захистом Батьківщини та є непридатними до військової служби.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач відповідає умовам, визначеним Постановою № 153 для отримання одноразової грошової винагороди.

Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача, позов слід задовольнити шляхом: визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. (один мільйон) гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»; зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. (один мільйон) гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. (один мільйон) гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. (один мільйон) гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.07.2026.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ