Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №737/133/26 — Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/133/26

Провадження № 2/737/186/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Рубаненко Н. Ю., за участі секретаря Решітько А. Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Осадчої К. О.,

представника відповідача адвоката Котенка А. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу №737/133/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст позовних вимог та обґрунтування позову

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідачка здійснює постійний наклеп в мережі Фейсбук, повідомляє на велику аудиторію неправдиві відомості щодо позивача, що призводить до моральних страждань та дискримінує позивача, яка займає посаду старости Горбівського старостинського округу з 2020 року.

16 лютого 2026 року ОСОБА_2 на своїй сторінці в мережі Фейсбук розмістила пост, в якому звинуватила позивача по справі в тому, що остання нібито вкрала допомогу матері відповідача в розмірі 6300 грн, що є неправдивою інформацією, не відповідає дійсності та порушує права позивача. Такі дії руйнують репутацію позивача, а тому є такими, що порушують її право на повагу до її честі, гідності і ділової репутації.

Позивач по справі відповідно до рішення селищної ради від 01.12.2020 призначена на посаду старости Горбівського старостинського округу. Виконує свої посадові обов`язки в повному обсязі, нарікань протягом цим років не було. В день, коли позивачка побачила цю неправдиву інформацію в мережі Фейсбук, в останньої піднявся тиск та було викликано «швидку допомогу».

Посилається на приписи статті 277 ЦК України, відповідно до змісту яких фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Вважає, що зі змісту спірної інформації вбачається, що вона висловлена у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень.

Просить суд визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, опубліковану16.02.2026 ОСОБА_2 в коментарях під публікацією на її сторінці у мережі Фейсбук, а саме: «грошову допомогу, яку перед новим роком роздавали, допомогу моєї мами вона забрала собі 6300 грн»; зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше 5 днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію, шляхом розміщення на своїй сторінці в мережі Фейсбук вступної та резолютивної частини рішення суду, а також тексту спростування неправдивої інформації по відношенню до ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 50000 грн компенсації моральної шкоди та судові витрати.

2. Рух справи

Позовна заява надійшла до Куликівського районного суду Чернігівської області 10.03.2026 та була залишена без руху. Виявлені судом недоліки виправлені позивачем 24.03.2026. Ухвалою головуючого судді від 31.03.2026, після встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 30.04.2026, яке відкладалось на 27.05.2026 за клопотанням сторони відповідача. 27.05.2026 підготовче провадження закрито. Розгляд справи по суті проводився 29.06.2026 та 14.07.2026.

3. Позиції сторін

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та додатково пояснила, що з 2020 року перебуває на посаді старости Горбівського старостинського округу, сумлінно виконує свої посадові обов`язки і емоційно сприймає несправедливі звинувачення в її бік. Ні ОСОБА_2 , ні її мати не подавали в старостат заяв щодо отримання будь-яких допомог, які могли б надаватися благодійними організаціями, чи державно, а надання старостатом грошових допомог не передбачено, тому звинувачення відповідачки, ніби вона забрала якусь допомогу є такими, що не відповідають дійсності та порушують її права, честь, гідність та ділову репутацію, адже вона посадова особа. Крім того, дізнавшись про такі несправедливі звинувачення 17.02.2026, в неї піднявся тиск і вона була змушена звернутися за медичною допомогою, її емоційний стан від цього погіршився, тому вважає, що такою публікацією їй було завдано моральної шкоди. Також зазначила, що ОСОБА_2 не вперше публікує про неї неправдиві дописи в мережі Інтернет.

Представник позивача Осадча К. О. підтримала позовні вимоги, з підстав, зазначених у позові. Вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Явку відповідача в судове засідання було визнано обов`язковою, однак, вона не з`явилася, надіслала письмові пояснення. Оскільки подані відповідачем письмові пояснення за своєю формою та змістом не є заявою по суті справи у розумінні статей 174, 178 ЦПК України, суд не приймає їх до розгляду.

Представник відповідача адвокат Котенок А. П. позов не визнав та пояснив, що відповідачка не заперечує, що писала на своїй сторінці у Фейсбук пост щодо роботи старости, але коментар, який позивачка ОСОБА_1 прийняла на свій рахунок її не стосується, а стосується іншої людини, якої саме відповідач не пам`ятає, не пам`ятає, про що йшла мова в коментарях. Свій допис від 16.02.2026 відповідачка вже видалила.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

Вислухавши учасників справи, допитавши свідка та дослідивши надані докази, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 надала суду скріншоти (знімки екрана) мобільного телефону, які зроблені у різний час, що відображено на знімках, на яких зафіксована інформація такого змісту: «15:58 ОСОБА_3 16 лют. Шановна Горбівська сільська староста! Звертаюсь до Вас у зв`язку із систематичним невиконанням Вами посадових обов`язків щодо благоустрою села та забезпечення належного стану дорожньої інфраструктури. На сьогодні дороги в селі фактично не пр… більше»; «09:51 ОСОБА_3 21 год А грошову допомогу, яку перед новим роком роздавали, допомогу моєї мами вона забрала собі 6300 грн.»; «15:59 1 тиж. А грошову допомогу, яку перед новим роком роздавали, допомогу моєї мами вона забрала собі 6300 грн.». На цьому скриншоті зафіксовано два коментарі інших осіб (а.с. 13-15).

На знімку екрана мобільного телефону, наданому у судовому засіданні, міститься повний допис ОСОБА_4 за 16 лютого, з текстом критики старости Горбівського старостинського округу щодо благоустрою села та стану дорожньої інфраструктури з таким же коментарем « ОСОБА_3 1 тиж. А грошову допомогу, яку перед новим роком роздавали, допомогу моєї мами вона забрала собі 6300 грн.» (а.с. 84-87).

Сторона відповідача у судовому засіданні факт належності ОСОБА_2 профілю « ОСОБА_3 » у мережі Facebook не заперечувала, факт публікації допису не заперечувала, однак заперечувала, що коментар, зміст якого є предметом позову стосувався ОСОБА_1 .

Рішенням Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 01.12.2020 № 12 ОСОБА_1 затверджена на посаді старости Горбівського старостинського округу з 02.12.2020 (а.с. 12).

Згідно з повідомленням КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Чернігівської обласної ради від 23.02.2026 № 228, 17 лютого 2026 року о 19:46 надійшов виклик за адресою: АДРЕСА_1 до громадянки ОСОБА_1 , про що свідчать записи у електронній карті викликів швидкої медичної допомоги. Встановлено попередній діагноз: «ІХС. Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Кризовий перебіг». Артеріальний тиск на момент огляду 160/90, про що свідчить запис у картці виїзду швидкої медичної допомоги (а.с. 26).

За повідомленням Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 25.03.2026 № 03-10/812 станом на 25.03.2026 будь-які заяви, скарги, пропозиції від громадян ОСОБА_5 жительки с. Горбове (матір відповідачки) та ОСОБА_2 на адресу Куликівської селищної ради не надходили (а.с. 39).

Свідок ОСОБА_6 , донька позивачки, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 неодноразово публікувала дописи про неналежну, на її погляд, роботу старостату, створювала агресивну обстановку в селі навколо роботи старостату. Її матері стало зле після того, як вона ознайомилася із таким коментарем, піднявся тиск. Також, відповідаючи на запитання, зазначила, що має в телефоні скриншоти повного тексту допису відповідачки від 16.02.2026, які може надати суду.

5. Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно зі статтями 277, 297, 299 Цивільного кодексу України фізична особа має право на захист свого права на повагу до гідності та честі, а також недоторканність ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.

Як роз`яснено у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи», юридичним складом правопорушення, наявність якого є підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За відсутності хоча б одного з елементів указаного юридичного складу правопорушення, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Доказування поширення інформації відповідачем та її недостовірності має відбуватися у загальному порядку,

У відповідності до ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію, незалежно від її вини.

За сталою судовою практикою одним з основних питань, яке підлягає вирішенню у цій категорії справ, є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Підлягає врахуванню зміст поширеної інформації, її значення для суспільної дискусії, особа, відносно якої поширена інформація, достовірність інформації, наслідки її поширення.

6. Мотиви та висновки суду щодо відсутності ідентифікації особи

Аналізуючи природу поширення інформації в мережі "Facebook" (Фейсбук), суд враховує технічні та логічні особливості функціонування цієї платформи. "Facebook" є інтерактивною соціальною мережею, де комунікація між користувачами відбувається у формі динамічних дискусій, які можуть структуруватися у вигляді гілок коментарів. Особливістю архітектури цієї платформи є те, що коментарі під публікаціями (постами) не завжди відображаються у суворій хронологічній послідовності. Алгоритми мережі дозволяють користувачам застосовувати різні фільтри відображення коментарів, а також створювати окремі вкладені рівні відповідей (реплік) на коментарі інших третіх осіб. Окрім того, користувачі мають технічну можливість самостійно видаляти власні коментарі або редагувати їх зміст уже після публікації, що може повністю змінити первісний зміст і логіку всього обговорення.

Наданий стороною позивача знімок екрану мобільного телефону, на якому зафіксована спірна інформація не містить назви соціальної мережі та не дає можливості визначити, чи був поширений допис у загальній стрічці новин соціальної мережі, що дає доступ до нього необмеженій кількості користувачів, чи у якійсь конкретнії групі з обмеженим колом учасників.

На час розгляду справи в суді за посиланням (гіперпосилання, лінк), зазначеним у позовній заяві, оспорювана інформація відсутня, час її видалення не встановлений.

Однак, виходячи з того, що сторона відповідача не заперечувала наявність у ОСОБА_2 профілю у «Facebook» та публікацію нею коментаря «А грошову допомогу, яку перед новим роком роздавали, допомогу моєї мами вона забрала собі 6300 грн.», слід зробити висновок, що інформація, яку просить спростувати позивачка була поширена.

Судом встановлено, що в самому тексті допису ОСОБА_2 від 16.02.2026 не йдеться мова про будь-які допомоги чи їх виплати. Допис можна охарактеризувати як звернення до Горбівської сільської старости з приводу очищення та належного утримання доріг в зимовий період, в тому числі для забезпечення безперешкодного доступу екстрених служб до населених пунктів.

Також з наданих знімків вбачається, що цей допис мав щонайменше 23 коментарі, суду надано текст лише трьох з них.

Аналізуючи лише спірний коментар «А грошову допомогу, яку перед новим роком роздавали, допомогу моєї мами вона забрала собі 6300 грн.», можна констатувати, що цей текст сам по собі не містить прямої ідентифікації, вживання слова «вона» не ідентифікує особу. Текст коментаря не містить жодних прямих анкетних даних позивача (прізвища, імені, по батькові), її фотозображення чи посилання на її персональний профіль (аккаунт) у соціальній мережі, проте може створити опосередковану ідентифікацію, якщо опублікований у специфічному контексті. Тобто коментар необхідно оцінювати виключно через оточуючий контекст публікації, що суд позбавлений можливості зробити, оскільки сторона позивача не надала повної публікації всіх коментарів до основного допису

Надання суду окремих роздрукованих скріншотів без відображення повної, безперервної архівації всієї сторінки або відеофіксації прокручування («скролінгу») всієї гілки дискусії унеможливлює встановлення точного контексту, хронології та адресата кожної конкретної репліки. Сама по собі специфіка мережі «Facebook» вимагає від сторони позивача надання цілісного контексту спілкування, оскільки вирваний з динамічної гілки обговорення коментар втрачає свій первинний комунікативний зв`язок із конкретним суб`єктом.

При вирішенні спорів про захист честі та гідності суд зобов`язаний оцінювати зміст і спрямованість усієї публікації (дискусії), а не виривати окремі фрази чи речення з загального контексту (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2024 у справі № 757/17241/21).

Основний допис від 16.02.2026 хоча і адресований «Горбівській сільській старості», але смислово не пов`язаний із оскаржуваним коментарем, тематика самого допису жодним чином не пов`язана з розподілом чи привласненням соціальних, грошових допомог або виплат, тому оцінювати необхідно зміст і направленість всіх коментарів (їх контекст).

За наданими матеріалами (3 коментарі із 23) неможливо встановити черговість, хронологію та логічний зв`язок між репліками учасників обговорення. У зв`язку з відсутністю повної гілки коментарів, суд позбавлений можливості встановити, на чию саме репліку відповідав відповідач та кого саме з учасників дискусії (або третіх осіб, які могли згадуватися у інших коментарях) він мав на увазі під займенником «вона».

Поширена інформація повинна містити чіткі індивідуалізуючі ознаки, які б дозволили пересічному читачу (сторонньому спостерігачу) беззаперечно асоціювати її з конкретною особою. Віднесення ОСОБА_1 вказаного коментаря на свій рахунок та думка, що такий висновок зробили інші читачі публікації та коментарів, фактично є припущенням та не є достатньою підставою для висновку про порушення її прав.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки стороною позивача не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували логічний зв`язок між оспорюваним коментарем відповідача та особою позивача, суд доходить висновку про недоведеність такого елементу юридичного складу правопорушення як спрямованість інформації на конкретну особу (позивача). За таких обставин, оскільки факт порушення особистих немайнових прав позивача оприлюдненим коментарем не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні через неможливість прямої чи опосередкованої ідентифікації особи, позовні вимоги про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

7. Процесуальні підстави незастосування інших норм права

З огляду на встановлену судом недоведеність спрямованості поширеної інформації безпосередньо на особу позивача та неможливість її прямої чи опосередкованої ідентифікації, суд не здійснює подальший правовий аналіз змісту оспорюваного коментаря на предмет його належності до оціночних суджень чи фактичних тверджень у розумінні статті 30 Закону України "Про інформацію".

Встановлення правової природи висловлювання (розмежування факту та думки) є процесуально доцільним виключно за умови доведеності того, що таке висловлювання стосується особи позивача. Оскільки у даній справі особистісний зв`язок між спірним текстом коментаря та позивачем не знайшов свого підтвердження належними та допустимими доказами, відсутність одного з обов`язкових елементів юридичного складу цивільного правопорушення є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Верховний Суд у постанові від 08 січня 2026 року у справі № 761/425/21 зазначив, що відсутність можливості ідентифікувати особу в оприлюдненому матеріалі виключає наявність порушення її честі, гідності та ділової репутації і є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

З цих же підстав з`ясування питання про те, чи відповідають дійсності викладені у коментарі обставини щодо привласнення грошових коштів не має правового значення для вирішення даного спору та не спростовує висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно положеннями ст. 277 ЦК України спростуванню підлягає лише та недостовірна інформація, яка поширена безпосередньо стосовно конкретної особи. Оскільки суд дійшов висновку про відсутність можливості об`єктивно ідентифікувати позивача як адресата оспорюваного коментаря, тому поширена інформація юридично не набула статусу такої, що стосується особи позивача. За таких обставин вимога зобов`язати відповідача спростувати зазначені відомості задоволенню не підлягає.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню як похідні від вимог про захист особистого немайнового права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 351, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24.07.2026.

Суддя Н. Ю. Рубаненко