Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №537/3349/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1956/2026

Справа № 537/3349/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.07.2026 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючої судді Мурашової Н.В.,

за участі секретаря Дейнеки В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

у с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений 04 липня 2009 року між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис №414, з підстав фактичного припинення шлюбних відносин; визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею, ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04 липня 2009 року між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис №414. Подружжя має спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте припинили шлюбно-сімейні відносини з весни 2025 року. Причиною розпаду сім`ї є відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя, непорозуміння, що призвело до втрати почуттів поваги та любові. Примирення та збереження шлюбу неможливе. За таких обставин позивач звернулася до суду для захисту своїх законних прав та інтересів.

Рух справи.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 22 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині визначення місця проживання дитини повернуто позивачу за її заявою.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 22 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

Позиції учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. 02.07.2026 року подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення.

Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 04 липня 2009 року зареєстрували шлюб у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, про що 04 липня 2009 року складено відповідний актовий запис №414. Даний факт підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 04.07.2009 року.

Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 06 травня 2014 року Виконавчим комітетом Демидівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, актовий запис №01.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не підтримують шлюбні відносини з весни 2025 року з підстав відсутності взаєморозуміння, різних поглядів на обов`язки подружжя, що призвело до втрати почуттів поваги та любові.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Дослідивши та оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11 – стаття 5 про рівноправність кожного з подружжя – кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.3, ч.4 ст.56 СК України).

Відповідно до ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно із положеннями пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що подальше спільне подружнє життя сторін і збереження їх шлюбу суперечить інтересам кожного з них та інтересам їх дитини, що має істотне значення, тому шлюб необхідно розірвати.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, після розірвання шлюбу позивач ОСОБА_1 має право відновити своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Оскільки позов задоволено повністю, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 грн., що підтверджено документально.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 137,141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов, з внесеними змінами, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 липня 2009 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис №414.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 має право відновити своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Інформація про сторони:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дошлюбне прізвище ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 11.08.2009 року Кременчуцьким РВ УМВС України в Полтавській області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 26.06.2001 року Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області, місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24.07.2026 року.

Суддя Мурашова Н.В.