Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №135/655/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/655/26

Провадження №1-кп/135/123/26

ВИРОК

іменем України

24.07.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020240000064 від 04.03.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ладижин Вінницької області, громадянина України, РНОКПП – НОМЕР_1 , непрацюючого, особа з інвалідністю 3 групи з дитинства, маючого не повну середню освіту, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 29.12.2008 Ладижинським міським судом Вінницької області за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 10.12.2009 Ладижинським міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 309, ст.71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 13.04.2011 умовно-достроково на 10 місяців 20 днів;

- 24.03.2014 Ладижинським міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі;

- 14.07.2015 Ладижинським міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 321, ч. 1 ст. 357, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 01.12.2015 іспитовий строк скасований, направлений для відбуття покарання;

- 27.01.2016 Ладижинським міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 309, ст.71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 24.03.2020 по відбуттю строку покарання;

- 16.01.2021 Ладижинським міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі;

- 26.11.2021 Тростянецьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений 21.11.2024 по відбуттю строку покарання;

- 07.07.2025 Ладижинським міським судом Вінницької області за ч.1 ст.28. ч.1 ст.162 КК України до 1 років 6 місяців обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

- 18.02.2026 Ладижинським міським судом Вінницької області за ч.4 ст.185, ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. З 16.04.2026 затриманий на виконання вироку та відбуває покарання в ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)», -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2025 близько 15 год 00 хв, ОСОБА_4 , проходячи неподалік вул. Прибережної в м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, знайшов на березі річки Південний Буг кастет, який є контактною не клинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений промисловим способом та являється холодною зброєю, і таким чином незаконно його придбав та незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу до 13 год 48 хв. 04.03.2026 з метою самозахисту, тобто до часу вилучення його працівниками відділення поліції №3 Гайсинського ГУП ГУНП у Вінницькій області.

Суд вважає обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.263 КК України, як носіння кастету без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.2 ст.263 КК України визнав в повному обсязі, пояснив, що не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно 14.05.2025 знайшов кастет, який підібрав і носив при собі з метою самооборони до його вилучення працівниками поліції в березні 2026 року.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також матеріалів про долучення речових доказів та судові витрати у справі.

При призначенні виду та міри покарання, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами та має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Виходячи з приписів ст.12 КК України, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.263 КК України, є нетяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, не працевлаштований, на обліку як безробітний не перебуває, особа з інвалідністю 3 групи з дитинства, неодружений, дітей не має, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбаченою ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбаченою ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

З огляду на викладене, враховуючи в сукупності обставини, характер, тяжкість та суспільну небезпеку, спосіб вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, загальних засад призначення покарання, зокрема, законності його призначення, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що справедливим й необхідним для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів, є покарання у виді позбавлення волі, але у мінімальному розмірі, встановленому санкцією ч.2 ст.263 КК України.

Також суд враховує, що вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 18.02.2026 ОСОБА_4 був засуджений за ч.4 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з ч.4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відтак, суд вважає необхідним призначити остаточне покарання відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутого покарання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 18.02.2026.

Відповідно до вимог ч.2 ст.124, 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення судових експертів для проведення судової експертизи №СЕ-19/102-26/4688-ХЗ від 10.03.2026 у розмірі 1 782,80 грн.

На підставі ч.4 ст.174 КПК України, суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.03.2026 у справі №135/340/26 (провадження №1-кс/135/89/26).

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.

Питання про долю речових доказів у даній кримінальній справі слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 366-371, 373-376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.71 КК УкраїниОСОБА_4 за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 18.02.2026, та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дати ухвалення вироку, а саме з 24.07.2026.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення судових експертів для проведення судової експертизи №СЕ-19/102-26/4688-ХЗ від 10.03.2026 у розмірі 1 782,80 грн.

Речовий доказ по кримінальному провадженню: кастет, що поміщений до полімерного сейф-пакета №8890277, який знаходиться в УЛМТЗ у Вінницькій області – знищити.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.03.2026 у справі №135/340/26 (провадження №1-кс/135/89/26).

На вирок суду протягом тридцять днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду та дослідження яких було визнано судом не доцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області ОСОБА_1