Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №592/8617/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/8617/26

Провадження № 3/592/1498/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Шияновська Т.В., з участю захисника Кравчуна Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а :

17.05.2026 о 00:01 в м. Суми по вул. Металургів 4, ОСОБА_1 , керував автомобілем BMW 523I, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу газоаналізатор Drager Alcotest та проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я КНП СОР ОКМЦСНЗ відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справ повідомлений, з клопотанням про відкладення судового розгляду не звертався.

Враховуючи те, що згідно з ч.2 ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою, а захист ОСОБА_1 здійснює професійний адвокат, суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі правопорушника за наявними матеріалами справи.

Згідно з позицією сторони захисту, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений без достатньої правової підстави та не уповноваженими посадовими особами. ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, перебуває військовій службі у в/ч НОМЕР_2 та за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин виконував обов`язки військової служби на підставі бойового розпорядження. У відповідності до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП ОСОБА_1 міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого частинами 2-7 статті 266-1 КУпАП.

Крім того, захисник просив не призначати ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, застосувавши за аналогією ст.69 КК України, враховуючи особу правопорушника, який є діючим військовослужбовцем і позбавлення такого права паралізує не тільки його особисту військову службу, але значно послабить здійснення обороноздатності його підрозділу, оскільки ОСОБА_1 буде позбавлений можливості виконувати безпосередні військові обов`язки та бойові розпорядження на лінії бойового зіткнення, здійснювати постійне переміщення лінією фронту з метою виконання бойових розпоряджень.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 668063 від 17.05.2026, складеним відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.05.2026, у якому зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння ;

- довідкою про надання інформації щодо відсутності фактів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року та про наявність у нього посвідчення водія;

- відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних відеореєстраторів поліцейських, здійснених згідно зі ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію».

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні.

Згідно вимог пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У зв`язку з цим, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Доводи захисника про порушення процедури огляду ОСОБА_1 та неправильну кваліфікацію дій є необґрунтованими.

Так, з долученої до матеріалів справи довідки форми 5 від 21.06.2026 вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період у в/ч НОМЕР_2 з 18.01.2023.

Відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Згідно зі ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

З долученого до протоколу диску з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських вбачається, що передумовою для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння став факт дорожньо-транспортної події, яка мала місце 17.05.2026 близько 00:00 в м. Суми по вул. Металургів за участі т/з BMW 523І н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який влетів у стовп/електроопору.

Тобто належний на праві власності ОСОБА_1 т/з перебував у АДРЕСА_2 , поза межами території будь-якої військової частини. В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 зазначав, що є військовослужбовцем, однак не повідомляв про виконання обов`язків військової служби. На місце події були викликані працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Надана стороною захисту копія витягу з бойового розпорядження командира 1 МБ в/ч НОМЕР_2 щодо залучення та продовження виконання бойових завдань з 16.05.2026 в межах визначеного батальйоного району оборони 1БТРг в/ч НОМЕР_3 , включаючи РОП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та РОП «Пентагон», не є беззаперечним доказом того, що 17.05.2026 о 00:01 в м. Суми по вул. Металургів ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів того, що за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ОСОБА_1 безпосередньо виконував обов`язки військової служби, а тому його огляд правомірно проведено відповідно до положень ст.266 КУпАП, як особи, яка керувала транспортним засобом.

Не підлягає задоволенню також клопотання захисника про передачу матеріалів справи на підставі ст.15 КУпАП командиру в/ч НОМЕР_2 для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Так, згідно з ч.3 ст.15 КУпАП при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

В даному випадку, за наведених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин ОСОБА_1 керував власним транспортним засобом марки BMW 523I, номерний знак НОМЕР_1 , а не транспортним засобом Збройних Сил України, крім того останній не є військовослужбовцем строкової служби.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення на водіїв у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Як вбачається з цієї норми, КУпАП виключає можливість при визнанні винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладення адміністративного стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім цього, нормами КУпАП не передбачена можливість накладення більш м`якого адміністративного стягнення, ніж передбачено законом.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, суд застосовує додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санацією ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки це стягнення є обов`язковим.

Враховуючи вищевикладене, суддя накладає на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави судовий у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.33, 40-1, 130 ч.1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665,60 грн.

У відповідності до ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тетяна ШИЯНОВСЬКА