Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №482/331/26 — Миколаївський апеляційний суд

24.07.26

33/812/321/26

Справа № 482/331/26

Провадження № 33/812/321/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Шаманської Н.О.

за участю секретаря Чистої В.В.

захисника особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності Юськової М.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік

у с т а н о в и в:

Згідно постанови судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2026 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 585056 від 07 лютого 2026 року, 06 лютого 2026 року о 23 год. 17 хв., в м. Нова Одеса по вул. Сеславинського, біля буд № 27, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законодавством порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із використанням приладу «Drager Alcotest 6810», результатом якого становить 1,71 проміле, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Одночасно подав і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначав, що він не отримував ні судових повісток про розгляд справи про адміністративне правопорушення ні копії оскаржуваної постанови. Про наявність постанови судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2026 року дізнався лише 27 червня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника – Юськової М.С., апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови підлягає задоволенню з наступних підстав.

Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.

Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у частині 2 статті 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно положень частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу.

Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене частиною 2 статті 294 КУпАП, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

За положеннями ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Так, причина пропуску строку звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову місцевого суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена судом 15 квітня 2026 року. Перевіркою обставин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови встановлено, що справа неодноразово призначалась до розгляду, судові повістки направлялись ОСОБА_1 , однак повертались не врученими. Відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 щодо судових засідань у справі відсутні. У судовому засіданні, яке відбулось 15 квітня 2026 року та в якому ухвалено оскаржуване судове рішення, ОСОБА_1 присутній не був. Відомості про вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови у матеріалах справи відсутні.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що отримав копію постанови судді Новоодеського районного суду Миколаївської області лише 27 червня 2026 року. Відомостей, які б спростовували його посилання матеріали справи не містять.

Зважаючи на викладене, доводи наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу.

Згідно ст.129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

З точки зору дотримання права на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2026 року підлягає поновленню.

З урахуванням викладеного, керуючись ч.2 ст.294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2026 року.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Шаманська