Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №600/1258/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1258/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі – позивач) просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із встановленням місяця підвищення доходу січень 2008 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, Із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 16 березня 2022;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період 01 березня 2018 року по 16 березня 2022 року включно у розмірі 4407,17 гри. на місяць, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 з урахуванням фактично виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , (військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17 березня 2022 року по 17 січня 2023 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 17 березня 2022 року по 17 січня 2023 року включно у розмірі 4407,17 грн. на місяць відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням фактично виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) у відношенні до ОСОБА_1 , які полягають у застосуванні у періоди з 29 січня 2020 року по 16 березня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн.), при нарахуванні грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення у 2020 році та 2021 році;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за періоди з 29 січня 2020 року по 16 березня 2022 року грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення у 2020 році та 2021 році, із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року - на 1 січня 2020 року - 2361,5 грн.; на 1 січня 2021 року - 3000 грн.) відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , (військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) у відношенні до ОСОБА_1 , які полягають у застосуванні у період з 17 березня 2022 року по 17 січня 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн.), при нарахуванні: грошового забезпечення; матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік та 2023 рік; підйомної допомоги у 2022 році; компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2022 - 2023 роки; компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» та п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015 рік - 28 днів, за 2016 рік - 28 днів, за 2017 рік - 28 днів, за 2015 рік - 28 днів, за 2018 рік - 28 днів, за 2019 рік - 28 днів, за 2020 рік - 28 днів, за 2021 рік - 28 днів, за 2022 рік - 28 днів, за 2023 рік - 28 днів; одноразової грошової допомоги при звільненні передбаченої ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 18 повних календарних роки;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , (військової частини НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 17 березня 2022 року по 17 січня 2023 року грошового забезпечення; матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік та 2023 рік; підйомної допомоги у 2022 році; компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2022 - 2023 роки; компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» та п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015 рік - 28 днів, за 2016 рік - 28 днів, за 2017 рік - 28 днів, за 2015 рік - 28 днів, за 2018 рік - 28 днів, за 2019 рік - 28 днів, за 2020 рік - 28 днів, за 2021 рік - 28 днів, за 2022 рік - 28 днів, за 2023 рік - 28 днів; одноразової грошової допомоги при звільненні передбаченої ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 18 повних календарних роки із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року - на 1 січня 2022 року - 3 250 грн.; на 1 січня 2023 року - З 350 грн.) відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, із врахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної

1.2. Ухвалою суду від 26.03.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що позивач проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, зокрема: в період з 2005 року по 16.03.2022 року ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ); в період з 17.03.2022 по 17.01.2023 року проходив військову службу у НОМЕР_5 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ).

2.2. При цьому, вважає, що в період проходження військової служби позивачем нарахування та виплата індексації грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 року по 17 січня 2023 року а також виплата грошового забезпечення за період з 01 січня 2020 року по січень 2023 року відповідачами було здійснено з порушенням чинного законодавства.

Позиція відповідача 1

2.3. До суду надійшов відзив на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.

2.4. Так, зокрема, позивачем зазначено, що відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 він має право отримання індексації-різниці із 17.03.2022 по 17.01.2023 року. При цьому такий розрахунок не обґрунтований та зроблений без врахування діючого на той час законодавства, а саме п. 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73.

2.5. Також вказує, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме: розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.

Відтак, відсутні підстави для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні з 1 січня 2020 року та із 01.01.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, при нарахуванні грошового забезпечення; матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік та 2023 рік; підйомної допомоги у 2022 році; компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2022 - 2023 роки; компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2015 рік - 28 днів, за 2016 рік - 28 днів, за 2017 рік - 28 днів, за 2015 рік - 28 днів, за 2018 рік - 28 днів, за 2019 рік - 28 днів, за 2020 рік - 28 днів, за 2021 рік - 28 днів, за 2022 рік - 28 днів, за 2023 рік - 28 днів; одноразової грошової допомоги при звільненні за 18 повних календарних роки із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат.

В спірний період посадовий оклад позивача визначався на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року та наказу Міністерства внутрішніх справ №558 від 25.06.2018 року.

2.6. Окрім цього зазначає, що виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, здійснюється за умови виплати грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат. Наведене означає, що Порядком №44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки. Відтак, позовні вимоги про виплату такої компенсації є передчасними.

Позиція відповідача 2

2.7. До суду надійшов відзив на позовну заяву представника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), в якому останній заперечив щодо задоволення позову з огляду на наступне.

2.8. Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) в цілях нарахування індексації військовослужбовцям з грудня 2015 року на березень 2018 року.

Відтак, з прийняттям Постанови 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 і включно до 01.03.2018, посадові оклади військовослужбовців не змінювалися.

Вказаною постановою Уряд фактично запропонував в грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.

Тобто, постановою №1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. В чинній редакції Порядку №1078, на відміну від редакції до 15.12.2015, відсутнє таке поняття як «базовий місяць» для розрахунку індексації. Тому і його застосування до спірних правовідносин, які виникли після 15.12.2015, безпідставне.

2.9. Окрім цього зауважує, що ані Закон № 1282-XII, ані Порядок №1078 не містять такого визначення як «фіксована сума індексації».

При цьому, наведений позивачем розрахунок можливої індексації-різниці вважає арифметично помилковим, оскільки в обрахунок грошового забезпечення не можуть включатися одноразові виплати: одноразові премії, підйомна допомога, допомога за оздоровлення, на вирішення соціально - побутових питань, винагорода за бойові чергування і т.п., а також сума щомісячної додаткової грошової винагороди за поточний місяць включається до складу грошового забезпечення за минулий місяць.

2.10. Щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення з січня 2020 року по 16 березня 2022 року із врахуванням прожиткового мінімуму встановленого відповідним законом станом на 01 січня вказує, що пунктом 4 Постанови №704 визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-УШ, який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

2.11. З урахуванням викладеного вказує, що НОМЕР_6 прикордонний загін жодним чином не порушував прав позивача, та не міг їх порушити, оскільки відповідь про відсутність законних підстав про перерахунок грошового забезпечення ґрунтувалася лише на приписах Закону, а тому його позовні вимоги є безпідставними, та такими, що не можуть бути задоволеними у рамках діючого Закону.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Державній прикордонній службі України, зокрема: в період з 2005 року по 16.03.2022 року позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ); в період з 17.03.2022 по 17.01.2023 року проходив військову службу у НОМЕР_5 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ).

3.2. Згідно особових карток грошового забезпечення та Архівних відомостей грошового забезпечення ОСОБА_1 встановлено, що в період з 2008 року по 31 березня 2022 року - грошове та всі інші види забезпечення позивача виплачував ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) та в період з 01 квітня 2022 по 17 січня 2023 року - грошове та всі інші види забезпечення ОСОБА_1 виплачував ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ).

3.3. Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.03.2022 року №86-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 січня 2023 року № 52-ОС старшого лейтенанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

3.4. У відповідь на адвокатський запит представника позивача НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України листом від 12.02.2025 року повідомив, що індексація грошового забезпечення за період проходження служби в НОМЕР_5 прикордонному загоні зазначена в особистих картках грошового забезпечення. Згідно пункту 1-1 постанови КМУ від 07.07.2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" розмір підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року перевищив суму індексації, тому підстав для нарахування індексації різниці не має. Згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року. З огляду на викладене, підстав для проведення перерахунку раніше встановлених та виплачених розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення, не вбачається.

3.5. Також, у відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 27.02.2025 року надав Довідку №119 від 26.02.2025 про нараховану та не виплачену індексацію за 2015-2018 роки та повідомив, що у відповідності до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням ОСОБА_1 визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.

У зв`язку із цим, для перерахунку грошового забезпечення у відповідності до Постанови №704 немає правових підстав.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Так, статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 р. № 2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

4.2. Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 р. № 2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

4.3. Так, Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 р. №1282-ХІІ (далі – Закон №1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

4.4. Згідно із частиною 1 статті 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).

4.5. Статтями 2 та 4 Закону № 1282-ХІІ, зокрема, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

4.6. Приписами частини 2 статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

4.7. Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

4.8. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 6 Закону № 1282-ХІІ).

4.9. Згідно пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 (далі – Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

4.10. В силу пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

4.11. Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

4.12. Отже, індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

4.13. Відтак, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

4.14. Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

4.15. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

4.16. Відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.

4.17. Суд звертає увагу на те, що пунктом 6 Порядку № 1078 також визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

4.18. Відтак, положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

4.19. У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

4.20. Окрім цього, Конституційний Суд України у вказаному рішенні констатував, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

4.21. Судом відповідно до частини 5 статті 242 КАС України також враховані правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №825/874/17, від 23.10.2019 року у справі №825/1832/17, від 20.11.2019 року у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020 року у справі № 825/565/17.

Щодо спірного періоду з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року суд зазначає наступне.

4.22. Судом у цій справі встановлено, що згідно довідки №88 про нараховану та не виплачену індексацію за 2015-2018 роки ІНФОРМАЦІЯ_2 було визначено базовий місяць для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації позивачу - грудень 2014.

4.23. Суд зазначає, що відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 року (до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” № 1013 від 09.12.2015 р. – далі Постанова № 1013) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

4.24. Тобто, відповідно до положень пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 року (до прийняття Постанови № 1013) базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

4.25. Постановою № 1013 були внесені значні зміни у Порядок № 1078, у зв`язку з чим з 01 грудня 2015 року вступили в дію нові правила індексації заробітної плати.

4.26. Так, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови № 1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

4.27. Тобто з прийняттям Постанови № 1013 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.

4.28. Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці.

4.29. В контексті даних правовідносин ключовим є те, що із прийняттям Постанови №1013 базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення є не місяць зростання грошових доходів військовослужбовця (в тому числі у зв`язку із встановленням надбавок, виплати премії), а саме місяць в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.

4.30. Тобто, наслідком прийняттям Постанови № 1013 стало те, що місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації військовослужбовців є місяць наступний за місяцем, в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець згідно з постановою Кабінету Міністрів України.

4.31. При цьому обчислення такого індексу за даними правилами відбувається незалежно від того, коли військовослужбовець прийнятий на військову службу, коли перемістився на посаду з більшим посадовим окладом, коли встановлено чергове військове звання або встановлені різні надбавки, доплати і премії.

4.32. Отже, починаючи з грудня 2015 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовців повинен застосовувати січень 2008 року, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком №1078.

4.33. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, яку суд також враховує при вирішенні спору в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, і відповідно до якої з 01 грудня 2015 року для нарахування індексації грошового забезпечення як базовий місяць має застосовуватися січень 2008 року.

4.34. Судом у цій справі встановлено, що відповідачем здійснено нарахування позивачу індексації грошового забезпечення з липня 2015 року по лютий 2018 року. Водночас, індексація грошового забезпечення визначена із застосуванням базового місяця грудень 2014 року. Відтак, спірним у цій справі є питання визначення базового місяця, який підлягає врахуванню при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення.

4.35. Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року.

4.36. Наступне підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось згідно Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі – Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 року, та якою затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.

4.37. З огляду на зазначене, суд вважає, що березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача, та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.

4.38. Таким чином, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та отримання виплати з індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця – січень 2008 року, за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

Щодо позовних вимог в частині виплати індексації-різниці грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

4.23. За правилами пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

4.24. У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзаци 1-6 пункту 5 Порядку №1078).

4.25. Таким чином, з 01 грудня 2015 року нормами Порядку №1078 було запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці», при цьому суми цих індексацій можуть нараховуватися як одночасно, так й окремо одна від одної.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що нарахування та виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

4.26. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

4.27. Отже, враховуючи абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, військовослужбовець має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

4.28. Верховний Суд неодноразово викладав правовий висновок, відповідно до якого у березні 2018 року як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі (постанови від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі № 260/6386/21).

При цьому Верховний Суд також зазначав, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Стосовно правильності розрахунку сум індексації-різниці суд зазначає наступне.

4.29. Відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку №1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

4.30. Відповідно до п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.

Позивач, визначаючи розмір індексації - різниці керувався формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку №1078, згідно чого величина приросту індексу споживчих цін з січня 2008 року по березень 2018 року дорівнює 253,3% (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100%).

4.31. Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб складав:

з « 01» січня 2018 року - 1762 гривні,

з « 01» липня - 1841 гривня,

з « 01» грудня - 1921 гривня.

За формулою, визначеною абзацом 5 п.4 Порядку №1078, сума можливої індексації за березень 2018 року розраховується наступним чином: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100.

Таким чином, сума можливої індексації у березні 2018 року складає 4 463,15грн (1762грн * 253,30% : 100).

У позовних вимогах представник зазначив, що дохід позивача у березні 2018 р. порівняно з лютим 2018 збільшився лише на 55,98грн, відтак сума індексації-різниці становить 4407,17грн.

Суд критично оцінює наведені доводи позивача з огляду на наступне.

4.32. Так, згідно з п. 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 року №73 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.

Таким чином, нарахована до виплати позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 3106,50 грн. (згідно архівної відомості (особистої картки грошового забезпечення) з січня 2018 по грудень 2018) входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року.

В свою чергу, нарахована до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 51,78 грн. входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року.

З 01.03.2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода позивачу не нараховувалась, у зв`язку із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

4.33. Таким чином, розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року, яке підлягає індексації складає - 5229,28 грн (за виключенням одноразових виплат), а розмір грошового забезпечення за березень 2018 року - 8288,20грн (згідно архівної відомості №451 з січня 2018 по грудень 2018).

З наведеного вбачається, що у місяці підвищення посадового окладу позивача відповідно до постанови КМУ №704, тобто у березні 2018 року розмір його грошового забезпечення збільшився у порівняні з розміром грошового забезпечення лютого 2018 року на 3058,92 грн. (8288,20грн - 5229,28 грн).

А тому, розрахунок представника позивача суми індексації - різниці у розмірі 4407,17грн. суд вважає необґрунтованим.

4.34. Визначення суми індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу, у березні 2018 року становить 4463,15 грн.

Такий розмір індексації грошового забезпечення 4463,15грн, який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року), неодноразово досліджувався та встановлювався судами та підтверджується постановою Верховного Суду від 22.06.2023 року по справі №520/6243/22.

4.35. За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд робить висновок, що грошовий дохід позивача в березні 2018 року не перевищив розмір індексації, яка припадала на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року) 4463,15грн, та в силу вимог абз.абз.3-6 п.5 Порядку №1078 у відповідача не було законних підстав не виплачувати позивачу індексацію у період з 01.03.2018.

4.36. Тобто, відповідно до вимог абз.4 п.5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації-різниці грошового забезпечення в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. мінус 3058,92 грн. та становить 1404,23 грн.

Зазначений розмір індексації-різниці грошового забезпечення 1404,23грн, згідно з абз.6 п.5 Порядку №1078 повинен був бути виплачений позивачу щомісячно по день звільнення з військової служби або до наступного підвищення тарифної ставки (окладу) та до такого розміру додається сума поточної індексації, яка виплачується коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка.

4.37. Таким чином, відповідачами допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 року по 01.08.2021 року включно у розмірі 1404,23грн відповідно до приписів абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідачів щодо нарахування позивачу основних та додаткових видів грошового забезпечення, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, суд зазначає таке.

4.38. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі – Постанова №704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

4.39. Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

4.40. Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13, 14.

4.41. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13 і 14.".

4.42. Суд звертає увагу, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.

4.43. Беручи до уваги викладене, з 29.01.2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 Постанови КМУ № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

4.44. Тобто, з 29.01.2020 року відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у редакції, яка запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою і військовим званням - мінімальний розмір заробітної плати.

4.45. Проте, визнання Шостим апеляційним адміністративним судом протиправним та скасування пункту 6 Постанови № 103 не впливає на застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, з огляду на наступне.

4.46. Так, суд звертає увагу на те, що пунктом 3 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ, який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

4.47. При цьому, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п.3 розд. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

4.48. Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, суд не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

4.49. Такий висновок також відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справах № 240/11952/19; № 200/3774/20-а; №200/3757/20-а, від 14.04.2021 у справі №240/12309/20, від 27.05.2021 у справі №520/5794/2020.

4.50. Натомість, суд зазначає, що Закон України від 05.10.2000 року № 2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

4.51. У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).

4.51. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

4.52. При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

4.53. Суд зазначає, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під “умовами” слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під “порядком” розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

4.54. Відтак, суд вважає, що зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

4.55. Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

4.56. При цьому, суд зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

4.57. У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон України від 15.12.2020 №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України від 02.12.2021 року № 1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Закон України від 13.11.2022 року №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020,2021,2022, 2023 рік, не містить.

4.58. Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 року - набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

4.59. У справі “Кечко проти України” (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

4.60. Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

4.61. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

4.62. Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу – законам № 1928-IX, № 2710-IX № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

4.63. Суд зазначає, що у справі, яка розглядається право позивача на перерахунок грошового забезпечення, розрахованого відповідно до Постанови №704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно додатками Постанови №704, обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

4.64. За таких обставин, суд зазначає, що право позивача на обрахунок грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, розрахованих із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року (у спірному випадку станом 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року) є беззаперечним, оскільки обумовлене підвищенням прожиткового мінімуму та, відповідно, зміною грошового забезпечення на підставі пункту 4 Постанови №704.

4.65. Вирішуючи цей спір судом враховані правові висновки щодо застосування норм права у схожих правовідносинах, що викладені у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, де Верховним Судом досліджувалося питання оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії, призначених згідно Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

4.66. Таку ж позицію підтримано Верховним Судом у постанові від 19.10.2022 року у справі № 400/6214/21 та Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 06.07.2023 року у справі №600/3593/22-а.

4.67. Як було зазначено вище, 30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

4.68. Таким чином, суд наголошує на тому, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для обчислення грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

4.69. При цьому, суд повторно звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою – для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

4.70. Зважаючи на висновки суду щодо наявності підстав для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, який відповідачами не був врахований під час нарахування грошового забезпечення позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідачів здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення, а також усіх інших належних за спірний період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, підйомної допомоги, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, тощо) з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 рік.

Щодо доводів відповідача-2 стосовно необхідності звернення позивача з позовними вимогами до належного відповідача, який на день виключення зі списків особового складу повинен розрахувати позивача за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення суд зазначає наступне.

4.71. Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558 (далі - Інструкція №558).

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №558 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Пунктом 7 розділу І Інструкції №558 передбачено, що грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

4.72. Посилання відповідача-2 на листи Адміністрації Державної прикордонної служби України №Т/1166-1743 від 03.03.2020 та №0.11-5760/0/6-20-Вих від 02.06.2020 про те, що повний розрахунок здійснюється тією військовою частиною, з якої звільняється військовослужбовець, не спростовують наведені норми права та висновків про те, що виплата складових грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні у спірний період, щомісячні оскільки основні та додаткові види грошового забезпечення не є виплатами військовослужбовцю у зв`язку зі звільненням чи заборгованістю, а є періодичними виплатами й у цій справі є спірними.

Щодо вимоги про нарахування та виплату позивачу відповідних складових грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, суд зазначає наступне.

4.73. Так, умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація), визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.01.2005 № 17) (далі - Порядок № 44).

4.74. Відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

4.75. Пункти 4, 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

4.76. Тобто, виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат здійснюється при виплаті такого грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.

4.77. Враховуючи зазначене, на переконання суду вимога про виплату компенсації сум податку з доходів фізичних осіб є необґрунтованою і передчасною, оскільки стосується подій майбутніх правовідносин, відносно яких відсутні об`єктивні дані існування у владного суб`єкта наміру на недотримання закону та порушення прав позивача в частині виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб при обрахунку належних позивачу сум грошового забезпечення.

4.78. Водночас, суд звертає увагу, що відповідачі здійснюють свою діяльність суб`єкти владних повноважень, а отже їх діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.

4.79. При цьому суд нагадує, що зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права; потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються (Рішення ЄСПЛ у Справі Рисовський проти України (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року).

4.80. З огляду на вищенаведене позовні вимоги у цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

5.3. Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

5.4. При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Зокрема, відповідно до її частини 1 при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

6.2. У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від нього відповідно до Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року, №3674-VI. Доказів понесення інших судових витрат суду надано не було. Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.

Керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із встановленням місяця підвищення доходу січень 2008 року.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 16 березня 2022 року.

5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період 01 березня 2018 року по 16 березня 2022 року включно у розмірі 1404,23 грн на місяць, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум.

6. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , (військової частини НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17 березня 2022 року по 17 січня 2023 року.

7. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 17 березня 2022 року по 17 січня 2023 року включно у розмірі 1404,23 грн на місяць відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням фактично виплачених сум.

8. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) у відношенні до ОСОБА_1 , які полягають у застосуванні у період з 29 січня 2020 року по 16 березня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення у 2020 році та 2021 році.

9. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 16 березня 2022 року грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення у 2020 році та 2021 році, із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, із врахуванням виплачених сум.

10. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , (військової частини НОМЕР_1 ) у відношенні до ОСОБА_1 , які полягають у застосуванні у період з 17 березня 2022 року по 17 січня 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні: грошового забезпечення; матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік та 2023 рік; підйомної допомоги у 2022 році; компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2022 - 2023 роки; компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» та п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; одноразової грошової допомоги при звільненні передбаченої ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

11. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , (військової частини НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 17 березня 2022 року по 17 січня 2023 року грошового забезпечення; матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік та 2023 рік; підйомної допомоги у 2022 році; компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2022 - 2023 роки; компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» та п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; одноразової грошової допомоги при звільненні передбаченої ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, із врахуванням раніше виплачених сум.

12. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_7 );

Відповідач 1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_4 код ЄДРПОУ НОМЕР_8 );

Відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя О.В. Анісімов