Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №386/730/26 — Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/730/26

Провадження № 2-о/386/6/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді Гут Ю. О.

з участі секретаря судового засідання Корніцької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Голованівськ цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник адвокат Недбайлюк О.В., заінтересована особа: Синюшинобрідська сільська рада Первомайського району Миколаївської області, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до Голованівського районного суду Кіровоградської області з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 04 травня 2026 прийнято заяву до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку окремого провадження та призначено до розгляду на 01 червня 2026 року о 11 годині 10 хвилин в залі судових засідань Голованівського районного суду Кіровоградської області за адресою: с-ще Голованівськ Кіровоградської області, вул. Соборна 18.

У судовому засіданні представник заявника вимоги Товстан Ольги Володимирівни підтримала, та з підстав, зазначених у заяві, просила задовольнити.

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Недбайлюк О.В., подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи: Синюшинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, в удове засідання не зявився. 05.06.2026 року від сільського голови Синюшинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області О.Зубко до суду надійшла письмова заява про проведення розгляду без участі представника сільської ради.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

За нормою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини 2статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.

Таким чином, заявниця скористалася своїм правом на звернення до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та надала про це відповідні докази.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24 січня 2025 року Первомайським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області, актовий запис № 80. (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно земельну ділянку площею 1,00 умовних кадастрових гектарів у землі, що належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 907248 від 12 листопада 2007 року, виданого на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 17 липня 2007 року № 292-р, розташована в межах території Довгопристанської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Територіально с. Довга пристанської Первомайського району відноситься до Синюхіно-Брідської сільської ради. (а.с.14-17).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким вищезазначену земельну ділянку вона заповіла заявниці (а. с.18).

ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матірю Заявниці ОСОБА_1 , що підтверджується копіями документів свідоцтвом про народження заявниці серії НОМЕР_2 від 15.09.1959 року, Інформацією з актового запису про шлюб укладеного між ОСОБА_4 та заявницею ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ). (а.с.9).

Згідно з довідкою про склад сім`ї виданою Побузькою селищною радою Кіровоградської області № 08-28/113 від 30.07.2025 року та актом обстеження щодо встановлення факту проживання № 238 від 30.07.2025 року, ОСОБА_1 починаючи з тарвня 2015 року постійно проживала та вела сумісне господарство разом із ОСОБА_3 до її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с.21).

Також, доказом сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є підтверджуючі медичні документи, а саме: висновок консультанта від 06.06.2024 року, а також декларацією про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу № 0001-393Е-65А0, в якій зазначено що ОСОБА_3 , отримує первинну медичну допомогу в Комунальному некомерційному підприємстві «Голованівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Голованівської селищної ради, і адреса місця фактичного проживання АДРЕСА_1 . Через похилий вік та незадовільний стан здоров`я (ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз, хронічна серцева недостатність, атеросклероз судин головного мозку з гіпертонією, остеоартроз кульшових та колінних суглобів обох нижніх кінцівок із порушенням функції ходи), ОСОБА_3 не мала можливості самостійно пересуватись та потребувала постійного стороннього догляду, який фактично здійснювався ОСОБА_1 . (а.с.24-25).

ОСОБА_1 здійснювала постійний догляд за ОСОБА_3 , забезпечувала її харчуванням, ліками, побутовими умовами, супроводжувала до медичних закладів, надавала необхідну фізичну та моральну допомогу, вела з нею спільне господарство та після смерті займалася організацією її поховання.

Заявниця зазначила, про наявність іншої спадкоємиці, рідної сестри - ОСОБА_6 , яка заяв до нотаріуса про прийняття спадщини не подавала, спадщину після смерті матері оформляти не бажає.

Спір про право між спадкоємцями відсутній, отже ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 і бажає оформити спадщину.

22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, однак у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та відсутністю документального підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем, про що нотаріусом було винесено постанову від 22.10.2025 № 1029/02-3/, про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.(а.с.20).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї.

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

У пункті 23 Постанови N 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Також передбачено, що відповідно до частини 1статті 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Судом встановлено те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_1 , а отже, в силу частини 3статті 1268 ЦК України, заявник вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Суд вважає, що встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини має для заявника юридичне значення, а саме право на отримання спадщини після смерті матері, оскільки вона в інший спосіб не може реалізувати своє право на прийняття спадщини за заповітом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Керуючись ст. ст. 247,263-265,293,294,315,319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , спадкоємця ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 померла у віці 95 років.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гут Ю. О.