Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №577/3626/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3626/26

Провадження № 1-кп/577/389/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засіжання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі Сумської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200450000466 від 20 травня 2026 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Преображенка Томаківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працює заступником директора з виробництва ТОВ «Сектор Агрокон», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 01 травня 2026 року у нього виник злочинний намір, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 5910490500:06:004:9996 сільськогосподарського призначення площею 1,3984 га, яка перебуває у комунальній власності (землі запасу) та на якій розташовані об`єкти повітряних електричних мереж з визначеними охоронними зонами, шляхом дискування земельної ділянки і засадження її сільськогосподарськими культурами.

Реалізуючи вказаний злочинний намір, ОСОБА_3 01 травня 2026 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 13, 14 Конституції України, ч. 3 ст. 79, ч. 1 ст. 211, п. б. ч. 1 ст. 112 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», п.п. 1, 2 Правил охорони електричних мереж, затв. постановою КМУ від 27 грудня 2022 року № 1455, самовільно, без належного оформлення права власності, права користування чи оренди земельної ділянки та їх державної реєстрації, надав наказ трактористу ОСОБА_6 за допомогою сільськогосподарської техніки, яка належить ТОВ «Сектор Агрокон», здійснити дискування з подальшим засадженням культурою кукурудзи земельної ділянки з кадастровим номером 5910490500:06:004:9996 площею 1,3984 га, у тому числі в межах охоронної зони лінії повітряних електричних мереж між опорами № 15 та № 16 ПЛ-110 кВ «Конотоп-Дубов`язівка».

Оглядом місця події, який букв проведений 26 травня 2026 року слідчим СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області за участі спеціаліста Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», виявлений факт самовільного зайняття ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 5910490500:06:004:9996 площею 1,3984 га, у тому числі в межах охоронної зони лінії повітряних електричних мереж між опорами № 15 та № 16 ПЛ-110 кВ «Конотоп-Дубов`язівка», шляхом вирощування сільськогосподарської культури - кукурудзи.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру в Сумській області внаслідок самовільного зайняття вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 заподіяв Конотопській міській раді Сумської області матеріальну шкоду в розмірі 14 102 грн. 17 коп.

Своїми умисними діями, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 197-1 КК України – самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельних ділянок в охоронних зонах.

26 червня 2026 року між представником потерпілого - Конотопської міської ради Сумської області ОСОБА_5 , який діє на підставі довіреності № 01-24/2387, виданої 09 червня 2026 року Конотопською міською ради Сумської області (термін дії довіреності до 31 грудня 2026 року), та підозрюваним ОСОБА_3 була укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним.

Сторони враховують, що інкримінований ОСОБА_3 злочин, відповідно до ст. 12 КК України, належить до нетяжких злочинів та вважають, що для укладення вказаної угоди істотне значення мають наступні обставини: щире каяття ОСОБА_3 , активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілому завданих збитків в розмірі 14 102 грн. 17 коп, позитивна характеристика ОСОБА_3 за місцем проживання.

З урахуванням наведеного. сторони погодили, що ОСОБА_3 має бути призначене покарання за ч. 2 ст. 197-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн 00 коп.

Сторонами оговорені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ст. 476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, що у судовому засіданні йому додатково роз`яснені, повністю визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердив обставини, викладені у пред`явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення покарання, узгодженого сторонами угоди про примирення, у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн 00 коп.

Представник потерпілого - Конотопської міської ради Сумської області ОСОБА_5 зазначив, що уклав угоду про примирення без будь-якого примусу, йому зрозумілі наслідки укладення угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, прохає затвердити угоду про примирення, оскільки Конотопська міська рада Сумської області претензій до ОСОБА_3 не має, заподіяна ним матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі. Він згодний на призначення ОСОБА_3 узгодженого за угодою про примирення покарання та вважає його таким, що відповідає тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину та достатнім для його виправлення.

Прокурор вважає, що зміст угоди про примирення відповідає положенням діючого законодавства України та угода підлягає затвердженню, а заявлене клопотання щодо постановлення вироку на підставі угоди про примирення – задоволенню.

Суд, вислухавши думку прокурора, пояснення учасників підготовчого судового засідання, дослідивши надані докази, приходить висновку, що клопотання обвинуваченого і представника потерпілого підлягає задоволенню, а угода про примирення - затвердженню.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 197-1 КК України, належить до нетяжких злочинів.

Угода про примирення укладена добровільно, без будь-якого примусу, про що свідчать пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та представника потерпілого - Конотопської міської ради Сумської області ОСОБА_5 надані ними в судовому засіданні.

Відповідно до довіреності № 01-24/2387, виданої 09 червня 2026 року Конотопською міською ради Сумської області, ОСОБА_5 має право укладати від імені Конотопської міської ради Сумської області угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним (обвинуваченим) у кримінальному провадженні № 12026200450000466.

Як орієнтує Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 12 постанови «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11 грудня 2015 року № 13, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди, з огляду на положення статті 69 КК України, мають право узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, або б) інше основне покарання, більш м`який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за цей злочин; в) не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України як обов`язкове, за винятком випадків, встановлених ч. 2 ст. 69 КК України.

Суд враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий (а.с. 26), щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.с.25), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.27), у повному обсязі відшкодував заподіяну Конотопській міській раді Сумської області шкоду (а.с. 28), обставин, які б обтяжували його покарання не встановлено, а тому, приймаючи до уваги наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням того, що ОСОБА_3 офіційно працевлаштований та його щомісячний дохід становить 25 000 грн, суд приходить висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 197-1 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, та вважає можливим перейти до іншого більш м`якого виду покарання, не зазначеного у санкції ч. 2 ст. 197-1 КК України, у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн 00 коп, яке було узгоджено сторонами угоди про примирення.

На думку суду, зміст угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним від 26 червня 2026 року відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Враховуючи, що укладена 26 червня 2026 року між представником потерпілого Конотопської міської ради Сумської області ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_3 угода про примирення, відповідає вимогам КПК України, то суд приходить висновку про можливість її затвердження.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений не був.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. ст. 368, 370, 371, 475 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 26 червня 2026 року між представником потерпілого - Конотопської міської ради Сумської області ОСОБА_5 , який діє на підставі довіреності № 01-24/2387, виданої 09 червня 2026 року Конотопською міською ради Сумської області (термін дії довіреності до 31 грудня 2026 року) та підозрюваним ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200450000466 від 20 травня 2026 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн 00 коп (п`ять тисяч сто грн 00 коп).

Роз`яснити, що у разі невиконання угоди про примирення потерпілий чи прокурор мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення:

- обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 5-7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч. 6 чи ч. 7 ст. 474 КПК України;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому, згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право, відповідно до ч. 7 ст. 376 КПК України, отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1