Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №511/2050/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 22 липня 2026 р.

Справа: №511/2050/26

Суддя: Сєвєрова Є. С.

Номер провадження: 33/813/1369/26

Справа № 511/2050/26

Головуючий у першій інстанції Гринчак С. І.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 04 червня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОДО №260, 30.05.2026 о 20:40 хв., молодший сержант ОСОБА_1 перебуваючи при виконанні службових обов`язків в тимчасовому місці розміщення військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 (точне місце розташування не зазначається у зв`язку із введеним на всій території України воєнного стану), в умовах особливого періоду під час правового режиму воєнного стану у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 30.05.2026 №445/83014096 з використанням спеціального технічного засобу алкотестера «Алконт ВгаАСАudit-U421 U8300» та тестом на алкоголь від 30.05.2026 №00002417. Своїми діями молодший сержант ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 04.06.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-20 ч. 3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Не погодившись з вищевказаною постановою суду, 12.06.2026 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд скасувати постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 04.06.2026 та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що матеріали справи не містять жодних відомостей про наявність у особи, що склала протокол про адміністративне правопорушення та проводила огляд повноважень, крім того, жодного відеозапису під час проведення освідування на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не проводилось, свідки не запрошувались, що є грубим порушенням ст. 266-1 КУпАП, тому акт огляду не може вважатись дійсним. Заступником командира підрозділу військової частини ОСОБА_1 зроблено зауваження, що останній знаходиться у стані сп?яніння приблизно о 15:30 годині 30.05.2026, огляд на стан сп?яніння проведено приблизно о 21 годині, тобто більше ніж через 5 годин.

Під час освідування, ОСОБА_1 вимагав у особи, яка його проводила надати документи, що підтверджують наявність відповідної кваліфікації у останньої, та вимагав надати документи на алкотестер «Алконт», проте дане прохання уповноваженою особою було відхилено, такі документи не долучені до матеріалів справи. Уповноважена особа не роз`яснила ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, примірника протоколу та акту останньому надано не було, не роз`яснено складу відповідної статті КУпАП.

Ознаки сп`яніння в ОСОБА_1 не перевірялись та не встановлювались, відповідні докази в матеріалах справи відсутні. Щодо ознак сп?яніння, зазначених у протоколі, сторона захисту наголошує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, постійно знаходиться на чергуваннях в тому числі в умовах ризику для здоров?я, тому вказані обставини зумовлюють відповідні суттєві погіршення стану здоров`я: постійні незначні травми, нестабільна робота нервової системи, серця, тиск судин. ОСОБА_1 наголошує, що під час складення протоколу знаходився у тверезому стані, а його зовнішній вигляд був зумовлений зазначеними вище обставинами. Вищевикладені обставини ОСОБА_1 не зміг повідомити під час судового розгляду, оскільки не мав можливості прибути до суду у зв?язку з умовами служби.

В судове засідання, призначене на 23.07.2026, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, положення ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не входить до переліку правопорушень при розгляді справ про яке передбачена обов`язкова участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд, вважає за можливе розглядати дану справу про адміністративне правопорушення за відсутності сторони захисту, зважаючи на встановлені положеннями ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як убачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення, дані вимоги закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом виконані. Висновки про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, суд обґрунтував низкою доказів, яким дана відповідна оцінка в постанові.

Так, згідно ч. 1 ст. 172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ч.3 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Складення висновків у закладі охорони здоров`я за результатами огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.

Під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно абз.7 ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Так, судовим розглядом встановлено, що 30.05.2026 о 20:40 хв., молодший сержант ОСОБА_1 , перебуваючи при виконанні службових обов`язків в тимчасовому місці розміщення військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 (точне місце розташування не зазначається у зв`язку із введеним на всій території України воєнного стану), в умовах особливого періоду під час правового режиму воєнного стану у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 30.05.2026 №445/83014096 з використанням спеціального технічного засобу алкотестера «Алконт ВгаАСАudit-U421 U8300» та тестом на алкоголь від 30.05.2026 №00002417.

Внаслідок зазначених подій та встановлених фактичних даних, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОДО №260 від 31.05.2025(а.с. 3-7).

Протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, складений відповідно до вимог ст.256 КУпАП та Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 329 від 23.10.2021, у тому числі щодо зазначення у ньому дати і місця його складання, посади, прізвища, імені, по батькові особи, яка його склала; відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення, зафіксовані у ньому відомості узгоджуються із сукупністю інших доказів, тому суд доходить висновку, що цей документ складений у передбачений законодавством спосіб та є належним і допустимим доказом.

Крім того, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , окрім протоколу, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:

- протоколом ОДО №354 про адміністративне затримання (а.с. 8);

-роздруківкою з алкотестеру «Алконт ВгаАСАudit-U421 U8300» (а.с. 9), відповідно до якої, результат тесту №00002417 становить 2.112%. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його власноручний підпис;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 30.05.2026 за № 445/83014096 (а.с. 10);

- сертифікатом відповідності аналізатору вмісту парів алкоголю АлКонт (а.с. 13);

- декларацією про відповідність продукції вимогам технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки газоаналізатору АлКонт U8300 (а.с. 13);

- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/6508 (а.с. 14);

- заявою ОСОБА_1 від 31.05.2026 (а.с. 20), відповідно до якої останній свою провину за скоєне адміністративне правопорушення визнає в повному обсязі, крім того просить розглянути вказану справу за його відсутності.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 не погоджувався проходити огляд із використанням спеціальних технічних засобів та тестів, або не погодився з його результатом, та наполягав на огляді в закладі охорони здоров`я, тому порушення вимог ч. 2, 4 ст. 266-1 КУпАП не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Об`єктами правопорушення, передбаченого ст.172-20 КУпАП, є суспільні відносини у сфері військових правопорушень.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, полягає, зокрема, у виконанні військовослужбовцями обов`язків військової служби в нетверезому стані.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а отже є суб`єктом адміністративної відповідальності зазначеного правопорушення.

Також, матеріалами справи встановлено, що на момент виявлення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 перебував при виконанні службових обов`язків в місці тимчасового розміщення військової частини НОМЕР_1 , а тому, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вважається таким, що виконував обов`язки військової служби.

Посилання сторони захисту на те, що в матеріалах справи відсутні повноваження особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, та проводила огляд на стан алкогольного сп`яніння, на проведення вказаних дій, апеляційний суд відхиляє, оскільки таке спростовується матеріалами справи.

Відповідно до Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.02.2026 №6 (а.с. 11), призначено у ІНФОРМАЦІЯ_3 уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення, передбачені статтями 172-10 – 172-20 КУпАП відносно військовослужбовців Збройних Сил України, військовозобов?язаних та резервістів під час проходження зборів, а також працівників Збройних Сил України під час виконання ними службових обов?язків (далі - військовослужбовці), які вчинили адміністративні правопорушення, зокрема, старших офіцерів, офіцерів відділень (груп, служб) ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протокол про адміністративне правопорушення серії ОДО №260 від 31.05.2025 складено офіцером відділення розшукової роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим лейтенантом ОСОБА_2 , тобто особою, наділеною повноваженням на його складання.

Відповідно до Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.02.2026 №2/нод/дск (а.с. 12), правом проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням аналізатору вмісту парів алкоголю АлКонт U8300 або інших газоаналізаторів вмісту парів спирту надано, зокрема, начальникам патрулів.

У вказаній справі, огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 здійснював начальник патруля ІНФОРМАЦІЯ_2 , мол. с-нт. ОСОБА_3 , тобто особа, яка наділена відповідними повноваженнями.

Доводи ОСОБА_1 щодо незастосування технічних засобів відеофіксації є неспроможними, так як факт проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку мав місце у присутності двох свідків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що складено відповідний акт (а.с. 10).

Апеляційний суд не бере до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що останній вимагав у особи, яка проводила огляд надати документи, що підтверджують наявність відповідної кваліфікації у останньої, та вимагав надати документи на алкотестер «Алконт», проте дане прохання уповноваженою особою було відхилено, оскільки матеріали справи не містять жодних відомостей, на підтвердження вказаних обставин.

Доводи сторони захисту стосовно того, що ОСОБА_1 не було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, апеляційний суд відхиляє, оскільки таке спростовується дослідженими судом матеріалами справи.

Апеляційний суд ставиться критично до посилання ОСОБА_1 стосовно того, що останнійпід час складення протоколу знаходився у тверезому стані, а його зовнішній вигляд був зумовлений погіршенням стану здоров`я внаслідок виконання обов`язків військової служби, оскільки таке спростовується результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОДО №260 від 31.05.2025, в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 зазначив: «випив 0,6 горілки» та проставив особистий підпис.

Суд зобов`язаний розглянути та оцінити всі докази та доводи, надані сторонами, але при цьому зосереджується на тих, що мають вирішальне значення для встановлення обставин справи та винесення рішення, а тому всі інші доводи апеляційної скарги сторони захисту судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене військове адміністративне правопорушення.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Застосований судом до ОСОБА_1 вид та розмір адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень, відповідає вимогам ст.23,33 КУпАП.

Отже, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, яке підтверджується доказами, які доповнюють один одного та були досліджені під час розгляду матеріалів справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування судової постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 04 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua