Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №523/1036/21 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 20 липня 2026 р.

Справа: №523/1036/21

Суддя: Комлева О. С.

Номер провадження: 33/813/1437/26

Номер справи місцевого суду: 523/1036/21

Головуючий у першій інстанції Ружицький В. В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання Козлової В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Ткач Вікторії Олександрівни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Пересипського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2021 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

ПостановоюПересипського районного суду м. Одеси від 18.02.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,0 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454,0 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вказаною постановою Пересипського районного суду м. Одеси від 18.02.2021, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а тому фабула адміністративного правопорушенням не відповідає обставинам справи. Скаржником стверджується, що об`єктивних, належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушенням передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП по справі не міститься, у всі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитися на користь особи.

Також апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначаючи, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та копія постанови у визначений ст. 285 КУпАП строк особі не вручена.

Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с. 27-29).

Від адвоката Ткач В.О. на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю участі в судовому засіданні з поважних причин. Натомість будь-яких доказів на підтвердження наявності зазначених захисником підстав для відкладення розгляду справи до вказаного клопотання не долучено.

Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, положення ст. 130 КУпАП не входить до переліку правопорушень при розгляді справ про яке передбачена обов`язкова участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищевикладене, враховуючи необґрунтованість поданого захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності клопотання про відкладення розгляду справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглядати дану справу про адміністративне правопорушення за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Ткач В.О., зважаючи на встановлені положеннями ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Дослідивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали справи про адміністративне правопорушення,апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом особи на доступ до суду, закріпленим у пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначають порядок реалізації цього права, його законну мету.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається з апеляційною скаргою.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається

Матеріалами справи встановлено, що оскаржувана постанова Пересипського районного суду м. Одеси ухвалена 18.02.2021.

Апеляційну скаргу подано захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності 26.06.2026, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження.

Звертаючись до суду із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Пересипського районного суду м. Одеси від 18.02.2021, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначалося, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та копія постанови у визначений ст. 285 КУпАП строк особі не вручена.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції в судові засідання призначені 02.02.2021 року та 18.02.2021 року ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився.

Судом зазначено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності була повідомлена належним чином про розгляд справи 02.02.2021 року, яка була йому оголошена працівниками поліції та зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення.

На 18.02.2021 року, судом викликався ОСОБА_1 в судове засідання, шляхом відправлення листа з викликом у суд та розміщенням відомостей про дату та час судового засідання на сайті суду.

Наведені твердження суду захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності належними та обґрунтованими доказами не спростовано. На підтвердження наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та звернення до суду із апеляційною скаргою майже після 5 років з дати винесення оскаржуваної постанови суду захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відповідних доказів не долучено.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що постанова суду міститься в ЄДРСР з зазначенням дати оприлюднення 19.02.2021 року.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Устименко проти України» Суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейським судом у справі «Пономарьов проти України», зазначено, що принцип правової визначеності порушується і у разі відсутності поваги до процесуальних строків (заява № 3236/03,3 квітня 2008, п. 40-41). Так, суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України», заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не наведено поважних причин пропусків строку апеляційного оскарження та не підтверджено наявності таких належними доказами у розумінні положень ст. 251 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284, 294 КУпАП України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання адвоката Ткач Вікторії Олександрівни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

В поновленні строку адвокатуТкач Вікторії Олександрівні, захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , на апеляційне оскарження постанови Пересипського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2021 року – відмовити.

Апеляційну скаргу на постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2021 року повернути адвокату Ткач Вікторії Олександрівні, захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 .

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 24 липня 2026 року.

Суддя О.С. Комлева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua