Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №591/1126/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/1126/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.

Номер провадження 33/816/1139/26 Суддя-доповідач Бондар В. Б.

Категорія 172-20 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Бондар В. Б. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Мовчана Р.А. на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 23 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Зарічного районного суду міста Суми від 23 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 7 лютого 2026 року близько 19:20 в умовах воєнного стану, під час виконання обов`язків військової служби на території тимчасового базування підрозділу військової частини НОМЕР_1 у населеному пункті АДРЕСА_2 , був виявлений з ознаками перебування в стані алкогольного сп`яніння, а саме: нечітка мова, запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення координації рухів.

Від проходження огляду з метою виявлення стану сп`яніння у Комунальному некомерційному підприємстві Сумської обласної ради «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями військовослужбовець вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, захисник особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат Мовчан Р. А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду міста Суми від 23 березня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі захисник посилається на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази відеофіксації проведення огляду ОСОБА_1 , а також відсутні дані щодо технічної неможливості її здійснення. Крім того, апелянт зазначає, що свідки є військовослужбовцями тієї самої військової частини, що об`єктивно виключає їхню процесуальну неупередженість. Також захисник вважає, що відомості в протоколі серії КИС № 244 не підтверджені належними доказами. На переконання апелянта, місцем вчинення правопорушення є адреса медичного закладу (м. Суми, вул. Куликівська, 43), де зафіксовано відмову, що територіально відноситься до Ковпаківського району м. Суми та не належить до юрисдикції Зарічного районного суду міста Суми.

У судове засідання апеляційного суду 23 липня 2026 року ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (аркуш справи 80), не з`явився. Його захисник – адвокат Мовчан Р. А., який перебував у приміщенні Сумського апеляційного суду, відмовився від участі в судовому засіданні та наполягав на черговому відкладенні судового розгляду у зв`язку з тим, що він не підготувався до процесу та вбачає підстави для відкладення.

Апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника та відкладення розгляду справи, виходячи з такого.

Справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 перебуває у провадженні Сумського апеляційного суду з квітня 2026 року. Розгляд справи призначався на 17 квітня 2026 року, проте за клопотанням захисника адвоката Мовчана Р. А. у зв`язку з його хворобою засідання було відкладено на 1 травня 2026 року. 1 травня 2026 року розгляд справи знову було відкладено за клопотанням захисника у зв`язку з його зайнятістю в іншому процесі та оголошенням повітряної тривоги на 29 травня 2026 року. 29 травня 2026 року та 12 червня 2026 року судові засідання відкладалися за клопотаннями захисника через неможливість забезпечення явки свідків – відповідно на 12 червня 2026 року та на 23 липня 2026 року. Таким чином, розгляд апеляційної скарги вже чотири рази відкладався виключно за ініціативою захисту.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку.

У рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Аналогічні висновки щодо обов`язку добросовісно користуватися процесуальними правами містяться в рішеннях ЄСПЛ у справах «Каракуця проти України» та «Нешев проти Болгарії».

Реалізуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції, суди виходять з того, що право на доступ до суду не є абсолютним і потребує регулювання з боку держави для запобігання зловживанням процесуальними правами (рішення у справі «Круз проти Польщі»).

Оцінюючи поведінку захисника Мовчана Р. А., який за наявності тривалого часу для підготовки та за умови особистої присутності в будівлі суду демонстративно відмовився увійти до зали засідань, суд приходить до висновку, що такі дії можуть свідчити про наявність ознак зловживання процесуальними правами з метою безпідставного затягування розгляду справи та уникнення відповідальності.

З огляду на це, враховуючи необхідність розгляду справи у розумні строки та пріоритет публічного інтересу, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та її захисника, що повністю узгоджується з положеннями статті 268 КУпАП, які не передбачають обов`язкової участі особи при розгляді справ за статтею 172-20 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Диспозиція частини 3 статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність військовослужбовців, зокрема, за виконання обов`язків військової служби в стані сп`яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння в умовах особливого періоду.

В Україні з 17 березня 2014 року на підставі Указу Президента України № 303/2014 діє особливий період. Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє на час апеляційного розгляду.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, що підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії КИС № 244 від 7 лютого 2026 року, складеним відповідно до вимог статті 256 КУпАП (а.с. 1–4);

- актом фіксації відмови від добровільного проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 5);

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили відмову ОСОБА_1 від огляду в їхній присутності (а.с. 7, 8).

Доводи скаржника про недійсність процедури через відсутність відеозапису є безпідставними. Стаття 266-1 КУпАП та Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32, визначають, що у разі технічної неможливості ведення відеозапису фіксація здійснюється у присутності двох свідків, що і було забезпечено уповноваженою особою.

Твердження про упередженість свідків через їхню службу в одній частині з ОСОБА_1 спростовуються вимогами Постанови КМУ № 32, яка забороняє залучати як свідків лише осіб, які перебувають у прямій службовій підлеглості до особи, стосовно якої проводиться огляд. Доказів прямого підпорядкування чи іншої зацікавленості свідків захисником не надано.

Заперечення щодо порушення територіальної підсудності є юридично необґрунтованими. Місцем вчинення правопорушення є місце його виявлення під час виконання обов`язків військової служби – АДРЕСА_2 . Зміна локації для проведення медичного тестування не впливає на визначення територіальної підсудності. Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 22 травня 2025 року № 1105/0/15-25, територіальну підсудність Краснопільського районного суду передано Зарічному районному суду міста Суми, який розглянув справу з дотриманням усіх процесуальних норм.

Суд першої інстанції належно оцінив докази у справі, які є чіткими, узгодженими між собою та повністю задовольняють стандарт доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» та «Коробов проти України»).

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування рішення, апеляційним судом не встановлено. Постанова суду є законною та обґрунтованою.

Керуючись статтями 294, 295 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Зарічного районного суду міста Суми від 23 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 172-20 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника – адвоката Мовчана Р. А. – залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуБондар В. Б.