Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №507/1497/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1497/26

Провадження № 1-кп/507/47/2026

Номер рядка звіту 17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026 рокуселище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Любашівка Подільського району Одеської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162360000104 від 18.04.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Нововоздвиженка Любашівського району Одеської області, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: 2018 року народження та 2019 року народження, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до статті 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою ст. 121 КК України, частиною першою ст. 135 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 15 квітня 2026 року близько 20 години 00 хвилин, більш точного часу встановити в ході досудового розслідування не представилось можливим, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись по вулиці Чорноморська, села Сирівське Подільського району, Одеської області неподалік від будинку №7, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, вступив у словесну суперечку зі своїм знайомим ОСОБА_5 , в ході якої у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень невизначеного обсягу.

З метою реалізації протиправного умислу, направленого на спричинення тілесних ушкоджень своєму знайомому він в той же день та час, перебуваючи у вищевказаному місці, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів особистої неприязні, перебуваючи в положенні один напроти одного, з розмаху, наніс один удар кулаком лівої руки в область правої щелепи ОСОБА_5 , внаслідок чого, останній упав на землю спиною до землі. В подальшому наніс, в хаотичному порядку, лівою та правою ногою в область голови та тулубу невизначену кількість ударів, однак не більше чотирьох, після чого взяв належний йому мотошолом та наніс ним ОСОБА_5 два удари в область лівої частини обличчя.

В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 , були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у формі забою головного мозку середньої тяжкості, крововилив під тверду мозкову оболонку в лобній та тім`яній ділянках справа , закриті переломи лівої виличної дуги та зовнішньої стінки лівої очниці, синець повік лівого ока, забій (що проявився набряком) м`яких тканин лівої щічної ділянки, садна голови та обличчя. Забій головного мозку ускладнився розвитком набряку головного мозку. Описані ушкодження складають єдиний нерозривний комплекс черепно- мозкової травми та оцінюються у сукупності і згідно п.п.2.1.3. «г» «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.). відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

У подальшому продовжуючи свою протиправну діяльність, в той же день та час, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись по вулиці Чорноморська, села Сирівське Подільського району, Одеської області неподалік від будинку №7, після нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 підійшов до потерпілого ОСОБА_5 переконався, що останній перебуває без свідомості внаслідок завданих йому тілесних ушкоджень та усвідомлюючи, що потерпілий ОСОБА_5 перебуває в безпорадному стані і позбавлений можливості самостійно вжити заходів для самозбереження, не вжив усіх можливих заходів для надання йому першої медичної допомоги, не викликав карету швидкої медичної допомоги, не повідомив про пригоду органу поліції, відтягнув потерпілого на узбіччя автодороги та залишив місце події, чим завідомо залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_5 , який перебував у небезпечному для життя стані та був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, через спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями, які виразились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою ст. 121, частиною першою ст. 135 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті та погодився з правовою кваліфікацією висунутого йому обвинувачення. Вказав, що 15 квітня 2026 року, близько 20 години 00 хвилин, знаходячись по вулиці Чорноморська в селі Сирівське Подільського району, Одеської області неподалік від будинку №7, вступив у словесну суперечку зі своїм знайомим ОСОБА_5 , в ході якої наніс один удар кулаком лівої руки в область правої щелепи ОСОБА_5 , внаслідок чого, останній упав на землю спиною до землі. В подальшому наніс, в хаотичному порядку, лівою та правою ногою в область голови та тулубу близько чотирьох ударів, після чого взяв належний йому мотошолом та наніс ним ОСОБА_5 два удари в область лівої частини обличчя, після чого підійшов до потерпілого ОСОБА_5 переконався, що останній перебуває без свідомості, відтягнув його на узбіччя автодороги та залишив місце події.

Обвинувачений ОСОБА_4 , зазначив, що у скоєному щиро кається, вказав, що зробив для себе належні висновки. Встановлені під час досудового розслідування обставини не оспорює, проти скороченого порядку дослідження доказів судом не заперечує.

Потерпілий ОСОБА_6 , в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, цивільний позов не подавав, при призначенні міри покарання покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 , своєї винуватості у вчинених кримінальних правопорушеннях, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, частиною першою ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу.

При обранні виду та міри покарання суд реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Так, суд відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, одне з яких за ч. 1 ст. 121 КК України відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, який перебуває на обліку лікаря нарколога з 04.11.2015 року з діагнозом F 10.2- психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, перебуває в офіційному шлюбі, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні двох малолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом встановлено щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом встановлено вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та тяжкі наслідки, завдані злочином.

Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, виходячи з критерію та виду і розміру покарання та фактичних обставин, при яких було вчинено злочини, відношення обвинуваченого до вчиненого, щире каяття, відсутність претензій від потерпілого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою ст. 121, частиною першою ст. 135 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у межах санкції частини першої ст. 121 КК України у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному проваджені відсутній.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як встановлено судом, витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні відсутні.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Арешт на майно не накладався.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою ст. 121 КК України, частиною першою ст. 135 КК України та призначити йому покарання:

- за частиною першою ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за частиною першою ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном 2 (два) роки.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання - скасувати.

Речові докази - уламки від шолому, які поміщено до сейф-пакету NPU 5320022, та які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області – знищити.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1