Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №500/3539/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/3539/26

23 липня 2026 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Тернопільської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Ради адвокатів Тернопільської області, в якому просив:

визнати пропуск строку визначеного для проходження стажування згідно свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту КДКА в Тернопільській області від 26.05.2017 №54 пропущеним з поважних причин та рахувати з 30.01.2026,

скасувати рішення Ради адвокатів Тернопільської області від 08.05.2026 №42/3 Про відмову у направленні на стажування ОСОБА_1 ,

зобов`язати Раду адвокатів Тернопільської області направити позивача на стажування, на підставі статті 10 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, на строк шість місяців.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 було успішно складено кваліфікаційний іспит на підставі статті 9 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з метою виявлення теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

Проте вказане свідоцтво відповідного зразка про складення кваліфікаційного іспиту КДК адвокатури в Тернопільській області від 26.05.2017 №54 протягом десяти днів позивачу видано не було.

Протягом тривалого часу позивач намагався його отримати і після звернення із офіційною заявою до КДКА в Тернопільській області отримав 30.01.2026, після чого звернувся до відповідача про направлення на стажування відповідно до чинного законодавства.

Однак оскаржуваним рішенням №42/3 від 08.05.2026 відмовлено у направленні для проходження стажування, незважаючи на введення воєнного стану в Україні, дії карантину, виконання службових обов`язків поліцейського, тобто пропуску строку для проходження стажування з поважних причин.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою суду 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду 18.06.2026 залучено до участі у справі №500/3539/25 в якості співвідповідача Кваліфікаційно дисциплінарну комісію адвокатів Тернопільській області.

24.06.2026 ухвалою суду продовжено Раді адвокатів Тернопільської області строк для подання відзиву на позовну заяву у справі №500/3539/26 до 10.07.2026 (включно), а ухвалою суду 13.07.2026 виправлено описку, допущену в ухвалі Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 (у мотивувальній частині) в адміністративній справі №500/3539/26 за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Тернопільської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, і правильним вважати дату 23.06.2026 замість помилково вказаної 18.06.2026.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву від 06.07.2026 представник відповідача Ради адвокатів Тернопільської області просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.

В заперечення вказує, що 26.05.2017 ОСОБА_1 успішно здав кваліфікаційний іспит відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відповідно до рішення КДКА Тернопільської області від 26.05.2017 №54, що підтверджено копією Свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, серії ТР №000760 від 26.05.2017, оформленого того ж дня та виданого КДКА Тернопільської області на вимогу позивача 30.01.2026 за першим письмовим зверненням.

Зауважує, що у справі №500/3539/26 відсутні будь-які письмові докази, які б підтверджували звернення позивача до КДКА Тернопільської області із заявою про видачу йому Свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту в період з 26.05.2017 по 26.05.2020 (по строк дії (чинності) вказаного документа).

Лише 09.03.2026 ОСОБА_1 вперше звернувся до Ради адвокатів Тернопільської області із заявою про направлення його на стажування до адвоката Матвіяса Андрія Богдановича

Рішенням Ради адвокатів Тернопільської області від 08.05.2026 №42/3 відмовлено у направленні на стажування ОСОБА_1 , до адвоката Матвіяса Андрія Богдановича в зв`язку з тим, що Свідоцтво про складення ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту, серії ТР №000760 від 26.05.2017, є недійсним.

Відповідач Кваліфікаційно дисциплінарна комісія адвокатів Тернопільській області своїм правом не скористався та відзиву на позов не подав.

Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд встановив таке.

26.05.2017 ОСОБА_1 успішно здав кваліфікаційний іспит відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відповідно до рішення КДКА Тернопільської області від 26.05.2017 №54 та підтверджено копією Свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, серії ТР №000760 від 26.05.2017.

Згідно копії Витягу з Книги реєстрації видачі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту вказане вище свідоцтво отримане позивачем 30.01.2026.

Як слідує з матеріалів справи 09.03.2026 ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до Ради адвокатів Тернопільської області про направлення його на стажування до адвоката Матвіяса Андрія Богдановича, надавши необхідні документи.

Рішенням Ради адвокатів Тернопільської області від 08.05.2026 №42/3 відмовлено у направленні на стажування ОСОБА_1 , до адвоката Матвіяса Андрія Богдановича в зв`язку з тим, що на день початку стажування свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту гр. ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 26.05.2017 є недійсним.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням Ради адвокатів Тернопільської області, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (частина перша статті 2 КАС України)

За нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні закріплені у Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно положень статті 2 Закону №5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Статтею 5 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №5076-VI адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України. (частина перша статті 8 Закону №5076-VI)

Згідно частин першо-третьої статті 9 Закону №5076-VI кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення. Кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці.

Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту.

Зразок свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту затверджується Радою адвокатів України.

Як встановлено судом 26.05.2017 ОСОБА_1 успішно здав кваліфікаційний іспит відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та на підставі рішення КДКА Тернопільської області від 26.05.2017 №54 оформлено Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, серії НОМЕР_1 від 26.05.2017 за підписом голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області Тиханської Т.В., засвідчене відповідною печаткою.

В подальшому 09.03.2026 ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою встановленого зразка відповідно до Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю до Ради адвокатів Тернопільської області з проханням направити його на стажування до адвоката Матвіяса Андрія Богдановича.

Частинами першою-другою статті 10 Закону №5076-VI встановлено, що стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката за направленням ради адвокатів регіону.

Стажистом адвоката може бути особа, яка на день початку стажування має дійсне свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

Рішенням Ради адвокатів Тернопільської області від 08.05.2026 №42/3 відмовлено у направленні на стажування ОСОБА_1 , до адвоката Матвіяса Андрія Богдановича в зв`язку з тим, що на день початку стажування свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту гр. ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 26.05.2017 є недійсним.

Суд зазначає, що згідно рішення Ради адвокатів України від 17.11.2022 №134 перебіг трирічного строку дії свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту зупиняється на час дії воєнного стану в Україні.

Зі змісту вказаного рішенні видно, що щодо дії свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту в період воєнного стану взято до увагу, зокрема введення Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану в Україні та його продовження, а також аналогію норм діючого законодавства про зупинення перебігу строків у період дії воєнного стану.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по цей час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.

Таким чином вжито заходів забезпечення належного доступу осіб, які склали кваліфікаційний іспит до професії у воєнний час, тобто з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Щодо пропуску строку визначеного для проходження стажування згідно свідоцтва про складання позивачем кваліфікаційного іспиту КДКА в Тернопільській області від 26.05.2017 №54, за період з 26.05.2020 по 24.02.2022 судом враховано наступне.

Так, постановою Кабінет Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коропавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки га надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 на всій території України з 12.03.2020 було установлено карантин.

Необхідно зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовжено дію карантину з 19.12.2020 до 28.02.2021. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №104 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.04.2021. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 №405 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.06.2021. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 №611 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 31.08.2021. 11.08.2021 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №855 про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 01.10.2021. 22.09.2021 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №981 про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 31.12.2021. 15.12.2021 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1336 про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 31.03.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Поряд з цим, до завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та наразі триває.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність поважних причин пропуску трирічного строку дії свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту КДКА в Тернопільській області від 26.05.2017 №54 ОСОБА_1 .

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення Ради адвокатів Тернопільської області від 08.05.2026 №42/3 Про відмову у направленні на стажування ОСОБА_1 .

Щодо позовної вимоги зобов`язати Раду адвокатів Тернопільської області направити позивача на стажування, на підставі статті 10 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, на строк шість місяців, то суд враховує таке.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частини другої статті 2 КАС критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі "Hasan and Chaush v.Bulgaria" №30985/96).

Згідно із Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами - державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Зважаючи на це суд вважає, що у цьому випадку можливим ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Раду адвокатів Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.03.2026 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України").

У зв`язку з цим позов підлягає задоволенню повністю.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Ради адвокатів Тернопільської області, рішення якого стало підставою для звернення до суду з цим позовом, судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Тернопільської області від 08.05.2026 №42/3 Про відмову у направленні на стажування ОСОБА_1 .

Зобов`язати Раду адвокатів Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.03.2026 про направлення на стажування.

Стягнути з Ради адвокатів Тернопільської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 23 липня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідачі:

- Рада адвокатів Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Глибока, 24, оф. 110, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46011, код ЄДРПОУ: 38739833).

- Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатів Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Острозького 10, м. Тернопіль, 46008 код ЄДРПОУ: 25693808).

Головуючий суддя Мартиць О.І.