Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 19 липня 2026 р.
Справа: №363/2468/26
Суддя: Чірков Г. Є.
20.07.2026 Справа № 363/2468/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого – судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Лещенко І.А.,
за участі позивачки ОСОБА_1 ,
її представника ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,
встановив:
позивачка звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідач участь в утриманні своєї малолітньої дочки – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приймає не достатньо, а тому просила стягнути з ОСОБА_4 на її утримання аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подачі до суду позову до досягнення дитиною повноліття.
Представник відповідача до суду подала відзив, в якому просила, позовні вимоги задовольнити частково, а саме: стягувати аліменти з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_5 в мінімальному розмірі, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, посилаючись на те, що у відповідача відсутні доходи з 2023 року, проте він здійснював перерахунки коштів на утримання його дочки без затримки, починаючи з 04.02.2022 року по 27.04.2026 у розмірах від 4020 грн. 10 коп. до 5 025 грн.13 коп., коли відповідач має сина від іншого шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник позивачки до суду подала відповідь на відзив, в якому просила позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що з наданих виписок та платіжних інструкцій платником зазначений не відповідач, а інша особа - ОСОБА_7 , яка є бабусею дитини, і добровільно надає допомогу від себе. Крім цього, наголосила, що положення ч. 2 ст. 195 СК України має принципове значення, оскільки прямо демонструє відсутність офіційного працевлаштування не означає, що обов`язок має обчислюватись з «нульового» доходу або автоматично зводитись до мінімального гарантованого розміру, а навпаки унеможливлює ухилення від належного утримання дитини шляхом відсутності офіційного працевлаштування, приховування доходів або реального матеріального становища. Також зазначила, що ОСОБА_5 перебуває на медичному обліку в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1», у зв`язку з чим дитина потребує додаткових витрат, пов`язаних з погіршеним станом її здоров`я.
Представник відповідача подала заперечення, в яких зазначила, що у відповідача відсутні доходи та він не працевлаштований, але за допомогою карткового рахунку своєї матері - ОСОБА_7 , щомісячно, добровільно та регулярно перераховує кошти на утримання дитини.
Позивачка в суді позов підтримала з викладених у ньому підстав. Пояснила, що проживає з цивільним чоловіком, перебуває у декретній відпустці та має на утриманні молодшу доньку ОСОБА_8 , 2025 року народження. Після лютого 2022 року відповідач виїхав за кордон і з того часу аліменти сплачує не регулярно та не в достатньому обсязі.
Представник відповідача в суді позов підтримала з викладених у відзиві підстав. Пояснила, що відповідач з 2022 року виїхав з України та знайшов за кордоном прихисток, як біженець. Крім цього, уклав шлюб та має малолітню дитину 2023 року народження. Доходів ні в Україні, ні за кордоном не має, тому в змозі сплачувати аліменти лише в розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Матеріалами справи встановлено, що сторони в період з 30 травня 2014 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який 12 травня 2021 року розірвано рішенням Дніпровського районного суду м. Києва, яке набрало законної сили (справа №754/11468/21).
Від вказаного шлюбу сторони мають малолітню доньку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 11 листопада 2014 року.
З витягів реєстру територіальної громади №2026/006125095 від 17 квітня 2026 року та №2026/006124971 від 17 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проживають за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи встановлено, що у дитини ОСОБА_5 погіршений стан здоров`я, який вимагає витрат, що підтверджується медичними документами, а саме: довідкою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1»; довідкою ТОВ «БЕБІ» № 19/9 від 15 жовтня 2025 року; консультативним заключенням лікаря ФРМ ТОВ «БЕБІ» від 13.04.2026 року, амбулаторна картка № 032206.; випискою №922 від 10.08.23 року НКП «Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2» .
Відповідач також має іншу малолітню дитину, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народженням Словацької Республіки №93/152 від 17 липня 2024 року.
З довідок ОК-5 та ОК-7 вбачається, що у відповідача станом на 20 травня 2026 року відсутні відомості про доходи з 2023 року.
З платіжних інструкцій наданих представником відповідача, вбачається, що від імені ОСОБА_7 (бабусі дитини згідно пояснень сторін) періодично здійснювались добровільні перекази грошових сум ОСОБА_1 , які у розмірі близько 4 000 - 5 000 грн.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Як передбачено ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дитину відповідного віку становить 3 512 грн., 50% від якого в 2026 році дорівнюватиме 1 756 грн., що з урахуванням обставин цієї справи і пояснень сторін буде необґрунтовано заниженим розміром аліментів, не відповідатиме інтересам дитини і до того ж не узгоджується з розміром тих виплат, на здійснення яких посилалась сторона відповідача, а тому доводи сторони відповідача суд відкидає.
Сам тільки факт наявності у відповідача іншої малолітньої дитини та його посилання на відсутність доходів, коли відповідач має можливість працювати та отримувати дохід, який несе обов`язок по утриманню своїх дітей, підставою для зменшення розміру аліментів визначеного законом на одну дитину ( частки від усіх доходів) бути не може. Відтак, підстав для призначення аліментів у мінімальному розмірі суд не вбачає.
Вирішуючи питання про визначення розміру аліментів, суд виходить зі змісту позовних вимог та згідно ст. 182 СК України враховує матеріальний стан сторін, які мають інших малолітніх дітей та з яких позивачка утримує малолітню дитину з погіршеним станом здоров`я, що потребує матеріальної допомоги відповідача, а тому вважає необхідним визначити аліменти в розмірі частини від доходів відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку
Крім того, згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 та ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1 331 грн. 20 коп. за розгляд позовної вимоги про стягнення аліментів, від сплати судового збору за яку позивачка звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Отже, позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону й підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 259, 265, 268, 279 ЦПК України,
вирішив:
позовну заяву задовольнити.
Стягнути щомісячно із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 20 квітня 2026 року до її повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 (двадцять) коп.
Повний текст рішення складено 24 липня 2026 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту.
Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua