Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №619/5356/20 — Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 619/5356/20

Провадження № 2/535/25/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року с-ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Мальцева С.О., за участю: секретаря судового засідання Кашуби Ю.С., за участю позивача ОСОБА_1 (дистанційно), представника позивача-адвоката Хоміч А.А. (дистанційно), представника відповідача – адвоката Яковлєвої Л.І. (дистанційно) розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення демонтованого паркану;-

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дергачівського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення демонтованого паркану, а саме зобов?язати ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) солідарно відновити паркан з цегли висотою 2,0 м між земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий №6322083001:00:000:0583) та АДРЕСА_3 (кадастровий №6322083001:00:000:0646).

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 6322083001:00:000:0583, площею 0,2500 га та розташовані на ній житловий будинок з надвірними будівлями (спорудами), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР N? 048565 від 04.03.2005, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта від 27.02.2017, рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 14.12.2011 у справі N? 2010/2-2425/11. З квітня 2014 року ОСОБА_2 чинить позивачці перешкоди у користуванні житловим будинком, внаслідок чого вона була «виселена» з домоволодіння і позбавлена фактичної можливості володіти та користуватися земельною ділянкою та житловим будинком із надвірними будівлями (спорудами), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 02.11.2015 у справі №619/798/15-ц, скасованим в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про вселення (задоволено вказані вимоги; вселено ОСОБА_1 в житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_3 ) рішенням Апеляційного суду Харківської області від 23.02.2016, залишеними без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.05.2016. При будівництві позивачкою ОСОБА_1 було встановлено паркан з цегли на межі земельної ділянки, що належить їй на праві приватної власності (за адресою: АДРЕСА_3 ), та сусідньої суміжної земельної ділянки, кадастровий №6322083001:00:000:0646 (за адресою: АДРЕСА_3 ), що належить ОСОБА_3 . Вказані обставини підтверджуються, технічним паспортом, договором купівлі-продажу земельної ділянки від 28.01.2015, договором купівлі-продажу земельної ділянки від 17.02.2016. 14.06.2019 внаслідок проведення примусових виконавчих дій відбулося часткове вселення мене у житловий будинок та надвірні будівлі (споруди), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується актом державного виконавця Сприндиса А.С. від 14.06.2019. Під час здійснення огляду земельної ділянки, позивач ОСОБА_1 виявила, що паркан, що розділяв її земельну ділянку і земельну ділянку ОСОБА_3 - демонтований, що підтверджується актом державного виконавця Сприндиса А.С. від 14.06.2019 та відеозаписом. Отже, фактичними володільцями та користувачами суміжних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за період часу, протягом якого я не мала доступ до належних мені земельної ділянки і домоволодіння, без моєї згоди був демонтований встановлений мною паркан, внаслідок чого дві окремі земельні ділянки фактично були з?єднані.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Яковлєва Л.І. подала до суду відзив, в якому просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю у зв`язку з їх безпідставністю і необґрунтованістю з огляду на наступне. Позивачка просить суд поновити її порушені права та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом солідарного за рахунок відповідачів відновлення паркану з цегли висотою 2, 0 м. між земельними ділянками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 . Однак, позивачкою не зазначено які саме її права порушено, не надано доказів, які підтверджують протиправність дій відповідачів по справі щодо зазначеного позивачкою паркану та чому саме за рахунок відповідачів по справі має здійснюватися відновлення паркану. Також, заявлена позивачем вимога про спонукання відповідачів шляхом зобов?язання їх солідарно відбудувати паркан - не є передбаченим законодавством способом захисту та відновлення прав позивачки, та не перебуває у зв?язку з правом позивачки користуватися належним їй майном. По-перше, на даний момент, відповідач ОСОБА_2 не є володільцем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 17 лютого 2016 року. По-друге, даний позов є безпідставним, оскільки право користування земельною ділянкою не може порушуватись відсутністю межового паркану між сусідніми ділянками. Відповідно до предмету позову, який зазначений в позовній заяві в теорії права застосовується термін «негаторний позов». Негаторний позов пред?являється у випадках, коли власник має свою річ у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно її використовувати або розпоряджатися нею. Позивачем цього позову може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користуватися чи розпоряджатися річчю. Також, характерною ознакою даного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. У судовій практиці зазначається про необхідність наявності протиправності у діях особи-відповідача, якої в даному випадку не зазначено. В порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України, позивачем не надано суду жодних доказів та обгрунтувань на підтвердження позовних вимог, тобто що порушення прав позивачки порушено та порушення відбулося внаслідок дій відповідачів по справі.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 18.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Розпорядженням Голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 року Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Дергачівського районного суду Харківської Полтавської області.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області справу № 619/5356/20 передана головуючому судді Мальцеву С.О. (т.2 а.с. 2).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 01 березня 2023 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення демонтованого паркану.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 07 липня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кулабухов О.В. подав клопотання про виключення ОСОБА_3 з кола відповідачів.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 23.01.2024 клопотання представника позивача було задоволено. Виключено ОСОБА_3 із складу відповідачів по справі. Належним відповідачем по справі вважати ОСОБА_2 .

08.02.2024 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кулабухов О.В. через систему Електронний суд подав клопотання про долучення доказів, а саме фотографії, отримані у відповідь на запит від ТОВ «ТВІНС-ІНФО» (т.2 а.с. 93-116).

27.03.2024 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кулабухов О.В. через систему Електронний суд подав заяву про виклик і допит свідка ОСОБА_3 (т.2 а.с.123).

27.05.2024 представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Яковлєва Л.І. через систему Електронний суд подала клопотання про долучення доказів, а саме: копію ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.03.2014 про відкриття провадження у справі №638/20572/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного маина подружжя; копію ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 12.10.2020 про передачу справи №638/20572/13-ц іншому судді Дзержинського районного суду м.Харкова; копію ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 21.02.2024 про направлення матеріалів цивільної справи №638/20572/13- на повторну судову оціночну експертизу та про зупинення провадження у справі.

27.05.2024 представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Яковлєва Л.І. через систему Електронний суд подала заперечення на клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвокат Кулабухов О.В. про виклик свідка, в якому просила відмовити в задоволенні клопотання про виклик свідка ОСОБА_3

01.10.2024 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кулабухов О.В. через систему Електронний суд подав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, допит свідка, в якому просив поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк на подачу заяви про виклик свідка ОСОБА_3 , викликати та допитати у якості свідка ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 ) по обставинам знесення паркану між земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий №6322083001:00:000:0583) та АДРЕСА_3 .

13.12.2024 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кулабухов О.В. через систему Електронний суд подав клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати з Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу №638/20572/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , для огляду в судовому засіданні оригіналу та долучення до матеріалів цивільної справи посвідченої копії судово- оцінювальної експертизи ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса N?1350/3706 від 11.04.2016.

23.01.2025 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кулабухов О.В. через систему Електронний суд подав клопотання про долучення доказів, а саме відповідь Дергачівського районного суду Харківської області на адвокатський запит.

18.06.2025 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Хоміч А.А. через систему Електронний суд подав додаткові пояснення у справі, в яких просив викликати і допитати свідка ОСОБА_3 .

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 18.06.2025 у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Хоміч А.А. про витребування додаткових доказів, а саме провитребуванч з Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу № 638/20572/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , для огляду в судовому засіданні оригіналу та долучення до матеріалів цивільної справи посвідченої копії судово- оцінювальної експертизи ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 1350/3706 від 11.04.2016 (том 1 а.с. 179-207), відмовлено.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 18.06.2025 клопотання представника позивача адвоката Хоміч А.А. про виклик та допит у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3 задоволено.

07.08.2025 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Хоміч А.А. через систему Електронний суд подав клопотання про долучення доказів, а саме долучив 1) Інформаційні довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.07.2025 N? 434481377 та N?434482321; 2) Технічний паспорт на садибний житловий будинок N?2272-16 від 12.10.2016; 3) Декларацію про готовність до експлуатації об?єкта, будівництво якого здійснене на підставі будівельного паспорту; 4) Відеозапис від 01.02.2021 5) Адвокатський запит до ТОВ "Харківське БТІ" Вих. N?227 від 16.07.2025 6) Відповідь на адвокатський запит N?9 від 06.08.2025.

25.08.2025 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Хоміч А.А. через систему Електронний суд подав клопотання про долучення доказів, в якому просив поновити строк на подання додаткових доказів, оскільки вони є нововиявленими. Долучити до матеріалів справи N?619/5356/20 поштові відправлення та повідомлення про їх повернення як доказ на підтвердження доводів позивача.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 26.08.2025 поновлено представнику позивача ОСОБА_4 строк на подання доказів, визнавши поважними причини його пропуску. Клопотання представника позивача Хоміч А.А. про долучення доказів від 07 серпня 2025 року та 25 серпня 2025 року задоволено. Долучити до матеріалів цивільної справи №619/5356/20, що є додатками до клопотань про долучення доказів від 07 серпня 2025 року та 25 серпня 2025 року.

18.12.2025 від свідка ОСОБА_3 – через адвоката Панченко А.В. через систему Електронний суд надійшла заява про відмову від давання показань, посилаючись на те, що ОСОБА_3 не є стороною у справі, не ініціював свій виклик і не надавав згоди на участь у процесі. Предмет спору - усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення демонтованого паркану - безпосередньо стосується земельної ділянки та домоволодіння, яке належить ОСОБА_3 на праві власності, тоді як стороною по справі є його зять - ОСОБА_2 . Тобто дружина ОСОБА_2 , ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_3 . За таких умов будь-які питання, які можуть бути поставлені свідкові, неминуче торкатимуться його особистих майнових прав, правомірності дій щодо власного майна та сімейних стосунків. Таким чином, допит цієї особи створює ризик використання наданих пояснень проти неї самої або проти її близького родича, що прямо суперечить конституційним гарантіям.

16.01.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Хоміч А.А. через систему Електронний суд подав заперечення на заяву про відмову свідка від давання свідчень, просив відмовити у задоволенні заяви сторони відповідача про прийняття “відмови свідка ОСОБА_3 від давання свідчень по справі” у письмовій (заочній) формі як такої, що подана з порушенням порядку, передбаченого ч. 3–4 ст. 230 ЦПК України, та без належного обґрунтування причин відмови у розумінні ч. 2 ст. 71 ЦПК України. Застосувати до свідка ОСОБА_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , привід через відповідні органи Національної поліції України, для забезпечення його явки до судового засідання у справі №619/5356/20; Винести ухвалу про привід свідка та доручити її виконання органу Національної поліції за місцем його проживання.

20.01.2026 представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Яковлєва Л.І. через систему Електронний суд подала заперечення на заперечення на заяву про відмову свідка від давання свідчень і просила заперечення представника позивача ОСОБА_1 — адвоката Хоміча Артема Анатолійовича — на заяву про відмову свідка ОСОБА_3 від давання свідчень у цивільній справі № 619/5356/20 залишити без задоволення. Вирішити питання про прийняття відмови свідка ОСОБА_3 від давання свідчень у цивільній справі № 619/5356/20. У задоволенні клопотання представника позивача, адвоката Хоміча Артема Анатолійовича, про застосування приводу до свідка ОСОБА_3 відмовити.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 03.02.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_6 , який діє в інтересах свідка ОСОБА_3 , про відмову свідка від давання свідчень по справі відмовлено.

15.07.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Хоміч А.А. через систему Електронний суд подав заяву про відвід судді.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 15.07.2026 у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Хоміча Артема Анатолійовича про відвід судді Котелевського районного суду Полтавської області Мальцева С.О. у справі №619/5356/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення демонтажу паркану – відмовлено.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник Хоміч А.А. позовні вимоги, з мотивів та доводів, що викладені в позовній заяві, підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. Також, до суду були надані додаткові пояснення, згідно яких представник позивача ОСОБА_4 зазначив, що прохальна частина позовних вимог сформульована щодо паркану, а не огорожі як зазначено в технічній документації, осільки Паркан має від`ємність від огорожі. Огорожа складається з двох частин, а саме: 1) суцільна стіна з проходами та проїздами (хвіртки, ворота тощо); 2) суцільна стіна, яка не передбачає хвіртки, ворота тощо, тобто - паркан. Тому у позовних вимогах було зазначено саме про відновлення паркану, оскільки спірна частина огорожі між ділянками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 не має проїздів та проходів, тобто є парканом. Наразі, як вбачається, з відеозапису, поданого 07.08.2025, який долучений до матеріалів справи ухвалою від 26.08.2025 - мешканці ділянки №17 виїжджають через ворота встановлені на ділянці № НОМЕР_3 , чим порушують права власності та користування ОСОБА_1 і в разі зобов`язання відповідача відновити огорожу (що може передбачати проходи/проїзди), то відповідач взмозі виконати це рішення таким чином, щоб залишити можливість мешканцям ділянки АДРЕСА_5 і в подальшому проїжджати/проходити через ворота на ділянці АДРЕСА_3 . Щодо зазначення у резолютивній частині позовної заяви висоти паркану 2 метри, обґрунтовують наявністю законодавчих обмежень, що не дозволяють зводити паркан між ділянками висотою більше ніж 2 метри. Так, згідно з чинними нормами, максимальна висота паркану становить 2 метри на межі сусідніх ділянок та 2,5 метри з боку вулиці, що забезпечує необхідну інсоляцію та провітрювання суміжних територій. Ці вимоги встановлені в п. 6.7. ДБН Б. 2.2-5:2011 "Благоустрій територій" та ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій". Оскільки за предметом позовної заяви йдеться про спір щодо паркану який знаходився на межі сусідніх ділянок АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 , то у відповідності до діючих норм законодавства паркан не може перевищувати 2 метри заввишки.

У судовому засіданні представник відповідача – адвокат Яковлєва Л.І. проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі, у зв`язку з їх безпідставністю і необґрунтованістю та з підстав, викладених у відзиві.

Щодо клопотання представника позивач – адвоката Хоміч А.А. про виклик та допит свідка ОСОБА_3 , судом були вжиті всі можливі заходи, предбачені ЦПК України для виклику та допиту заявленого свідка. Разом з тим, суд зазначає, що позов був поданий до ОСОБА_3 як до відповідача. При цьому, відповідачем ОСОБА_3 був наданий відзив, в якому він просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки вони є безпідставними та необгрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам з огляду на наступне. Позивачка просить суд поновити її порушені права та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом солідарного за рахунок відповідачів відновлення паркану з цегли висотою 2,0 м між земельними ділянками АДРЕСА_3 та N?17, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно. Однак, позивачкою не зазначено які саме її права порушено, не надано доказів, які підтверджують протиправність дій відповідачів по справі щодо зазначеного позивачкою паркану та чому саме за рахунок відповідачів по справі має здійснюватися відновлення. Крім того позивачкою, в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦІК України, не надано суду жодних доказів та обгрунтувань на підтвердження того, що порушення прав позивачки відбувається внаслідок дій відповідачів по справі. Станом на лютий 2016 року, тобто на момент придбання відповідачем ОСОБА_3 вищевказаної земельної ділянки жодного паркану на межі земельної ділянки N? НОМЕР_4 з земельною ділянкою N? НОМЕР_3 , встановлено не було. Позивачкою ОСОБА_3 було залучено у справу в якості співвідповідача в даній цивільній справі безпідставно. Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 23.01.2024 було виключено ОСОБА_3 із складу відповідачів по справі. ОСОБА_3 було подано заяву про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. ч. 2 - 5 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України.

Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об?єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов?язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Згідно з ч. 2 ст. 108 Земельного кодексу України до того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов?язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Судом установлено та з матеріалів справи вбачається:

Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий №6322083001:00:000:0583), відповідно до копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХР №048565 від 04.03.2005 та копії рішення Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 13.07.2004, належить на праві власності ОСОБА_1 .

Як вбачається з позовної заяви, при будівництві позивачкою ОСОБА_1 було встановлено паркан з цегли на межі земельної ділянки, що належить їй на праві приватної власності (за адресою: АДРЕСА_3 ), та сусідньої суміжної земельної ділянки, кадастровий №6322083001:00:000:0646 (за адресою: АДРЕСА_3 ), що належить ОСОБА_3 . Вказані обставини підтверджуються, технічним паспортом, договором купівлі-продажу земельної ділянки від 28.01.2015, договором купівлі-продажу земельної ділянки від 17.02.2016.

На підтвердження факту встановлення паркану позивачем також подано копію комерційної пропозиції щодо облаштування паркану з декоративного блоку з фундаментом довжиною 90,5 погонних метрів, висотою секцій 2,6 м та колон 2,8 м, а також копії рахунків-фактур № 239 від 10.07.2008, № 253 від 20.08.2008, № 254 від 10.09.2008, № 255 від 29.09.2008, № 257 від 29.09.2008, № 254 від 27.10.2008 та № 254 від 06.11.2008.

Разом із тим суд не може визнати зазначену комерційну пропозицію належним та допустимим доказом у розумінні статей 76–79 ЦПК України, оскільки вона є лише документом інформаційного характеру, який містить пропозицію щодо можливого виконання робіт.

Також, в обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на Технічний паспорт, складений станом на 12.10.2016 року за адресою АДРЕСА_3 . В бік сусідньої земельної ділянки №15 є огорожа №3 (цегла), висотою 2,5 м, довжиною 90,25 м.

Відповідно до відповіді ТОВ «Харківське бюро технічної інвентаризації» від 06.08.2025, згідно матеріалів технічної інвентаризації від 12 жовтня 2016 року за адресою: АДРЕСА_3 , між земельними ділянками N?15 та N? АДРЕСА_5 була заінвентаризована огорожа, матеріал - цегла, висота огорожі 2,50 метра, орієнтовна дата встановлення зі слів замовника 2016 рік. Фотофіксація не здійснювалась.

Разом із тим зазначені документи не узгоджуються з позовними вимогами позивача ОСОБА_1 . Так, у позовній заяві позивач просить відновити паркан висотою 2,0 м, тоді як технічний паспорт та відповідь ТОВ «Харківське бюро технічної інвентаризації» містять відомості про огорожу висотою 2,5 м. Крім того, технічна інвентаризація здійснювалася щодо іншого домоволодіння — за адресою: АДРЕСА_5 , а відомості щодо року встановлення огорожі внесені виключно зі слів замовника, без їх документального підтвердження та без проведення фотофіксації.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 не заявлено вимог до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди в порядку статті 1166 ЦК України, у зв`язку з чим не наведено відповідних доводів у позовній заяві та не подано таких доказів, які б підтверджували факт заподіяння шкоди, її розмір та причинний зв`язок між діями відповідача і настанням таких наслідків.

Також позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_7 чинить перешкоди у здійсненні позивачем права користування належною їй земельною ділянкою. Відтак обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, не знайшли свого належного підтвердження під час судового розгляду.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, вимоги позивача є недоведеними.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення демонтованого паркану, необхідно відмовити, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем були порушені права позивача.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи що у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 130, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення демонтованого паркану , відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Представник позивача - адвокат Хоміч Артем Анатолійович, адреса: АДРЕСА_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник відповідача - адвокат Яковлєва Людмила Іванівна, адреса: АДРЕСА_8 .

У повному обсязі рішення складено 24.07.2026.

Суддя: С.О. Мальцев