Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №522/3940/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4830/26

Справа № 522/3940/25

Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Берзінь Сергій Людвигович

на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 24 грудня 2025 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її прабабуся ОСОБА_3 .

На початку лютого 2025 року вона під час упорядкування документів прабабусі випадково знайшла залишений нею за життя заповіт від 29.10.2007, про існування якого вона раніше не знала. Відповідно до заповіту ОСОБА_3 заповіла їй частину квартири АДРЕСА_1 .

Однак позивач не зверталася у шестимісячний строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки розуміла, що вона є родичом третього ступеня споріднення по матері та спадкоємцем п`ятої черги за законом і не могла претендувати на спадщину.

ОСОБА_3 на день своєї смерті була вдовою, оскільки її чоловік ОСОБА_4 помер раніше за неї ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У померлої ОСОБА_3 було двоє дітей від першого шлюбу: син ОСОБА_5 , який помер раніше за неї ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_2 .

У померлого ОСОБА_5 (сина ОСОБА_3 та діда позивача) залишилася єдина донька – ОСОБА_6 , яка є онукою ОСОБА_3 та її спадкоємцем за правом представлення. Однак ОСОБА_6 у визначений законом строк також не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Водночас, на день смерті ОСОБА_3 з нею був зареєстрований лише її син ОСОБА_2 , а тому він фактично прийняв спадщину та є єдиним спадкоємцем першої черги після її смерті.

Станом на день пред`явлення даного позову ніхто із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса не звертався.

24.02.2025 позивач звернулася до нотаріуса для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , проте нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Позивач зазначає, що до початку лютого 2025 року вона не знала про існування заповіту, оскільки ОСОБА_3 була особою похилого віку, мало розмовляла та мала вади здоров`я, зокрема втрату пам`яті. Позивач не могла навіть подумати, що ОСОБА_3 заповість саме їй частину квартири за наявності живого сина з інвалідністю – відповідача у справі.

Позивач вважає, що вона пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не була обізнана про наявність заповіту, а тому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 24 грудня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини — відмовлено.

Рішення суду вмотивовано тим, що позовні вимоги позивачки є необґрунтованими та передчасними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Берзінь С.Л. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити, визначивши ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, Одеська область, Україна її прабабусі — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі заповіту від 29.10.2007 року.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що ОСОБА_1 не звернулася у встановлений 6-місячний строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї прабабусі ОСОБА_3 , оскільки знала, що вона є родичом третього ступеня споріднення по матері, а тому в силу ст. 1265 ЦК України є спадкоємцем лише п`ятої черги спадкоємців за законом і не могла претендувати на спадщину після прабабусі при наявності родичів ближчого ступеня споріднення, зокрема своєї рідної матері ОСОБА_7 (другий ступень споріднення) і свого двоюрідного дідуся ОСОБА_2 (сина померлої, перший ступінь споріднення). Однак у встановлений законом 6-місячний строк ніхто зі спадкоємців першої черги спадкування по закону із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся. Акцентується увага на тому, що на день смерті ОСОБА_3 з нею був зареєстрований лише її син ОСОБА_2 (Відповідач), а тому лише він фактично прийняв спадщину після неї, однак він станом на теперішній час не звертався із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріуса і не відкривав спадкову справу, а тому єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину, є лише ОСОБА_2 (Відповідач).

Сторона позивачів зауважує, що оскільки спадкова справа не відкривалася, то нотаріус не здійснював виклик позивача будь-якими засобами зв`язку (телефоном, поштою, тощо), у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, а тому

на її думку за обставин, які склалися у даній справі, незнання позивача про існування заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини після смерті її прабабусі ОСОБА_3 .

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Учасники справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, були повідомлені належним чином.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Берзінь С.Л. надійшла заява про розгляд справи без участі позивачки та її представника, апеляційні вимоги підтримують в повному обсязі.

Судові повістки надіслані відповідачу ОСОБА_2 повернулись з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У пункті 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено його підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 99-1 Правил, тому у суду апеляційної інстанції не було підстав не враховувати причини повернення до суду судової повістки під час вирішення питання про повідомлення заявниці про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, а також про можливість розглядати справу за відсутності відповідача.

За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Тож, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 814/1469/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20.

З наведеного можна зробити висновок, що ОСОБА_2 відповідно до процесуального закону вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, та його не явка не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.02.2023, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 19.02.2025, наданої на запит приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Берзінь -Усової І. А., станом на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрованим є ОСОБА_2 , який, як зазначає позивач, є сином померлої ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_8 є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства, встановленої безстроково, що підтверджується дублікатом довідки сер. ВТЭ-19 № 018614.

Згідно із заповітом від 29.10.2007, посвідченим державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Пенчевим К.Л. та зареєстрованим у реєстрі за № 5-2753, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належну їй частину квартири АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_1 , 2002 року народження.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Берзінь-Усової І. А. від 24.02.2025 № 24/01-16, адресованого ОСОБА_1 у відповідь на її усне прохання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 роз`яснено, що вона є спадкоємцем за законом п`ятої черги. Доказів, що ОСОБА_1 була зареєстрована за однією адресою з померлою, або документів, які підтверджують проживання однією сім`єю за однією адресою надано не було. У зв`язку з цим заведення (відкриття) спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також в подальшому видача свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом не вбачається можливим.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до апеляційної скарги Банком оскаржується рішення лише в частині стягнення комісійної винагороди та судового збору з Банку, в решті рішення суду не оскаржено та апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи принцип тлумачення понять, застосований у практиці Європейського Суду з прав людини, спадкове майно охоплюється поняттям майно, у розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до приписів статей 1216, 1217 Цивільного Кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України).

За правилами ч.1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Згідно ч.3 статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За цією статтею, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Приписи ч.3 статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Враховуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вказані висновки щодо застосування відповідних норм права викладено у постанові Верховного Суду від 08.06.2023 року у справі № 585/2163/22.

Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87 років; місце смерті м. Одеса Одеської області (а.с.9).

Відповідно до довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 19.02.2025, наданої на запит приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Берзінь -Усової І. А., станом на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрованим є ОСОБА_2 , який, як зазначає позивач, є сином померлої ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_8 є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства, встановленої безстроково, що підтверджується дублікатом довідки сер. ВТЭ-19 № 018614.

Відповідно до заповіту від 29.10.2007 року ОСОБА_3 заповіла належну їй 1/4 частину квартири під АДРЕСА_1 — ОСОБА_1 , 2002 року народження. Даний заповіт зареєстрований в реєстрі за № 5-2753.

Як вбачається з листа приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Берзінь-Усової І.А. від 24.02.2025 № 24/01-16, адресованого ОСОБА_1 у відповідь на її усне прохання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 роз`яснено, що вона є спадкоємцем за законом п`ятої черги. Доказів, що ОСОБА_1 була зареєстрована за однією адресою з померлою, або документів, які підтверджують проживання однією сім`єю за однією адресою надано не було. У зв`язку з цим заведення (відкриття) спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також в подальшому видача свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом не вбачається можливим.

Законодавство не встановлює конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, і такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.09.2022 року у справі № 341/2260/21.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини і до спливу шестимісячного строку, встановленого Законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивачка вказує, що вона не була обізнана про заповіт на своє ім`я і навіть не здогадувалась про нього, оскільки є спадкоємицею лише п`ятої черги за законом, сам заповіт ОСОБА_3 їй не передавала та про нього не казала.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися яке порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтереси суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.

Враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований у практиці Європейського суду з прав людини, отримане і не оформлене належним чином спадкове майно охоплюється поняттям «майно» у розумінні статті 1 Першого протоколу.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна за заповітом.

З огляду на обставини справи, розумним та справедливим є визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини, що дасть їй можливість оформити спадщину, яка фактично їй заповідалась.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що за обставинами справи, яка переглядається, наявні об`єктивні та непереборні причини, на які позивач не міг вплинути, і які створили істотні труднощі у поданні позивачем заяви про прийняття спадщини протягом визначеного Законодавством строку. Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку у оскаржуваному рішенні від 24.12.2025 року відносно того, що відсутні правові підстави для визначення позивачу додаткового строку у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини та передчасності і необґрунтованості позову, з підстав того, що спадкова справа не заводилась і рішення з цього приводу нотаріусом не приймалось.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Берзінь Сергій Людвигович – задовольнити.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 24 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , на протязі трьох місяців, з дня набрання рішенням суду законної сили.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький