Вирок від 21 липня 2026 р. у справі №534/2221/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа№534/2221/26

Провадження №1-кп/534/173/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горішні Плавні кримінальне провадження №12026170520000380 від 02.07.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Єрки Миргородського району Полтавської області, громадянина України, учасника бойових дій, який має на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Приблизно о 22 годині 50 хвилин 30 червня 2026 року ОСОБА_4 перебував у приміщенні магазину «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра, буд. 37-А.

Перебуваючи в магазині, ОСОБА_4 помітив на огородженому майданчику, де проводилися ремонтні роботи, дриль-шуруповерт ударний BOSCH GSB 183-LI Professional з акумулятором GBA 18V 2 Ah, який належить ТОВ «АТБ-Маркет». У цей момент у нього виник корисливий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 (надалі неодноразово продовженого), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, діючи таємно та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав вказаний дриль-шуруповерт з акумулятором, вартість якого становить 3 593 гривні 80 копійок.

Після цього ОСОБА_4 зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальний збиток на зазначену суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України — таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що у встановлений судом спосіб, час і місці здійснив зазначене кримінальне правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював фактичних обставин та доказів по справі, не заперечував щодо об`єму та вартості майна, яким заволодів.

При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів прокурором висловлено думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та можливість обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, з приводу речових доказів та процесуальних витрат.

Обвинувачений погодився з думкою прокурора щодо порядку розгляду справи без дослідження доказів на підтвердження фактичних обставин справи, які не заперечував.

Судом роз`яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення визнаних обставин.

Ураховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та правильно розумів зміст обставин, зазначених в обвинувальному акті, фактичні обставини справи ніким з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження всіх доказів і обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого, з приводу речових доказів та процесуальних витрат.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, кваліфікацію його дій, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, пояснив суду, що дійсно вчинив крадіжку дрилі-шуруповерта при обставинах, які правильно зазначені в обвинувальному акті. Щиро покаявся, засуджував свою поведінку, просив суд при ухваленні вироку врахувати обставини, що пом`якшують покарання.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, а його дії органами досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч. 4 ст. 185 КК України.

Отже, дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.

Судом встановлено обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне перерахування коштів на Збройні Сили України, повне відшкодування завданої шкоди шляхом повернення викраденого майна. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Згідно медичної довідки обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

За місцем проживання характеризується позитивно.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК України бере до уваги: класифікацію кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення; особу винуватого — його вік, сімейний стан, стан здоров`я, статус учасника бойових дій, наявність на утриманні малолітньої дитини, відсутність попередніх судимостей; обставини, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання; позитивної характеристики за місцем проживання.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховуючи наведені вище характеризуючі дані обвинуваченого, суд вважає, що для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень необхідним і достатнім є найменше покарання, передбачене санкцією статті.

Поряд із цим, підстав для застосування положень статей 69, 69-1 КК України суд не знаходить.

Крім того, враховуючи, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого (ч. 2 ст. 50 КК України), а також те, що обвинувачений щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував завдану шкоду шляхом добровільного повернення, є учасником бойових дій, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і тому до нього слід застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням зі встановленням іспитового строку та з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого. Перебування обвинуваченого на волі під наглядом органу пробації під час встановленого судом іспитового строку, на думку суду, не створить значної суспільної небезпеки.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в порядку статті 124 Кримінального процесуального кодексу України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для його застосування до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, ст.ст. 50, 65, 66, 75, 76 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням експертизи в сумі 2 888 грн 16 коп.

Речові докази у справі:

- шурупокрут BOSCH GSB 183-LI Professional з акумулятором GBA 18V 2 Ah – залишити у власника;

- DVD-R з відеозаписом - залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Обвинуваченому роз`яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз`яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.

Суддя ОСОБА_1