Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №522/6363/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1455/26

Номер справи місцевого суду: 522/6363/26

Головуючий у першій інстанції Кривохижа Ю. А.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання Козлової В.А.,

адвоката Павзюк Анатолія Анатолійовича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – Шишкіна Івана Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Павзюк Анатолія Анатолійовича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 01 травня 2026,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

ПостановоюПриморського районного суду м. Одеси від 01.05.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,0 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,6 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вказаною постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01.05.2026, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що схеми місця ДТП не містить відомостей, які б дозволили встановити сигнал світлофору в момент в`їзду транспортних засобів на перехрестя, а тому сама по собі не підтверджує факт проїзду на заборонений жовтий сигнал світлофору. При цьому, згідно тверджень скаржника, судом не встановлено на підставі яких саме доказів зроблений висновок про проїзд ОСОБА_1 , на жовтий сигнал світлофору, також не встановлено чи перебували дії іншого учасника ДТП у причинному зв`язку з настання ДТП.

Також апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначаючи, що копію оскаржуваної постанови отримана особою, яка притягується до адміністративної відповідальності 01.05.2026 та лише після отримання професійної юридичної допомоги зрозумів правові наслідки такої постанови, 12.06.2026 адвокат ознайомився з матеріалами справи.

Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження

Дослідивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали справи про адміністративне правопорушення,заслухавши пояснення адвоката Павзюк А.А., апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом особи на доступ до суду, закріпленим у пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначають порядок реалізації цього права, його законну мету.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається з апеляційною скаргою.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається

Матеріалами справи встановлено, що оскаржувана постанова Приморського районного суду м. Одеси ухвалена 01.05.2026.

Апеляційну скаргу подано захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності 04.07.2026, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження.

Звертаючись до суду із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 01.05.2026, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначалося, що копію оскаржуваної постанови отримано ним 01.05.2026 та лише після отримання професійної юридичної допомоги зрозумів правові наслідки такої постанови, 12.06.2026 адвокат ознайомився з матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи по суті відбувався за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тобто був обізнаний щодо наявності винесеної відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому, згідно тверджень ОСОБА_1 копію оскаржуваної постанови отримано останнім в дату ухвалення такої, а саме – 01.05.2026, а тому відповідно, з огляду на положення ст. 294 КУпАП, відлік строку на апеляційне оскарження розпочався з вказаної дати.

Будь-яких належних та обґрунтованих підстав на підтвердження поважності пропуску встановленого строку апеляційного оскарження, які б в свою чергу слугували перешкодами у реалізації особою відповідного права на апеляційне оскарження, останнім не зазначено та відповідних доказів не надано.

При цьому, слід зауважити, що згідно долученої до матеріалів справи квитанції від 01.05.2026, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності сплачений штраф за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 13) та саме останнім долучено відповідну заяву з квитанцією 01.05.2026 до матеріалів справи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Устименко проти України» Суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейським судом у справі «Пономарьов проти України», зазначено, що принцип правової визначеності порушується і у разі відсутності поваги до процесуальних строків (заява № 3236/03,3 квітня 2008, п. 40-41). Так, суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України», заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене в своїй сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката Павзюк А.А.., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – Шишкіна І.О., про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284, 294 КУпАП України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання адвоката Павзюк Анатолія Анатолійовича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

В поновленні строку адвокату Павзюк Анатолію Анатолійовичу, захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 01 травня 2026 – відмовити.

Апеляційну скаргу на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 травня 2026 повернути адвокату Павзюк Анатолію Анатолійовичу, захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 .

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 24 липня 2026 року.

Суддя О.С. Комлева