Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №949/1145/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1145/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши об`єднані матеріали справ, що надійшли з відділення поліції №1 Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Китайської Народної Республіки, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідка на постійне проживання № НОМЕР_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_2 ,

за ст.122-4, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2026 року о 10 год. 20 хв. по вул. Колодязній, 11 у м. Дубровиця Сарненського району Рівненської області ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «BMW X3», державний номерний знак НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не був уважним та, рухаючись другорядною дорогою і виїжджаючи на головну дорогу, не надав переваги в русі автомобілю марки «Kia», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався головною дорогою, внаслідок чого допустив зіткнення транспортних засобів. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3 «б», п.12.1 та п.16.11 Правил дорожнього руху України.

Окрім того, 10 червня 2026 року о 10 год. 20 хв. по вулиці Колодязній, 11 у місті Дубровиця Сарненського району Рівненської області ОСОБА_2 , будучи причетним до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, на порушення встановлених правил залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п.2.10 «а» Правил дорожнього руху України.

Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 21 липня 2026 року адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 та ст.124 КУпАП об`єднано в одне провадження, якому присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №949/1445/26.

Оскільки ОСОБА_2 є громадянином Китайської Народної Республіки та недостатньо володіє українською мовою, розгляд справи проведено за участю перекладача, який здійснював переклад змісту процесуальних дій, поставлених запитань та наданих ОСОБА_4 пояснень.

У судовому засіданні ОСОБА_2 за участю перекладача свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав та пояснив, що виїжджав автомобілем із другорядної дороги на головну дорогу і мав намір повернути ліворуч. Оглядовість дороги була обмежена припаркованим автомобілем. Побачивши автомобіль потерпілої, він застосував гальмування, однак допустив зіткнення. Спочатку удару не відчув, проте після зупинки та огляду автомобілів було виявлено механічні пошкодження транспортного засобу потерпілої. Після дорожньо-транспортної пригоди учасники залишили місце події та поїхали на станцію технічного обслуговування. Обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, підтвердив та просив застосувати до нього мінімальне адміністративне стягнення.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що рухалася автомобілем головною дорогою з невеликою швидкістю. Через припаркований поблизу транспортний засіб вона не бачила автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , який виїжджав на головну дорогу. Під час руху сталося зіткнення, внаслідок якого її автомобіль отримав механічні пошкодження. Після зіткнення учасники дорожньо-транспортної пригоди залишили місце події та поїхали на станцію технічного обслуговування. Питання щодо виду і розміру адміністративного стягнення потерпіла залишила на розсуд суду.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та дослідивши повно та об`єктивно обставини адміністративних правопорушень і матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 та ст.124 КУпАП, а його вина підтверджується сукупністю письмових доказів, які узгоджуються між собою та не були спростовані під час судового розгляду, зокрема:

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, які узгоджуються між собою та в сукупності відтворюють обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема:

– протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №689058 від 10 червня 2026 року, в якому зафіксовано обставини залишення ОСОБА_4 місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, та кваліфіковано його дії за ст.122-4 КУпАП (а.с.2);

– протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №689071 від 10 червня 2026 року, в якому зазначено дату, час і місце дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби, які були її учасниками, механізм зіткнення, наслідки у виді механічних пошкоджень автомобілів, а також порушення ОСОБА_4 вимог п.2.3 «б», п.12.1 та п.16.11 Правил дорожнього руху України (а.с.2);

– письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких він виклав обставини виїзду автомобілем на дорогу, зазначив про обмежену оглядовість, застосування гальмування, зіткнення з автомобілем потерпілої, виявлення механічних пошкоджень та подальше залишення учасниками місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с.9);

– письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , яка повідомила про рух її автомобіля головною дорогою, виїзд автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , зіткнення транспортних засобів, отримання її автомобілем механічних пошкоджень та залишення учасниками місця пригоди (а.с.8);

– схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 10 червня 2026 року, на якій відображено конфігурацію ділянки дороги, напрямки руху транспортних засобів, місце їх зіткнення, розташування автомобілів та виявлені механічні пошкодження (а.с.10);

– фотознімками, на яких зафіксовано транспортні засоби, їхні державні номерні знаки, характер і розташування механічних пошкоджень, а також ділянку дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода (а.с.17–21).

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 2.3 «б» Правил дорожнього руху України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п.16.11 Правил дорожнього руху України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до цього перехрестя головною дорогою, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Пунктом 2.10 «а» Правил дорожнього руху України передбачено, що в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Дослідженими матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «BMW X3», не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості та, рухаючись другорядною дорогою, не надав переваги в русі автомобілю потерпілої, який рухався головною дорогою, внаслідок чого сталося зіткнення і транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Отже, порушення ОСОБА_4 вимог п.2.3 «б», п.12.1 та п.16.11 Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв`язку з наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, що свідчить про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до ст.122-4 КУпАП адміністративна відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів або іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Факт залишення ОСОБА_4 місця дорожньо-транспортної пригоди підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №689058, його поясненнями, поясненнями потерпілої та іншими матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 та ст.124 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст.33 КУпАП враховує характер учинених правопорушень, ступінь вини, особу ОСОБА_1 , визнання ним вини, відсутність у матеріалах справи відомостей про його попереднє притягнення до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення, наслідки вчинених правопорушень та позицію потерпілої.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом або посадовою особою, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Із числа вчинених ОСОБА_4 адміністративних правопорушень більш серйозним є правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, санкцією якої передбачено накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб. Санкцією ст.124 КУпАП передбачено штраф у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Ураховуючи характер учинених правопорушень, обставини їх вчинення, особу ОСОБА_1 , визнання ним вини та відсутність відомостей про попереднє притягнення до відповідальності за аналогічні правопорушення, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень буде адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст.122-4 КУпАП.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 більш суворого адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами або адміністративного арешту суд не вбачає.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Ставка судового збору у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3328 грн, тому судовий збір становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.33, 36, 40-1, 122-4, 124, 245, 251, 252, 268, 274, 283, 284, 287, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 та ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього:

-за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн (три тисячі чотириста гривень);

-за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень).

На підставі ч.2 ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення остаточно застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн (три тисячі чотириста гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілою або її представником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів із дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що становить 6800,00 грн (шість тисяч вісімсот гривень).

Суддя:?підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.