Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №503/986/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/986/26

Провадження №3/503/495/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера за інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

встановив:

22 червня 2026 року о 14:30 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян та тим самим своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 стосовно вище зазначеного адміністративного обвинувачення висловив неоднозначну позицію, за якою свою вину у вчиненні вище вказаного правопорушення заперечує із зазначенням того, що пояснення очевидців події про неї є неправдивими, але водночас із цим висловлював запевнення про те, в майбутньому подібних дій більше не вчинятиме та просив звільнити його від адміністративної відповідальності за вчинене діяння, як вчинене ним вперше. Водночас судом було роз`яснено процесуальну можливість здійснення допитів очевидців події (потерпілої і свідка) як свідків в судовому засіданні, проте клопотань про виклик до суду згаданих вище осіб для їх допиту від особи не надійшло. Також на уточнююче запитання суду зазначив, що має інвалідність 2 групи, на підтвердження чого надав суду відповідне пенсійне посвідчення, копію якого судом було долучено до матеріалів справи.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВБА № 180791 від 22.06.2026 року (а.с.2), який підписаний ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень щодо викладених у ньому обставин; копією роздруківки рапортуіз бази «Армор» (а.с.4) про отримання 22.06.2026 року о 14:38 годині зі служби 102 повідомлення про те, за адресою: АДРЕСА_2 , неадекватний чоловік кидається на всіх у магазині, складено адміністративний протокол, по прибуттю на місце події було встановлено, що ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в сторони заявниці ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян; рапортом поліцейського СРПП ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області сержантом поліції Дмитром Кошуцьким 22.06.2026 року (а.с.5), згідно змісту якого 22.06.2026 року о 14:30 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 ; письмовим поясненням потерпілої ОСОБА_2 від 22.06.2026 року (а.с.6), в якому остання пояснила, що 22.06.2026 року о 14:30 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » стався конфлікт між нею та невідомим їй громадянином, який розпочав виражатися в її адресу нецензурною лайкою та грубо себе поводив, після чого вона зателефонувала на спецлінію 102; а також письмовим поясненням свідка ОСОБА_3 від 22.06.2026 року (а.с.7), в якому остання підтвердила, що 22.06.2026 року о 14:30 перебуваючи на своєму робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де вона працює продавцем, вона помітила невідомого їй громадянина, який розпочав поводити себе не коректне та виражався в її адресу нецензурною лайкою, після чого Вона зателефонувала власниці магазину ОСОБА_2 , яка в свою чергу зателефонувала на спецлінію 102.

Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.

Відтак суд вважає вище наведені письмові пояснення учасників справи допустимими, належними, достатніми і достовірними доказами, внаслідок узгодженості внутрішнього змісту кожного із них та відсутності суперечностей між ними, що дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.

В свою чергу заперечення ОСОБА_1 щодо вчинення ним вищевказаного правопорушення висловленні ним усно в судовому засіданні під час судового розгляду справи, суд оцінює критично, як обраний спосіб відстоювання своєї позиції та побудови свого захисту з метою ухилення від відповідальності, оскільки дані заперечення суперечать вище наведеним доказам та спростовуються останніми. При цьому, суд позбавлений можливості за власною ініціативою здійснювати збір доказів з урахуванням принципів диспозитивності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів.

Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

В діянні ОСОБА_1 наявна нецензурна лайка в громадському місці, що порушило громадський порядок і спокій громадян в закладі торгівлі.

Таким чином суд вважає, що в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні зазначеного правопорушення повністю доказана.

Водночас із цим суд не вбачає процесуальних підстав для можливості звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням в порядку, передбаченому ст. 22 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не продемонстрував суду щирого розкаяння у вчиненому діянні, яке б передбачало визнання своєї вини у вчиненому правопорушенні, усвідомлення шкідливості його наслідків для громадськості і окремих громадян, а також готовності нести за вчинене відповідальність. При цьому, суд відзначає, те що ОСОБА_1 був викликаний у вперше призначене судове засідання на 15.07.2026 року шляхом надіслання йому судової повістки поштою рекомендованим відправленням № R067217120885, яке було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою про відмову від його отримання, а в саме зазначене судове засідання ОСОБА_1 не з`являвся, при тому, що його участь є обов`язковою з огляду на вимоги ч.2 ст. 268 КУпАП, внаслідок чого суд був змушений відкласти судовий розгляд та застосовувати до нього привод через орган Національної поліції. Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. У відповідності до роз`яснень абзацу першого пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» від 22.12.2006 № 10, своєчасний і правильний розгляд кримінальних та адміністративних справ про хуліганство є дієвим засобом захисту нормальних умов життя людей, поновлення порушених прав потерпілих.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023, від 05.02.2024 року № 49/2024, від 06.05.2024 року № 271/2024, від 23.07.2024 року № 469/2024, від 28.10.2024 року № 740/2024, від 14.01.2025 року № 26/2025, від 15.04.2025 року № 235/2025, від 14.07.2025 року № 478/2025, від 20.10.2025 року № 793/2025, від 12.01.2026 року № 40/2026 та від 27.04.2026 року № 342/26, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX, від 06.02.2024 року № 3564-IX, від 08.05.2024 року № 3684-IX, від 23.07.2024 року № 3891-IX, від 29.10.2024 року № 4024-IX, від 15.01.2025 року № 4220-IX, від 16.04.2025 року № 4356-IX, від 15.07.2025 року № 4524-IX, від 21.10.2025 року 4643-IX, від 14.01.2026 року № 4757-IX та від 28.04.2026 року № 4857-ІХ.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах надзвичайної обставини – воєнного стану, суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією за вчинення даного адміністративного правопорушення.

При цьому, згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 бланк Серії ААО №498884, ОСОБА_1 має інвалідність 2 групи загального захворювання, у зв`язку з чим отримує пенсію по інвалідності.

В свою чергу, згідно пункту 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. У зв`язку з чим суд не вважає за можливе стягувати судовий збір за накладення адміністративного стягнення, згідно вимог ст. 401 КУпАП.

Керуючись ст. 23-24, 27, 33-35, 401, 173, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) грн.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.В. Вороненко