Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №519/581/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1452/26

Номер справи місцевого суду: 519/581/24

Головуючий у першій інстанції Барановська З. І.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання Козлової В.А.,

адвоката Погрібної Тетяни Сергіївни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – Могильдя Михайла Івановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Южного міського суду Одеської області від 08 травня 2024 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

ПостановоюЮжного міського суду Одеської області від 08.05.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,0 з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вказаною постановою Южного міського суду Одеської області від 08.05.2024, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про наявність відповідних порушень, допущених під час складання матеріалів та розгляду справи, а саме: не доведено факту зупинки транспортного засобу та керування особою таким транспортним засобом; не роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; працівниками поліції не запропоновано особі пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі та зроблено контрольного вимірювання на газоаналізаторі Драгер; не ознайомлено ОСОБА_1 зі змістом протоколу та матеріалами справи; відеозапис долучений до матеріалів справи є неналежним та недопустимим доказом у справі.

Також апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначаючи, що оскаржувану постанову ухвалено за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, копія постанови направлена судом лише 14.05.2024 року та згідно матеріалів справи, поштове відправлення вручено 06.06.2024, тобто копія постанови вручена після спливу строку на її апеляційне оскарження та після набрання такою законної сили, що в свою чергу свідчить про порушення гарантій особи права на ефективний судовий захист.

Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження

Дослідивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали справи про адміністративне правопорушення,заслухавши пояснення адвоката Погрібної Т.С., апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом особи на доступ до суду, закріпленим у пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначають порядок реалізації цього права, його законну мету.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається з апеляційною скаргою.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається

Матеріалами справи встановлено, що оскаржувана постанова Южного міського суду Одеської області від 08.05.2024.

Апеляційну скаргу подано захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності 26.06.2026.

Звертаючись до суду із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначалося, що оскаржувану постанову ухвалено за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, копія постанови направлена судом лише 14.05.2024 року та згідно матеріалів справи, поштове відправлення вручено 06.06.2024, тобто копія постанови вручена після спливу строку на її апеляційне оскарження та після набрання такою законної сили, що в свою чергу свідчить про порушення гарантій особи права на ефективний судовий захист.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , від імені якого діяла адвокат Погрібна Т.С., вже звертався до суду із апеляційною скарго на постанову Южного міського суду Одеської області від 08.05.2024.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10.06.2026 (головуючий суддя – ОСОБА_2 ) адвокату Погрібній Т.С., захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відмовлено у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Южного міського суду Одеської області від 08.05.2024 та апеляційна скарга повернена особі, яка її подала, з підстав необґрунтованості наведених причин пропуску строку апеляційного оскарження.

26.06.2026 повторно подано апеляційну скаргу, долучивши відповідне клопотання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши надане скаржником клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та наведені в ньому підстави такого пропуску, а також наявні матеріали справи в своїй сукупності, в тому числі й щодо підстав попереднього повернення апеляційним судом вказаної апеляційної скарги, апеляційним судом встановлено, що наведені скаржником підстави для поновлення строку апеляційного оскарження вже наводилися у вищезазначеній раніше поданій апеляційній скарзі, досліджувалися судом апеляційної інстанції та за результатами якого визнавалися судом необґрунтованими.

Скаржником в свою чергу не обґрунтовано належними доказами наявності поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, зважаючи на дату отримання такої – 06.06.2024, згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Твердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про отримання відповідної копії постанови іншою особою, яка проставила підпис на конверті, нічим не підтверджено.

Інших доводів щодо поважності пропуску строку, ОСОБА_1 не наведено.

Будь-яких нових належних та обґрунтованих причин пропуску строку, окрім вищенаведених, досліджених апеляційним судом в постанові від 10.06.2026, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності апеляційна скарга та клопотання про поновлення строку не містить.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Устименко проти України» Суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейським судом у справі «Пономарьов проти України», зазначено, що принцип правової визначеності порушується і у разі відсутності поваги до процесуальних строків (заява № 3236/03,3 квітня 2008, п. 40-41). Так, суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України», заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене в своїй сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284, 294 КУпАП України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

В поновленні строку особі, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 на апеляційне оскарження Южного міського суду Одеської області від 08 травня 2024 року – відмовити.

Апеляційну скаргу на постанову Южного міського суду Одеської області від 08 травня 2024 року повернути особі, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 .

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 24 липня 2026 року.

Суддя О.С. Комлева