Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №624/627/26 — Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/627/26

провадження № 1-кп/624/75/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Кегичівки, Берестинського району, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221090000364 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чапаєво Валиханівського району Кокчетавської області, Казахстан, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, вдови, неповнолітніх дітей на утриманні немаючої, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурора Кегичівського відділу Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 ,

- захисту – обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

З листопада 2025 року ОСОБА_6 почав винаймати у ОСОБА_3 кімнату в її квартирі АДРЕСА_3 .

29.04.2026 близько 15:40 години, між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які спільно вживали алкогольні напої, почалася словесна сварка, яка переросла у бійку, після якої ОСОБА_3 виштовхала ОСОБА_7 за двері на подвір`я будинку, а сама - залишилася в квартирі.

В подальшому, о 15 год 44 хв, ОСОБА_3 , будучи убезпеченою від протиправних посягань з боку ОСОБА_6 , додатково здійснила телефонний дзвінок на лінію «102» та повідомила про нанесення останнім їй тілесних ушкоджень.

Проте, 29.04.2026 близько 16:00 години у ОСОБА_3 , яка після вищезазначеного конфлікту перебувала у безпеці, виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_6 .

З метою реалізації цього злочинного умислу ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, витягла з кишені своїх штанів ніж, вийшла на подвір`я домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де в цей час перебував ОСОБА_6 , і діючи умисно, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на протиправне позбавлення життя ОСОБА_6 , усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті іншій людині і бажаючи їх настання, нанесла ОСОБА_6 ножем один удар в область живота, внаслідок чого лезо зламалося, а ОСОБА_6 зігнувся до землі. Проте, ОСОБА_3 не зупинилася і додатково нанесла декілька ударів руків`ям зламаного ножа по спині потерпілого, після чого пішла до приміщення кухні своєї квартири, де з підставки для ножів взяла інший ніж та, продовжуючи реалізацію свого раптово виниклого злочинного умислу, спрямованого на протиправне позбавлення життя ОСОБА_6 , з мотивів неприязні до останнього, нанесла щойно взятим ножем, один удар в ліву частину грудної клітки потерпілого.

Від отриманого удару ОСОБА_6 впав на землю, а ОСОБА_3 пішла в середину квартири, але через декілька хвилин вийшла і сіла на лавку під деревом на подвір`ї, заборонивши при цьому свідкам події ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підходити до потерпілого, щоб останній помер.

Своїми діями ОСОБА_3 заподіяла ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани грудної клітини з ушкодженням серця, які стали причиною його смерті.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнала, підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті. Пояснила, що ОСОБА_6 був її квартирантом, здавала йому кімнату в своєму будинку. 29.04.2026 з ОСОБА_6 була в будинку. До нього приїхали люди і забрали його на роботу. Потім через 2 години він прийшов додому з горілкою. Вона готувала їжу. Випили з ним дві пляшки горілки на двох. Коли готувала ОСОБА_6 підійшов та вдарив по потилиці. Почали сваритися. ОСОБА_6 почав її бити. Тоді вигнала його з будинку. Той почав намагатися відкрити двері. Потім вийшла на подвір`я і вони знову почали битися. Рука потяглася до ножа. Ніж обломився. Тоді вона пішла до хати, взяла інший ніж. Куди вдарила ОСОБА_6 перший раз не пам`ятає, а другим ножем вдарила під груди. Після удару останній впав, а вона пішла на лавку та сиділа там до приїзду швидкої. Більш точної версії події вона не пам`ятає. Просила суд її суворо не карати, у вчиненому розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_10 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності. Щодо виду та міри покарання покладається на розсуд суду. Претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченої не має.

Обвинувачена вважала недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нею не оспорюються. Цю позицію підтримав захисник і сторона обвинувачення.

Сторони кримінального провадження під час судового розгляду клопотань про визнання доказів недопустимими не подавали.

Судом роз`яснені положення ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам процесу вони зрозумілі.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченою ОСОБА_3 , своєї вини, а також те, що сторони не піддають сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, добровільності та істинності її позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченої.

Суд проводив розгляд даного кримінального провадження лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Крім визнання обвинуваченою своєї вини у вчиненому нею кримінальному правопорушенні передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України, її вина повністю та об`єктивно підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду доказами.

В ході судового розгляду суд дав наступну оцінку матеріалам, що були представлені стороною обвинувачення як докази винуватості особи.

Так, із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.04.2026 ОСОБА_3 було затримано 29.04.2026 о 19-01 годині безпосередньо після вчинення злочину, очевидець та сукупність очевидних ознак на тілі, одязі та місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Постановами слідчого СВ №2 СВ Берестинського РВП ГУ НП в Харківській області 30.04.2026 були визнані речовими доказами: жилетку жіночу фіолетового кольору, водолазку жіночу фіолетового кольору, штани жіночі чорного кольору, ніж сірого кольору без частини леза (об`єкт № 4), виявлений в коридорі; змив на ватну паличку з руків`я ножа сірого кольору (об`єкту № 4); змив на ватну паличку з леза ножа сірого кольору (об`єкту № 4); змив на фрагмент бинта з руків`я ножа сірого кольору (об`єкту № 4); змив на фрагмент бинта з леза ножа сірого кольору (об`єкту № 4); ніж, руків`я якого обмотане стрічкою чорного кольору, на якому маються сліди бурого кольору, виявлений на кухні (ніж № 1 об`єкту № 6); змив на ватну паличку з руків`я ножа № 1 об`єкту № 6; змив на ватну паличку з леза ножа № 1 об`єкту № 6; змив на фрагмент бинта з руків`я ножа № 1 об`єкту № 6; змив на фрагмент бинта з леза ножа № 1 об`єкту № 6; ніж з дерев`яним руків`ям коричневого кольору, виявлений на кухні (ніж № 2 об`єкту № 6); ніж з пластмасовим руків`ям зеленого кольору, виявлений на кухні (ніж № 3 об`єкту № 6); ніж, руків`я якого обмотане стрічкою зеленого кольору, виявлений на кухні (ніж № 4 об`єкту № 6); ніж з пластмасовим руків`ям темного кольору, виявлений на кухні (ніж № 5 об`єкту № 6). З постанов вбачається, що 29.04.2026 о 17:00 год до ВП № 1 Берестейського РВП ГУ НП в Харківській області зі служби «102» надійшло повідомлення від фельдшера БШМД 2006 Дігтяр про те, що на території, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено труп ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ножовим пораненням. Відомості про кримінальне правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, 29.04.2026 внесено до ЄРДР відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України за № 12026221090000364. Попередня правова кваліфікація визначена за ч.1 ст. 115 КК України. 29.04.2026 о 19:01 год, за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України, проведено обшук затриманої ОСОБА_3 . Під час обшуку вилучено: жилетку жіночу фіолетового кольору (запаковано в паперовому конверті коричневого кольору, пакет № 1); водолазку жіночу фіолетового кольору (запаковано в паперовому конверті коричневого кольору, пакет № 2); штани жіночі чорного кольору (запаковано в паперовому конверті коричневого кольору, пакет №3). Під час огляду 29.04.2026 місця події за вищезазначеною адресою були вилучені: змив на ватну паличку з леза ножа сірого кольору (об`єкту № 4); змив на фрагмент бинта з руків`я ножа сірого кольору (об`єкту № 4); змив на фрагмент бинта з леза ножа сірого кольору (об`єкту № 4); ніж, руків`я якого обмотане стрічкою чорного кольору, на якому маються сліди бурого кольору, виявлений на кухні (ніж № 1 об`єкту № 6); змив на ватну паличку з руків`я ножа № 1 об`єкту № 6; змив на ватну паличку з леза ножа № 1 об`єкту № 6; змив на фрагмент бинта з руків`я ножа № 1 об`єкту № 6; змив на фрагмент бинта з леза ножа № 1 об`єкту № 6; ніж з дерев`яним руків`ям коричневого кольору, виявлений на кухні (ніж № 2 об`єкту № 6); ніж з пластмасовим руків`ям зеленого кольору, виявлений на кухні (ніж № 3 об`єкту № 6); ніж, руків`я якого обмотане стрічкою зеленого кольору, виявлений на кухні (ніж № 4 об`єкту № 6); ніж з пластмасовим руків`ям темного кольору, виявлений на кухні (ніж № 5 об`єкту № 6).

Висновком експерта №322 за результатами судово-психіатричної експертизи від 19.05.2026 проведеної Харківською Філією судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» встановлено, що ОСОБА_3 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_3 виявляла ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебувала у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Крім того, у судовому засіданні досліджені: копія паспорта обвинуваченої, з підтвердженням її анкетних даних, копії довідки та характеристики Вовківського старостинського округу про те, що ОСОБА_3 проживає одна без реєстрації в с. Вовківка, не працює, не заміжня, надавала кімнату для проживання ОСОБА_6 , за час проживання в селі характеризується як безвідповідальна особа, яка зловживає спиртними напоями, вимога про судимості, з якої вбачається, що обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, довідка з органу пробації, за якою обвинувачена на обліку Берестинського РС №2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області станом на 01.05.2026 не перебуває, копія довідки КНП «Сахновщинська центральна лікарня» Сахновщинської селищної ради про те, що ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: вул. Карпенка Карого, 19, с-ще Сахновщина на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Оцінюючи здобуті у справі та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, зокрема ними встановлюється подія злочину, винуватість обвинуваченої у вчиненні злочину та інші обставини які підлягають доказування відповідно до ст. 91 КПК України та становлять предмет доказування. Вказані докази передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності до чинного кримінально-процесуального законодавства. При цьому досліджені докази є узгодженими між собою та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, а їх сукупність та взаємозв`язок є достатнім для прийняття відповідного процесуального рішення.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною.

З огляду на викладене та враховуючи обставини вчинення суспільно небезпечного винного діяння, а саме: ставлення обвинуваченої до вчиненого - спрямованості умислу та інші докази, досліджені під час судового розгляду і оцінені судом відповідно до вимог ст. 94 КПК з точки зору належності, достовірності, допустимості та відповідно достатності, суд дійшов висновку, що обвинувачена є винною у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме – вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.

Така юридична оцінка дій обвинуваченої відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до положень ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», - особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів; більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів; у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Крім того слід звернути увагу на висновки з приводу пропорційності покарання тяжкості правопорушення, висловлені ЄСПЛ в своїх рішеннях, зокрема, у рішеннях по справах Souring v. UK, Shvydka v. Ukraine, Tammer v. Estonia, - за змістом яких захід, що застосовується до порушника має бути пропорційним переслідуваній меті, засудження та покарання порушника не мають бути непропорційними законній меті і підстави, якими керуються національні суди, мають були відповідними і достатніми для виправдання такого втручання.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами статей 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, який посягає на найвищу соціальну цінність - життя людини та характеризується підвищеним ступенем суспільної небезпечності.

Судом також враховані дані про особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, ніде не працює, за місцем проживання зарекомендувала себе з негативної сторони, зловживає спиртними напоями.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій визнано судом щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачена, свою вину визнала у вчиненому злочині, розповіла про обставини вчиненого кримінального правопорушення не приховуючи їх, висловила щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що виразилося у готовності нести покарання.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Підстав для застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченої суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких ці правові норми мають змогу бути застосовані.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь реалізації злочинного наміру, спосіб вчинення кримінального правопорушення, мотиви та мету дій обвинуваченої.

Також, призначаючи покарання суд, зазначає, що відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Застосовуючи вищевказані норми закону у даному випадку, суд зазначає перш за все, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честі і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Таким чином, з врахуванням вищевказаного положення основного закону, а також санкції статті обвинувачення, вчинений ОСОБА_3 злочин, відноситься до найбільш суспільно небезпечних злочинів в Україні.

Враховуючи наведене, враховуючи обставини, які впливають на призначення покарання, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції від суспільства шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі визначеному санкцією статті.

На переконання суду, призначення обвинуваченій саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень такого покарання, буде справедливим, спів розмірним і достатнім для її виправлення, запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Обвинуваченій 30.04.2026 Берестинським районним судом Харківської області було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати житло. Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 29 червня 2026 року строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжено до 29 серпня 2026 року.

Під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Берестинського районного суду Харківської області від 01 травня 2026 року був накладений арешт на речові докази: 1) водолазку жіночу фіолетового кольору (запаковано в паперовому конверті коричневого кольору, пакет № 2); 2) штани жіночі чорного кольору (запаковано в паперовому конверті коричневого кольору, пакет № 3); 3) ніж сірого кольору без частини леза (об`єкт № 4), виявлений в коридорі; 4) змив на ватну паличку з руків`я ножа сірого кольору (об`єкту № 4); 5) змив на ватну паличку з леза ножа сірого кольору (об`єкту № 4); 6) змив на фрагмент бинта з руків`я ножа сірого кольору (об`єкту № 4); 7) змив на фрагмент бинта з леза ножа сірого кольору (об`єкту № 4); 8) ніж, руків`я якого обмотане стрічкою чорного кольору, на якому маються сліди бурого кольору, виявлений на кухні (ніж № 1 об`єкту № 6); 9) змив на ватну паличку з руків`я ножа № 1 об`єкту № 6; 10) змив на ватну паличку з леза ножа № 1 об`єкту № 6; 11) змив на фрагмент бинта з руків`я ножа № 1 об`єкту № 6; 12) змив на фрагмент бинта з леза ножа № 1 об`єкту № 6; 13) ніж з дерев`яним руків`ям коричневого кольору, виявлений на кухні (ніж № 2 об`єкту № 6); 14) ніж з пластмасовим руків`ям зеленого кольору, виявлений на кухні (ніж № 3 об`єкту № 6); 15) ніж, руків`я якого обмотане стрічкою зеленого кольору, виявлений на кухні (ніж № 4 об`єкту № 6); 16) ніж з пластмасовим руків`ям темного кольору, виявлений на кухні (ніж № 5 об`єкту № 6). Визначено місцем зберігання речових доказів СПД № 1 ВП № 1 Берестинського РВП ГУ НП в Харківській області (вул. Волошина, 26, сел. Кегичівка Берестинського р-ну Харківської обл.).

Суд, вважає за необхідне зняти арешт з речових доказів по справі, виходячи з таких положень Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

В зв`язку з тим, що провадження у кримінальному провадженні закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винною в скоєнні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та піддати її покаранню у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з дня фактичного приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у виді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_4 .

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 , на підставі ч.7 ст. 72 КК України, перебування під цілодобовим домашнім арештом з 30.04.2026 до дня фактичного приведення вироку до виконання зі співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Берестинського районного суду Харківської області від 01 травня 2026 року на речові докази: 1) водолазку жіночу фіолетового кольору (запаковано в паперовому конверті коричневого кольору, пакет № 2); 2) штани жіночі чорного кольору (запаковано в паперовому конверті коричневого кольору, пакет № 3); 3) ніж сірого кольору без частини леза (об`єкт № 4), виявлений в коридорі; 4) змив на ватну паличку з руків`я ножа сірого кольору (об`єкту № 4); 5) змив на ватну паличку з леза ножа сірого кольору (об`єкту № 4); 6) змив на фрагмент бинта з руків`я ножа сірого кольору (об`єкту № 4); 7) змив на фрагмент бинта з леза ножа сірого кольору (об`єкту № 4); 8) ніж, руків`я якого обмотане стрічкою чорного кольору, на якому маються сліди бурого кольору, виявлений на кухні (ніж № 1 об`єкту № 6); 9) змив на ватну паличку з руків`я ножа № 1 об`єкту № 6; 10) змив на ватну паличку з леза ножа № 1 об`єкту № 6; 11) змив на фрагмент бинта з руків`я ножа № 1 об`єкту № 6; 12) змив на фрагмент бинта з леза ножа № 1 об`єкту № 6; 13) ніж з дерев`яним руків`ям коричневого кольору, виявлений на кухні (ніж № 2 об`єкту № 6); 14) ніж з пластмасовим руків`ям зеленого кольору, виявлений на кухні (ніж № 3 об`єкту № 6); 15) ніж, руків`я якого обмотане стрічкою зеленого кольору, виявлений на кухні (ніж № 4 об`єкту № 6); 16) ніж з пластмасовим руків`ям темного кольору, виявлений на кухні (ніж № 5 об`єкту № 6).

Речові докази: жилетку жіночу фіолетового кольору (запаковано в паперовому конверті коричневого кольору, пакет № 1); водолазку жіночу фіолетового кольору (запаковано в паперовому конверті коричневого кольору, пакет № 2); штани жіночі чорного кольору (запаковано в паперовому конверті коричневого кольору, пакет № 3); ніж сірого кольору без частини леза (об`єкт № 4), виявлений в коридорі; змив на ватну паличку з руків`я ножа сірого кольору (об`єкту № 4); змив на ватну паличку з леза ножа сірого кольору (об`єкту № 4); 6) змив на фрагмент бинта з руків`я ножа сірого кольору (об`єкту № 4); змив на фрагмент бинта з леза ножа сірого кольору (об`єкту № 4); ніж, руків`я якого обмотане стрічкою чорного кольору, на якому маються сліди бурого кольору, виявлений на кухні (ніж № 1 об`єкту № 6); змив на ватну паличку з руків`я ножа № 1 об`єкту № 6; змив на ватну паличку з леза ножа № 1 об`єкту № 6; змив на фрагмент бинта з руків`я ножа № 1 об`єкту № 6; змив на фрагмент бинта з леза ножа № 1 об`єкту № 6; ніж з дерев`яним руків`ям коричневого кольору, виявлений на кухні (ніж № 2 об`єкту № 6); ніж з пластмасовим руків`ям зеленого кольору, виявлений на кухні (ніж № 3 об`єкту № 6); ніж, руків`я якого обмотане стрічкою зеленого кольору, виявлений на кухні (ніж № 4 об`єкту № 6); ніж з пластмасовим руків`ям темного кольору, виявлений на кухні (ніж № 5 об`єкту № 6), які зберігаються в кімнаті речових доказів в СПД № 1 ВП № 1 Берестинського РВП ГУ НП в Харківській області (вул. Волошина, 26, сел. Кегичівка Берестинського р-ну Харківської обл., квитанції про отримання на зберігання №88, №90) - знищити.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії вироку, шляхом подачі апеляції через Кегичівський районний суд Харківської області.

Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1