Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №577/2551/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2551/26

Провадження № 2/577/1538/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа виконавчий комітет Конотопської міської ради Сумської області, як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом та просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , припинити право ОСОБА_3 на отримання з останнього аліментів на утримання сина та стягнути аліменти на користь позивача на утримання сина у розмірі 1/4 ч. заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення сином повноліття. Вимоги обгрунтовує тим, що у ОСОБА_2 в шлюбі з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 . Рішенням Контопського міськрайонного суду від 05.06.23 р. шлюб розірвано, місце проживання дитини визначено з матір`ю. Судовим наказом від 06.06.24 р. з позивача стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 ч. від усіх доходів. З березня 2025 р. по теперішній час дитина проживає з батьком у кв. АДРЕСА_1 . З того часу аліменти на утримання сина не сплачує, ОСОБА_3 забрала судовий наказ з примусового виконання. Батько створив усі належні умови для проживання, навчання та розвитку дитини. Має на праві приватної власності нерухоме майно для проживання сина, отримує дохід, позитивно характеризується. ОСОБА_6 дружина збирається виїхати за кордон на постійне місце проживання, що змусило звернутися із позовом до суду.

Представник ОСОБА_1 в судове засідання не з”явився, надав письмову заяву, просить розглянути справу без його участі та участі ОСОБА_2

ОСОБА_3 в судове засідання не з”явилася, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлена.

Представник відділу “Служби у справах дітей” Конотопської міської ради Сумської обл. Дем`яненко А.О. в судове засідання не з`явилася, надала письмову заяву з проханням розглянути справу без її участі, не заперечує задоволенню позовних вимог.

Встановлено судом, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_5 (а.с. 4), місце проживання якого рішенням суду визначено з матір`ю (а.с. 5). Дитина проживає у кв. АДРЕСА_1 разом з бабусею, яка опікується ним (а.с. 6-7, 9). Позивач проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_2 (а.с. 11-13, 17-18).

Згідно з ч.ч.2, 8-9 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства”).

Згідно зі ст.12 Закону України „Про охорону дитинства“ на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Під час вчинення дій, пов`язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини (ст.14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Положеннями ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст.180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з положеннями ч.ч.1-2 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

При вирішенні спорів про визначення місця проживання (фізичну опіку та контроль) підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів тощо; (5) бажання дитини.

Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновки органу опіки та піклування (постанова Верховного Суду від 30.10.2019 р. у справі № 352/2324/17).

На переконання суду позивач не спроможній піклуватися про дитину особисто, оскільки проходить військову службу та проживає за місцем безпосереднього несення такої у м.Київ (а.с. 11-13), тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Ст. 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ст.273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Судом встановлено, що рішенням суду, яке набрало законної сили і є чинним, місце проживання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначено з матір`ю ОСОБА_3 (а.с. 5).

Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що змінились обставини, які впливають на стягнення аліментів на користь відповідача, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині також слід відмовити.

Обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на яку власне і стягуються аліменти (див. постанову Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 188/1029/19).

Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував, що під час вирішення справ, що стосується прав та інтересів дітей, суди повинні керуватися найкращими інтересами дитини, які, незважаючи на необхідність забезпечення балансу між інтересами дитини та сторін у справі, мають пріоритет над інтересами батьків.

Стягнення аліментів на дитину є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Отже, відповідно до сталої практики Верховного Суду, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на дитину має той з батьків, з ким фактично проживає дитина (див. постанову від 25 листопада 2022 року в справі № 521/5667/21).

Оскільки вищевказаним рішенням суду місце проживання дитини визначено з матір`ю, тому, відповідно, у позивача відсутнє право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на дитину. Тому і в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладене у сукупності, суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність зміни місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначення місця проживання дитини з батьком і що це відповідає інтересам дитини та вважає його таким, що прийнятий без урахування якнайкращих інтересів дитини (а.с.38-41).

При винесенні вказаного висновку, органом опіки та піклування не взято до уваги, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , яка знаходиться в м.Київ і виконує конституційний обов`язок по захисту держави України, що прямо виключає можливість проживання однією сім`єю з сином.

Керуючись ст.ст.19, 161, 181-183 СК України, ст.ст.1, 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 263-265, 273, 282, 354-355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача ОСОБА_1 , юридична адреса АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа Виконавчий комітет Конотопської міської ради Сумської області, як орган опіки та піклування, юридична адреса м.Конотоп Сумської області, пр.Миру, 8.

Суддя Гетьман В. В.