Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №398/3744/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3744/26

провадження №: 3/398/729/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"23" липня 2026 р. м. Олександрія

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко І.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682405 від 02.06.2026 цього дня о 23 год. 33 хв. в Кіровоградській області, м. Олександрії, по вул. Братській, 71, водій керував транспортним засобом марки Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим в праві керування транспортними засобами від 19.08.2020 у ВП №60053560 Олександрійським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, заперечує факт керування транспортним засобом 02.06.2026 о 23 год. 33 хв. та просить провадження у справі закрити.

Ознайомившись із поданою ОСОБА_1 заявою, дослідивши матеріали справи, суддею встановлено наступне.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища встановлені Законом України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353.

Частиною 10 статті 15 Закону визначено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Відповідальність за ч. 3 ст.126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Склад адміністративного правопорушення включає сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати діяння як конкретне правопорушення. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу правопорушення, що виключає відповідальність такої особи.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Тобто, в даному випадку обов`язок збирання доказів, покладено на поліцейських, які склали протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відносно якого встановлено тимчасове обмеження в праві керування транспортним засобом постановою державного виконавця, керував транспортним засобом та при цьому вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.126 КУпАП.

Суддя при розгляді справи дослідив наявні в ній матеріали, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682405 від 02.06.2026, постанову державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 19.08.2020 у ВП № 60053560, довідку про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія, відеозапис з нагрудної бодікамери поліцеського та встановив, що до матеріалів справи не додано доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Відеозаписом зафіксовано автомобіль, який перебуває у нерухомому стані на краю проїзної частини, та на водійському сидінні перебуває ОСОБА_1 , однак керування автомобілем останній не здійснював.

Так, в п. 27 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під

час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа

транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою

буксирування.

Крім того, в постанові у справі №404/4467/16-а від 20.02.19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що саме по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Отже, саме по собі перебування особи за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані) не може вважатися доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факту керування транспортним засобом.

Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому не може вважатися неспростовним доказом вчинення правопорушення в розумінні ст.251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень.

За практикою Європейського суду з прав людини при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Таким чином, оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом під час розгляду справи не було встановлено та підтверджено в порядку, передбаченому чинним законодавством України, суддя дійшов висновку, що дослідженими під час розгляду справи доказами не підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП в частині його об`єктивної сторони, викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ч. 3 ст. 126, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Суддя І.П. Шинкаренко