Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №522/13852/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13852/26

Провадження № 2-а/522/388/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді — Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання — Костинюк В.В.

розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до Еністе Берту про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17.07.2026 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом, в якому просив затримати громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 17.01.2027 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Позов обґрунтований тим, що 16.07.2026 під час проведення оперативно-профілактичних заходів з виявлення нелегальних мігрантів працівниками УСР в Одеській області спільно з працівникам ГУ ДМС в Одеській області виявлено особу, який назвався громадянином Турецької Республіки Еністе Берту, та запрошено останнього за адресою: АДРЕСА_1 . 17.07.2026 о 00:44 годині, відповідача – громадянина Турецької Республіки Еністе Берту, затримано з метою встановлення особи порушника, з`ясування обставин правопорушення. В результаті проведеної перевірки, щодо законності перебування на території України встановлено, що громадянин Турецької Республіки Еністе Берту, прибув на територію України 19.03.2025, місце перетину державного кордону КНН «Могилів-Подільськ», кордон перетинав за паспортом громадянина Турецької Республіки для виїзду за кордон, який був втрачений на території України при невідомих обставинах. Громадянин Турецької Республіки Еністе Берту порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства – перевищив встановлений строк перебування в Україні, проживав на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні. У відповідача відсутній дійсний паспорт або документ, який надає право на виїзд з України, він не може бути працевлаштований та мати законного, постійного джерела доходів згідно чинного законодавства, не зможе забезпечувати власні потреби, через що, з метою отримання грошових коштів, може вчиняти злочини проти власності, чим завдати істотної шкоди охоронюваним інтересам держави та окремих громадян. 17.07.2026 за проживання без документів на право проживання щодо Еністе Берту, складено протокол про адміністративне правопорушення та постановою про накладення адміністративного стягнення відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн.17.07.2026 ГУ ДМС в Одеській області прийнято рішення №5101100100000932 про примусове видворення з України громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 17.07.2026 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 17.07.2026 в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні проведеному в режимі відеоконференції за участі представника позивача Казбеков В.Е. та Еністе Берту, розгляд справи відкладено на 20.07.2026 з метою забезпечення відповідачу перекладача та адвоката.

У судовому засіданні 20.07.2026 представник позивача Казбеков В.Е. наполягав на затриманні відповідача з метою його ідентифікації та зважаючи на наявність підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від примусового видворення. У зв`язку з відсутністю перекладача, з`ясувавши, що Еністе Берту, який був підключений в режимі відеоконференції з пункту тимчасового розміщення іноземців та осіб без громадянства, не володіє українською мовою, розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 24.07.2026.

У судове засідання 24.07.2026 учасники справи не з`явилися, про час, дат у та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача 24.07.2026 подав до суду заяву про долучення доказів перетину відповідачем державного кордону.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 липня 2026 року громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано з метою обставин правопорушення та передано до Миколаївського пункту тимчасового розміщення іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, про що свідчить протокол №МОД 000410 про адміністративне затримання від 17.07.2026 та акт приймання-передавання іноземця або особи без громадянства від 17.07.2026 (а.с.26, 44).

17.07.2026 за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме: проживання без документів на право проживання в Україні, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно громадянина Турецької Республіки Еністе Берту, ІНФОРМАЦІЯ_2 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МОД №013177 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 17.07.2026 серії ПН МОД №013268 відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн (а.с.28).

17.07.2026 Головним управлінням ДМС в Одеській області прийнято рішення №5101100100000932 про примусове видворення громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.29-34).

17.07.2026 Головним управлінням ДМС в Одеській області прийнято рішення про заборону в`їзду громадянину Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Україну строком на 5 років (а.с.35-37).

Згідно бази даних «Аркан» Еністе Берту 20.07.2026 виїхав в пункті пропуску Маяки-Удобне з території України (а.с.64).

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно з ч.3 ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Частина 1 статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачає, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Відповідно до частин 1, 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів (далі - органи ДМС), органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України (далі - СБУ) під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземці), їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - ПТПІ), а також під час прийняття рішень про продовження строку затримання визначає Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2 Розділу ІІІ Інструкції, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, або за наявності ризику його втечі, а так само у разі відсутності в іноземця, що вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, органи ДМС, орган охорони державного кордону або орган СБУ подають до адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням ПТПІ позовну заяву відповідно до частини першої статті 289 КАСУ.

Пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції встановлено, що строк затримання іноземців, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шести місяців.

Умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, вказана інструкція визначає: відсутність співпраці з боку іноземця під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства врегульовані статтею 289 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої вказаної статті за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Згідно частини одинадцятою статті 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави стверджувати, що захід у вигляді затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України не застосовується автоматично, а реалізується шляхом подання позову та за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 289 КАС України, а саме:

1) обґрунтованих підстав уважати, що іноземець (стосовно якого прийнято рішення про примусове видворення) ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 2) або якщо існує ризик його (її) втечі; 3) у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України.

У цій справі предметом розгляду є вимога Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про затримання відповідача на підставі статті 289 КАС України з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на шість місяців, для забезпечення примусового видворення за межі території України.

Відтак, встановлено виїзд Еністу Берту з України 20.07.2026.

Зазначене спростовує доводи позовної заяви ГУ ДМС України в Одеській області про небажання відповідача залишити територію України.

З урахуванням вищенаведених обставин, слід дійти висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо затримання відповідача для забезпечення його видворення, адже відповідач вже виконав рішення про видворення, адже виїхав з України.

Отже, суд вважає, що позов про затримання громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 229, 242, 244, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) до Еністе Берту ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду складено 24 липня 2026 року.

Суддя В.Я. Бондар