Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №379/964/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/964/26

Провадження № 3/379/383/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли 25.05.2026 з батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, неповнолітніх дітей немає, 14.04.2026 звільнений з військової служби за станом здоров`я, інформація про притягнення до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутня,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

25.05.2026 до Таращанського районного суду Київської області з батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України надійшов адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області Невгаду О.В.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664963 від 13.05.2026 вбачається, що 13.05.2026 о 14 год. 30 хв. по вул. Білоцерківська, 24, м. Тараща о 14:30 керуючи автомобілем DAEWOO LANOS TF69Y, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив різкий маневр, а саме розворот, не пропустивши службовий ТЗ PEUGEOT 301, державний номерний знак НОМЕР_3 на синьому фоні, що рухався в попутному напрямку, що змусило водія службового ТЗ різко знизити швидкість до екстремального гальмування та вжити додаткових заходів безпеки, чим створив аварійно-небезпечну ситуацію, чим порушив п. 10.4 ПДР України порушення правил повороту праворуч та ліворуч; п. 2.3 ПДР України – створення водієм загрози безпеці дорожнього руху; п. 10.1 ПДР України – порушення правил перестроювання, зміни напрямку руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що керував автомобілем марки DAEWOO моделі LANOS TF69Y і рухався по головній дорозі - вулиці Білоцерківській у місті Тараща у напрямку виїзду в бік міста Біла Церква. Перед початком виконання маневру розвороту він зупинив транспортний засіб на проїзній частині максимально праворуч та переконався, що в обох напрямках руху головної дороги відсутні інші транспортні засоби і його маневр буде безпечним. На вказаній ділянці дороги дорожня розмітка, яка б забороняла такий маневр, відсутня, наявна лише осьова лінія. Під час виконання ним маневру, з другорядної дороги вулиці Липневої на вулицю Білоцерківську виїхав автомобіль патрульної поліції, водій якого не надав переваги в русі автомобілю під керуванням ОСОБА_1 та не дозволив йому безпечно завершити розпочатий маневр. Через раптову появу автомобіля поліції з другорядної дороги ОСОБА_1 не мав фізичної можливості завчасно побачити його у дзеркала заднього виду. Вважає, що правил дорожнього руху не порушував, а аварійна обстановка була спровокована діями самих працівників поліції, які виїжджали з другорядної дороги.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, проглянувши відеозапис із нагрудних боді-камер поліцейських та відеореєстратора службового автомобіля, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Так, ст. 19 Конституції України визначає обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частиною 1 статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Відповідно до пункту 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки) під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутого мотошолома; ґ) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 10.1 ПДР України визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Згідно з пунктом 10.4 ПДР України, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій зобов`язаний завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Частина 5 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення, передбачені частинами першою – четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вживати інших заходів для забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Приписами ч. 1 ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251 та 252 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з рапорту працівника поліції Тетяни Святецької (яка також склала протокол серії ЕПР1 № 664963 від 13.05.2026) під час вільного патрулювання за адресою: вул. Білоцерківська, 24, м. Тараща, Київська область було зупинено транспортний засіб DAEWOO LANOS TF69Y, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом здійснив різкий маневр, а саме розворот, не пропустивши транспортний засіб PEUGEOT 301, державний номерний знак НОМЕР_3 на синьому фоні, що рухався в попутному напрямку, що змусило водія службового транспортного засобу різко знизити швидкість до екстреного гальмування та вжити додаткових заходів безпеки.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що наданий протокол серії ЕПР1 № 664963 від 13.05.2026 року не може бути визнаний доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки викладена в ньому інформація щодо суті вчиненого правопорушення викладена не конкретно.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 13.05.2026 року о 14 год. 30 хв. по вул. Білоцерківська, 24 в м. Тараща, керуючи автомобілем DAEWOO LANOS TF69Y, д.н.з НОМЕР_2 здійснив різкий маневр, а саме розворот, не пропустивши службовий ТЗ PEUGEOT 301, д.н.з. НОМЕР_3 на синьому фоні, що рухався в попутному напрямку, що змусило водія службового ТЗ різко знизити швидкість до екстремального гальмування та вжити додаткових заходів безпеки, чим створив аварійно небезпечну ситуацію, чим порушив вимоги п. 10.4, п. 2.3, п. 10.1 ПДР України.

Поліцією вказані дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Проте, аналізуючи зміст даного протоколу, суд зазначає таке.

По-перше, поліцейським у фабулі протоколу зазначено, що водій створив «аварійно небезпечну ситуацію». Разом з тим, диспозиція ч. 5 ст. 122 КУпАП взагалі не містить та не передбачає такого поняття. Вказана норма закону передбачає відповідальність виключно за порушення Правил дорожнього руху, що спричинили створення аварійної обстановки, чітке визначення якої наведено у примітці до цієї статті. Використання поліцією терміну «аварійно-небезпечна ситуація» свідчить про некоректність викладення в протоколі суті адміністративного правопорушення.

По-друге, опис суті правопорушення у протоколі є неконкретизованим, оскільки кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП, працівник поліції не зазначає, якою саме з частин 1-4 ст. 122 КУпАП передбачені дії ОСОБА_1 та які спричинили створення аварійної обстановки.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушив:

- п.10.4 ПДР (порушення правил повороту праворуч та ліворуч) ;

- п. 10.1 ПДР (порушення правил перестроювання, зміни напрямку руху);

- п. 2.3 ПДР (створення загрози безпеці дорожнього руху).

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

З аналізу порушень, відповідальність за які передбачена частинами 1-4 ст. 122 КУпАП вбачається, що до їх переліку не входять порушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 , та перелік яких наведено вище.

З врахуванням наведеного слід зробити висновок, що ОСОБА_1 не допустив порушень ПРД України, за які передбачено відповідальність частинами 1-4 ст. 122 КУпАП, а тому в його діях відсутній і склад правопорушення, передбаченого частиною 5 цієї статті, оскільки обов`язковою умовою для цього є вчинення одного з порушень, передбачених частинами 1-4 та одночасне створення аварійної обстановки.

Також суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що службовий автомобіль працівників поліції рухався з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями.

Крім того, суд бере до уваги, що з матеріалів справи, зокрема наявних відеозаписів з відеореєстратора службового автомобіля поліції вбачається, що в «аварійно-небезпечну ситуацію» потрапив службовий автомобіль поліції PEUGEOT 301, д.н.з. НОМЕР_3 на синьому фоні. Таким чином, поліцейські, які перебували в цьому автомобілі, фактично є учасниками даної події, а тому їх оцінка дій ОСОБА_1 , яка відображена у складеному протоколі про адміністративне правопорушення, є упередженою, оскільки вина у створенні аварійної обстановки могла бути як ОСОБА_1 , так і водія службового автомобіля поліції. При цьому протокол про адміністративне правопорушення був складений працівником поліції ОСОБА_2 , яка, як вбачається з наявних у справі відеозаписів, була в той час пасажиром службового автомобіля поліції PEUGEOT 301, д.н.з. НОМЕР_3 на синьому фоні.

Відповідно до базових принципів судочинства, зокрема принципів неупередженості, об`єктивності та верховенства права, особа не може поєднувати в собі декілька процесуальних статусів - одночасно виступати потерпілим (свідком) та особою, наділеною правоохоронними функціями щодо складання протоколу та збору доказів. За наявності очевидного конфлікту інтересів та зацікавленості у результаті справи, працівники поліції для забезпечення об`єктивності та неупередженості мали можливість викликати на місце події інший екіпаж (наряд) патрульної поліції для неупередженої оцінки дій кожного з водіїв з точки зору причетності до створення аварійної обстановки. Надання оцінки діям водія ОСОБА_1 та складання протоколу про адміністративне правопорушення самою ОСОБА_2 , викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості її дій.

Розгляд справи в суді здійснюється відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зміст якого суд самостійно не може змінювати.

На підставі наведеного вище суд висновує, що наявними матеріалами справи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, у діях ОСОБА_1 не доведено.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події та складу адміністративного правопорушення, а також вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Враховуючи, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ у справі "Коробов проти України" від 21.07.2011 року, заява № 39598/03). Тобто докази мають бути такими, що не залишають місця для сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення ЄСПЛ від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п. 161, Series A, заява № 5310/71).

У справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищенаведеного, враховуючи категоричне заперечення ОСОБА_1 факту вчинення правопорушення та відсутність будь-яких інших об`єктивних доказів у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами.

За таких обставин, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню з особи не підлягає

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Суддя О.В. Невгад