Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №522/10458/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/10458/26-Е

Провадження №2/522/9023/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої – судді Косіциної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ТОВ «ООЕК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість спожиту електричну енергію у розмірі 15 992,45 гривень та здійснити розподіл судових витрат.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року справу прийнято до свого провадження, встановлено, що розгляд справи буде відбуватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у змішаній формі (паперовій та електронній). Відповідачу надано 15-ти денний термін з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали суду від 10 червня 2026 року було відправлено відповідачу листом з рекомендованим повідомленням про вручення. Відповідно до інформації з офіційного сайту АТ «УКРПОШТА» підправлення було вручено отримувачу 26 червня 2026 року.

Додатково, копію ухвали суду від 10 червня 2026 року, було повторно направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача листом із рекомендованим повідомленням про вручення, трек-номер відправлення: R067217307543, яке повернулося до суду із відміткою про вручення 09.06.2026.

25 червня 2026 року від відповідача – ОСОБА_1 надійшла заява щодо неотримання листа з рекомендованим повідомленням про вручення з ухвалою суду від 10.06.2026 та пакету засвідчених копій документів від ТОВ «ООЕК» а також щодо припинення тиску на відповідача з боку позивача.

29 червня 2026 року Приморським районним судом м. Одеси було надіслано лист-відповідь на заяву відповідача від 25.06.2026. Відповідно до змісту якого, судом було надіслано копію ухвали суду від 10.06.2026 на адресу відповідача. Також, ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до відомостей з офіційного сайту «УКРПОШТИ» 06.06.2026 ним було отримано копію позовної заяви з додатками. Окрім того, заявнику роз`яснено його право на ознайомлення з матеріалами справи та можливістю звернутися до правоохоронних органів, у випадку наявності на нього тиску з боку позивача.

29 червня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху або повернення позову без розгляду.

01 липня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла скарга про порушення порядку належного вручення судового рішення та поновлення процесуального строку.

01 липня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання щодо неотримання позовної заяви.

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо неотримання позовної заяви від 01.07.2026 – відмовлено.

02 липня 2026 року Приморським районним судом м. Одеси було надіслано лист-відповідь на скаргу відповідача від 01.07.2026. Відповідно до змісту якого, позивачу було направлено належним чином засвідчену копію ухвали суду від 10.06.2026. Окрім того, у листі-відповіді було розглянуто клопотання заявника від 01.07.2026 та роз`яснено, що вказане клопотання вже було розглянуто судом та щодо нього вже було винесено ухвалу, яка додається.

03 липня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про надіслання листом з рекомендованим повідомленням про вручення засвідченої копії ухвали суду від 10.06.2026 та копії позовної заяви.

03 липня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла скарга щодо залишення позовної заяви без руху або повернення позову без розгляду.

06 липня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло заперечення щодо порушення права на ознайомлення з позовною заявою та строками надання відзиву.

06 липня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10.06.2026 та залишення позовної заяви без розгляду.

06 липня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про зловживання процесуальними правами позивачем ТОВ «ООЕК» та неналежне вручення позовної заяви.

06 липня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло заперечення щодо стягнення судових витрат на користь позивача.

06 липня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді – відмовлено.

08 липня 2026 року ухвалою судді Науменко А.В. у задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді також відмовлено.

Копію ухвали суду від 07.07.2026 було відправлено відповідачу листом з рекомендованим повідомленням про вручення, який згідно до інформації з офіційного сайту АТ «УКРПОШТА» було отримано відповідачем 18 липня 2026 року.

08 липня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву.

14 липня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та продовження процесуального строку для подання відзиву.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2026 року дії ОСОБА_1 було визнано такими, що містять ознаки зловживання процесуальними правами.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2026 року у задоволенні клопотання відповідача від 14.07.2026 про зупинення провадження – відмовлено.

24 липня 2026 року від представника ТОВ «ООЕК» – Артьомова Олександра Сергійовича надійшла заява про зменшення розміру позивних вимог. У якій заявник просить суд зменшити розмір заявлених позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 7 812,89 гривень.

Позовна заява надійшла через підсистему ЕС, а тому, копія позову з додатками судом не надсилалася, оскільки, відповідно до абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

На виконання вказаних вимог, ТОВ "ООЕК" до позову додала опис вкладення та поштовий документ, що підтверджує відправлення рекомендованого листа, трек-номер - 6500707884716.

Згідно сервісу перевірки статусу відправлень АТ "УКРПОШТА", відправлення з трек-номером - 6500707884716 вручено ОСОБА_1 06.06.2026.

Копія ухвали про відкриття провадження була вручена ОСОБА_1 вперше 26 червня 2026 року, вдруге – 09.07.2026.

У зв`язку з чим, у ОСОБА_1 було більш ніж достатньо часу задля подання заперечень проти позовних вимог.

При цьому, суд зауважує, що ОСОБА_1 неодноразово, особисто, звертався до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси із численними заявами, частина з яких була повернута ОСОБА_1 у зв`язку із зловживанням процесуальними правами.

Поряд з цим, відзив або інші заперечення щодо позову ОСОБА_1 – не подав.

Правом на ознайомлення з матеріалами справи – не скористався.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи – не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Щодо заяви про зменшення розміру позовних вимог, суд зазаначає наступне.

24 липня 2026 року від представника ТОВ «ООЕК» – Артьомова Олександра Сергійовича надійшла заява про зменшення розміру позивних вимог. У якій заявник просить суд зменшити розмір заявлених позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 7 812,89 гривень.

Заява мотивована тим, що у зв`язку із здійсненням відповідачем часткової оплати заборгованості за спожиту електричну енергію, залишок заборгованості відповідача наразі складає 7 812,89 гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (частина третя статті 49 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначено, що «під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19».

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття заяви про зменшення розміру позовних вимог, оскільки вона подана у встановлений процесуальним законом строк та відповідає волі сторін.

Щодо вирішення питання про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , суд зазаначає наступне.

ТОВ «ООЕК» з 01 січня 2019 року є постачальником універсальних послуг на якого покладений спеціальний обов`язок, щодо постачання електричної енергії побутовим споживачам на території Одеської області, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 62, ст. 63 ЗУ «Про ринок електричної енергії». Реєстр Електропостачальників, які отримали доступ до електричних мереж Оператора системи розподілу електричної енергії АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» (АТ «Одесаобленерго») публічно розміщений на сайті останнього.

У зв`язку з реформою у сфері енергетики, всі чинні станом на 31.12.2018 побутові споживачі постачальника за регульованим тарифом (в Одеській області - це АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» (АТ «Одесаобленерго») автоматично, без додаткової згоди самих споживачів, почали отримувати послуги постачання електричної енергії від нового постачальника електричної енергії (в Одеській області це ТОВ «ООЕК») на умовах раніше укладених договорів. Такий порядок прямо врегульований п. 13 Перехідних положень ЗУ «Про ринок електричної енергії», п. 2 та п. 4 Постанови №312 від 14.03.2018 про затвердження «Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі ПРРЕЕ).

3 01 січня 2019 відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 8 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил poздрібного ринку електричної енергії», абз. 14 пп. 1.1.2; ч. 3 пп. 3.1.6; абз.1-2 пп. 3.1.7; абз. 1-2 пп. 3.2.1; абз.1 пп.3.2.5; пп. 3.3.1: пп.. 3.3.5 «Правил роздрібного ринку електричної енергії» які затверджені Постановою HKPEKП №312 від 14 березня 2018 року постачання електричної eнepгiї побутовим споживачам здійснюється ня підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розроблений ТОВ «OOEK» на підставі типового договору (додаток №6 до ПPPEE), а також публічної комерційної пропозиції №1-УП «Споживач: індивідуальний побутовий споживач, колективний побутовий споживач» (що є невід`ємною частиною та додатком №3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг), які опубліковані на офіційному сайті, а також в газеті «Одеські вісті» від 29 грудня 2018 року №99.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов цього договору, що розміщений на офіційному сайті постачальника універсальних послуг, а також в засобах масової інформації, i не потребує двостороннього підписання паперової форми договоpy.

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії, про що прямо передбачено абз. 5 п. 13 розділу XVII ЗУ «Про ринок електричної енергії›.

Між ТОВ «ООЕК» та побутовим споживачем – ОСОБА_1 , що мешкає та є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що розміщений на офіційному сайті https://ooek.od.ua/ , а також в газеті «Одеські вісті» від 29.12.2018. №99, на умовах раніше укладеного договору з АТ «ДТЕК Одеські електромережі» №10359028 як з постачальником за регульованим тарифом, шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме фактом споживання електроенергії.

Зазначена обставина не оспорюється ОСОБА_1 .

Для проведення розрахунків ТОВ «ООЕК» на ім`я побутового споживача ОСОБА_1 – відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким здійснюється облік спожитої електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватися згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Відповідно до п. 5.2.1 ПРРЕЕ, електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

В супереч умов договору та чинного законодавства ОСОБА_1 зобов`язання за договором в повному обсязі не виконав, шляхом невнесення плати за електричну енергію.

Доказів зворотного відповідачем надано не було.

Суд вважає за потрібне зазначити, що ОСОБА_1 багато разів особисто подавав різного роду заяви, заперечення, скарги та інші процесуальні документи через канцелярію Приморського районного суду м. Одеси і незважаючи на те, що йому неодноразово роз`яснювалися його процесуальні права, в тому числі право на ознайомлення з матеріалами справи, ним жодного разу не було виявлено бажання здійснити таке ознайомлення.

В первісній позовній заяві ТОВ «ООЕК» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електроенергія у розмірі 15 992,45 гривень. Однак, з урахуванням платежів споживача, ТОВ «ООЕК» здійснило зменшення позовних вимог. А отже, станом на момент винесення рішення, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 7 812,89 гривень.

ОСОБА_1 д не надано до суду жодних платіжних документів або інших доказів, які підтверджували би наявність іншої суми заборгованості або навпаки її відсутності.

У зв`язку з чим, суд погоджується із зазначеним розрахунком та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт встановлення особі інвалідності або перебування її у скрутному матеріальному становищі не є підставою для звільнення від належного виконання цивільних обов`язків, які виникли з укладеного договору.

Водночас законодавством передбачено спеціальний процесуальний механізм врахування обставин, які об`єктивно ускладнюють виконання судового рішення. Так, відповідно до статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 та 4 статті 435 ЦПК України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, наявність у особи інвалідності чи складного матеріального становища сама по собі не звільняє її від виконання договірних зобов`язань, а може бути врахована судом виключно під час вирішення питання щодо відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у порядку, передбаченому статтею 435 ЦПК України.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору, розмір якого становить 2 662,40 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

Зі змісту ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, застосовується ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 338,00 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У зв`язку з чим, позивач в якості судового збору повинен був сплатити грошову суму у розмірі 2 662,40 гривень.

Згідно платіжної інструкції від 14.04.2026 №9980032961, ТОВ «ООЕК» сплатило в якості судового за видачу судового наказу грошову суму у розмірі 332,80 гривень.

Згідно платіжної інструкції від 26.05.2026 №9980033278, ТОВ «ООЕК» сплатило в якості судового збору грошову суму у розмірі 2 329,60 гривень.

Загальний розмір сплаченого позивачем судового збору становить 2 662,40 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи. Також цей факт підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною комісією від 28.08.2024 серії 12ААД №077620.

У п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, ОСОБА_1 належить до переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, то з останнього не може бути стягнуто суму сплаченого позивачем судового збору. Позивач в даному конкретному випадку може компенсувати за рахунок держави витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію - задовольнити.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88, ЄДРПОУ- 42114410, заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 7 812 (сім тисяч вісімсот дванадцять) гривень 89 (вісімдесят дев`ять) копійок.

Роз`яснити відповідачу – ОСОБА_1 . що останній не позбавлений права звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено та підписано 24 липня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.