Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №521/5646/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: щодо авторських прав

Дата: 23 липня 2026 р.

Справа: №521/5646/26

Суддя: Сегеда С. М.

Номер провадження: 22-ц/813/6784/26

Справа № 521/5646/26

Головуючий у першій інстанції Михайлюк О.А.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Драгомерецького М.М.,

Комлевої О.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2026 року, постановлену під головуванням судді Михайлюка О.А., про передачу на розгляд іншого суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист виключних майнових прав на об`єкти інтелектуальної власності, припинення порушення прав та вилучення контрафактної продукції,

встановив:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи підприємця (далі – ФОП) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист виключних майнових прав на об`єкти інтелектуальної власності, припинення порушення прав та вилучення контрафактної продукції.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 22.04.2026 року справу було передано на розгляд за територіальною юрисдикцією до Салтівського районного суду міста Харкова (а.с.40).

Не погодившись із ухвалою суду від 22.04.2026 року, позивач ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу (а.с.42-43).

У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 , в особі представника адвоката Могильової І.А., просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість (а.с.64-67).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду передбачено п.9 ч.1 ст. 353 ЦПК України.

За змістом ч.2 с. 369 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду, що передбачено п.9 ч.1 ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 8), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду даної справи в строки, передбачені національним законодавством, а також через участь суддів даної колегії суддів в інших цивільних, адміністративних і кримінальних справах, через перебування судді Драгомерецького М.М. у відпустці, датою ухвалення цього судового рішення є 24.07.2026 року.

Також слід зазначити, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі від 11.05.2026 року, згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, представники останніх отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.53, 56т.2, а.с.140-141, 195-196).

Колегією суддів було також враховано, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу ОСОБА_3 за місцем його перебування (а.с.46-47). Однак, поштова кореспонденція на вказану адресу повернулася до суду з відміткою «за закінченням строку зберігання» (а.с.62-63).

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Одеським апеляційним судом 25.06.2026 року було розміщено на офіційному веб-сайті судової влади України оголошення про повідомлення відповідача ОСОБА_3 про слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (а.с.80-81).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду, з направленням справи до Приморського районного суду м. Одеси для розгляду, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом до ФОП ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 (а.с.2-4).

Відповідно до ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно ч. 15 ст. 28 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

За правилами ч. 16 цієї статті позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановлено. ст. 30 ЦПК України.

Тлумачення ст.ст. 27,28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених в законі судів.

Підсудність справ за вибором позивача є диспозитивною нормою, а не імперативною, що надає право позивачу на власний розсуд обирати підсудність для окремої категорії прав.

В матеріалах справи наявна відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2610287 від 15.04.2026 року, з якої вбачається, що місцезнаходження відповідача ФОП ОСОБА_4 є адреса: АДРЕСА_1 (а.с.35-36).

Крім того, згідно відповіді Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 17.04.2026 року інформація про реєстрацію ОСОБА_3 на території м. Одеси відсутня (а.с.39).

Направляючи дану справу за підсудністю до Салтівського районного суду міста Харкова суд першої інстанції виходив із того, що місцезнаходження відповідача ОСОБА_3 невідомо, а місцезнаходженням ФОП ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_3 та відноситься до Салтівського району м. Харкова (а.с.40).

Проте, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є фізичною-особою підприємцем та його місцезнаходження є адреса: АДРЕСА_2 ), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.05.2026 року (а.с.46-47) і чого не було враховано судом першої інстанції.

За правилами п.5 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Таким чином, враховуючи, що місцезнаходження одного із відповідачів є місто Одеса (Приморський район м. Одеси), для недопущення порушення прав позивача на своєчасний розгляд справи, який проживає на території м. Одеси, Одеський апеляційний суд вважає за можливе направити дану справу на розгляд за встановленою підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси, враховуючи також незгоду позивача ОСОБА_1 з тим, що дана справа має розглядатись в м. Харкові, що є значно віддаленим місцем в порівнянні з місцем проживання позивача.

Щодо посилання апелянта на те, що АДРЕСА_4 відноситься територіально до Хаджибейського району міста Одеси, є помилковим, оскільки за даними Одеської територіальної громади вказана адреса відноситься до Приморського району міста Одеси.

Згідно ч. ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального права, у зв`язку з чим суд дійшов помилкового висновку про направлення справи для розгляду до Салтівського районного суду міста Харкова.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її спростовують, оскільки ухвала суду постановлена не у відповідності до вимог процесуального права.

У зв`язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати, а справу направити для розгляду за встановленою підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

Крім того, оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.5 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2026 року про передачу справи на розгляд іншого суду – скасувати і направити справу за встановленою підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси для розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

М.М. Драгомерецький

О.С. Комлева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua