Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №577/1030/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №577/1030/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Рідзевська І. О.

Номер провадження 33/816/1294/26 Суддя-доповідач Бондар В. Б.

Категорія 126 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Бондар В. Б. ,з участю секретаря судового засідання – Опанасенко Т.В., захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Заплітної І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Заплітної І.А. на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовиця

притягнута до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.5 ст.126 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2026 року ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.5 ст.126 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу за те, що вона 18.02.2026 року о 15:10 год. в м. Конотоп дорога Р-61 Батурин-Конотоп-Суми 41 км керувала транспортним засобом «БМВ Х5», д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, а саме не отримала у встановленому законом порядку, чим порушила вимоги п. 2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, 18.02.2026 року о 15:10 год. в м. Конотоп дорога Р-61 Баатурин-Конотоп-Суми 41 км водій ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом «БМВ Х5», д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечного інтервалу та здійснила зіткнення під час обгону з транспортним засобом «Рено Мастер» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , котрий також здійснював обгін. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження, чим порушила вимоги п. 2.3б, 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Заплітна І.А. подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2026 року, скасувати оскаржувану постанову.

В обґрунтування вимог поновлення строку вказувала, що при оголошенні оскаржуваної постанови ОСОБА_1 присутня не була, про її існування дізналась тільки 17 травня 2026 року, тому просила поновити строк на оскарження постанови.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказувала, що ОСОБА_1 не було відомо про призначення розгляду справи відносно неї на 07 травня 2026 року, жодних повідомлень вона не отримувала.

Стверджувала, що ОСОБА_1 є військовослужбовицею і у зв`язку з цим неодноразово клопотала до суду про зупинення провадження у справі на час її перебування на військовій службі, оскільки бажала брати участь у судових засіданнях, однак судом клопотань по суті вирішено не було.

Зазначала, що в матеріалах справи відсутні пояснення потерпілого ОСОБА_2 та схема ДТП від 18 лютого 2026 року, окрім цього відсутній відеозапис, який би підтверджував винуватість ОСОБА_1 , а відеозапис, який долучений до матеріалів справи не відкривається, тому встановити якого характеру це відео і про що воно – неможливо.

Вислухавши захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Заплітну І.А., яка вимоги апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити, скасувати постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2026 року та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, відеофайли, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2026 року, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 07 травня 2026 року ОСОБА_1 присутня не була, копія постанови була направлена на адресу проживання ОСОБА_1 13 травня 2026 року, разом з тим, матеріали справи не містять підтвердження отримання копії оскаржуваної ухвали.

Враховуючи вказані обставини, з метою забезпечення особі її права доступу до правосуддя для захисту своїх прав, апеляційний суд вважає за необхідне поновити захиснику особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокату Заплітній І.А. строк на апеляційне оскарження постанови судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2026 року, як такий, що пропущений з поважних причин.

Щодо постанови судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2026 року, яку апелянт просила скасувати, то тут апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався.

Як убачається з матеріалів справи та доводів апеляційної скарги, розгляд справи в суді першої інстанції відбувся за відсутності особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад судочинства - відкритості судового процесу та права на справедливий судовий розгляд. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише процесуальних прав особи, а й основних засад справедливого судочинства.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що в матеріалах провадження відсутні будь-які належні, достовірні та беззаперечні докази надсилання особі судової повістки або її повідомлення в інший передбачений законом спосіб про судове засідання, призначене в суді першої інстанції на 07 травня 2026 року.

Розгляд справи за відсутності особи, щодо якої немає відомостей про належне та своєчасне сповіщення, є грубим порушенням вимог статті 268 КУпАП та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідно до сталої практики Верховного Суду є безумовною підставою для скасування судового рішення.

У зв`язку з викладеним постанова суду першої інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, оскільки вона ухвалена з істотним порушенням прав особи, а тому вона підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про процесуальні наслідки скасування постанови суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає таке.

Згідно з матеріалами справи, адміністративні правопорушення, які інкримінуються особі, були вчинені 18 лютого 2026 року.

Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

На момент розгляду справи апеляційним судом встановлений статтею 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення закінчився.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Вказівка законодавця у пункті 7 статті 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі підлягає безумовному закриттю, якщо на момент ухвалення рішення судом закінчилися строки давності. Закінчення строків давності притягнення до відповідальності є імперативною обставиною, що виключає подальше провадження у справі та унеможливлює здійснення будь-яких процесуальних дій, спрямованих на встановлення юридичної відповідальності особи. Сплив цих строків утворює абсолютний процесуальний бар`єр для здійснення судочинства по суті обвинувачення.

Апеляційний суд наголошує на тому, що закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП після скасування незаконної постанови суду першої інстанції виключає можливість встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Даний висновок ґрунтується на системному аналізі норм Конституції України, КУпАП та практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з Узагальненим науково-консультативним висновком Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України від 07 листопада 2017 року, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється. Норми КУпАП не містять положень, які б надавали суду повноваження встановлювати обставини правопорушення та констатувати наявність вини особи у разі прийняття рішення про закриття провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП. Логічне тлумачення статті 247 КУпАП свідчить, що виявлення зазначеного факту є єдиною і достатньою підставою для негайного припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до відповідальності.

Будь-яка спроба встановити вину особи в постанові про закриття провадження за спливом строків суперечить фундаментальному принципу презумпції невинуватості, закріпленому у статті 62 Конституції України та пункті 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Презумпція невинуватості діє протягом усього провадження, незалежно від його результатів, і поширюється на осіб, стосовно яких провадження закривається з нереабілітуючих підстав. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 25 березня 1983 року у справі «Мінеллі проти Швейцарії» (Minelli v. Switzerland, § 30, 37), принцип презумпції невинуватості забороняє передчасне висловлення думки самим судом про те, що особа є винною, до того, як її вину буде доведено у встановленому законом порядку. Ця заборона діє навіть за умов відсутності офіційного засудження особи та накладення стягнення.

Аналогічно, у рішенні від 21 вересня 2006 року у справі «Грабчук проти України» (Grabchuk v. Ukraine, § 42) ЄСПЛ наголосив, що презумпція невинуватості виявляється порушеною, якщо судове рішення або твердження посадової особи щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення, відображає думку про те, що вона є винною, до того, як її вину було доведено відповідно до закону. Будь-які некоректні процесуальні формулювання в офіційних рішеннях про закриття справи, які містять констатацію винуватості особи або вказують на наявність у її діях складу правопорушення, визнаються грубим порушенням пункту 2 статті 6 Конвенції.

Також у справі «Секаніна проти Австрії» (Sekanina v. Austria, 1993) ЄСПЛ вказав на неприпустимість збереження будь-яких сумнівів чи висловлення припущень про винуватість особи після закриття провадження у справі, оскільки недоведена вина в юридичному розумінні прирівнюється до доведеної невинуватості. Цей підхід підтверджено у новітніх рішеннях ЄСПЛ у справах «Епіскопо та Бассані проти Італії» (Episcopo and Bassani v. Italy, 2020) та «Ахтипі проти Греції» (Akhtypi v. Greece, 2026), де Суд констатував порушення презумпції невинуватості через висновки національних судів про фактичну відповідальність осіб у постановах про припинення проваджень у зв`язку із закінченням строків давності.

Крім того, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 08 червня 2022 року № 3-р(ІІ)/2022 наголосив на тому, що державні органи та їх посадові особи повинні забезпечувати захист особи від будь-яких форм процесуального осуду з боку публічної влади, що може піддати сумніву її непричетність до вчинення правопорушення, доки її вину не буде встановлено остаточним судовим рішенням за результатами повноцінного розгляду справи. Особу, стосовно якої провадження закрили з будь-яких підстав, уся публічна влада має сприймати як таку, що не вчиняла правопорушення.

Оскільки попередня постанова суду першої інстанції скасовується апеляційним судом у зв`язку з істотним порушенням процесуальних прав особи (неповідомленням про час та місце розгляду справи), юридичний факт встановлення вини особи повністю нівелюється.

Зважаючи на те, що строки давності притягнення до відповідальності закінчилися, апеляційний суд позбавлений процесуальних повноважень здійснювати новий розгляд справи по суті. Будь-яке встановлення вини особи в постанові апеляційного суду без проведення повноцінного судового розгляду, де особі було б забезпечено право на захист, надання доказів та участь у змагальному процесі, є грубим та очевидним порушенням права на справедливий суд. Крім того, оскільки постанова апеляційного суду є остаточною та не підлягає подальшому оскарженню, особа виявилася б повністю позбавленою засобів юридичного захисту проти висновку суду про її винуватість.

За таких обставин поєднання закриття провадження у справі з одночасним визнанням вини особи є взаємовиключними та юридично несумісними рішеннями.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню через порушення процесуальних норм, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, закінчилися, провадження у справі підлягає обов`язковому закриттю на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП без встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 38, 247, 268, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокату Заплітній І.А. строк на апеляційне оскарження постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2026 року.

Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.5 ст.126 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу, у зв`язку з порушенням суддею суду першої інстанції норм процесуального права.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуБондар В. Б.