Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №346/3367/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3367/26

Провадження № 2/346/2971/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді - Сольського В.В.,

за участю секретаря - Пігуляк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -

в с т а н о в и в:

29.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначила, що вона є донькою відповідача по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 . ОСОБА_2 сплачував аліменти на її утримання до досягненням нею повноліття. На теперішній час ОСОБА_1 є здобувачем освіти та навчається на денній контрактній формі у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника на освітньому рівні «Бакалавр» на 1-му році навчання за спеціальністю С4 Психологія (освітня програма «Реабілітаційна психологія»), термін навчання до 30.06.2029 р.

Процес навчання передбачає постійні матеріальні витрати для ОСОБА_3 та її матері, окрема оплату навчання, придбання спеціалізованої літратури та технічних засобів, витрати на харчування й проживання. Така системність витрат призводить до того, що позивачці складно самостійно забезпечити себе всім необхідним для належного існування.

Водночас відповідач є здоровим, працездатним чоловіком, однак не бере належної участі у житті позивачки, не цікавиться її навчанням, не надає матеріальної допомоги та фактично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

За даних обставин, позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно на час навчання, але не пізніше досягнення нею 23-річного віку, з дня пред`явлення позову.

Ухвалою від 30 червня 2026 р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Відповідачу роз`яснено його право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи заперечень.

17.07.2026 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Біленко О.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач завжди піклувався про дочку, приділяє їй увагу, щомісячно сплачував аліменти на її утримання, постійно вітав її зі всіма святами, приїжджав до неї для особистого спілкування.

Крім щомісячних аліментних платежів, відповідач прийняв участь у сплаті вартості контракту на освітню послугу за 1-й рік навчання дочки, перерахувавши на рахунок її матері 20 000 грн, як додаткову суму до аліментів.

Вважає, що визначаючи величину аліментів на утримання дочки, суд повинен врахувати матеріальне становище відповідача та стан його здоров`я. З травня 2016 року відповідач проходить службу в лавах ЗСУ.

Під час проходження військової служби , у відповідача встановлені захворювання, які згідно з висновком позаштатної військово-лікарської комісії, повязані з проходженням військової служби: плоскоклітинний рак шкіри завушної ділянки справа, гіпертонічна хвороба І стадії.

Заявлений до стягнення розмір аліментів в розмірі 1/4 частки від заробітку є завищеним. Вважає, що аліменти в розмірі 1/6 частки від його доходу будуть достатніми для забезпечення позивачки.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, 07.07.2026 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності. Позовні вимоги підтримує на підставах вказаних в позовній заяві та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, у відзиві представник відповідача просив розгляд справи проводити без його та відповідача участі.

Згідно ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин..

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України

Дослідивши матеріали, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає повному задоволенню виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує зміст положень ст. 199 СК України, в тому числі те, що Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності обов`язків батьків брати участь у матеріальних витратах на дитину.

Аналогічні правові висновки містяться у ряді постанов Верховного Суду, а саме: від 21 лютого 2018 року у справі № 208/3075/16, від 21 березня 2018 року у справі № 308/2268/16-ц, від 01 серпня 2018 року у справі № 539/2580/16-ц, в яких Верховний Суд вказав на рівність обов`язків батьків брати участь у матеріальних витратах на повнолітню дитину, незалежно від того, з ким із них вона проживає.

Статтею 199 Сімейного Кодексу України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Отже, право на утримання після повноліття дитини виникає за умови продовження нею навчання. Закон не передбачає жодних особливостей залежно від форми навчання (денна, вечірня, заочна тощо). Тому можна зробити висновок, що право на утримання виникає за умови продовження навчання у будь-якій формі.

Сімейним кодексом передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Однак відповідно до коментованої статті і вказаного роз`яснення Пленуму Верховного Суду України обов`язок щодо утримання повнолітніх дочки, сина виникає за умови їх потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням. Про наявність потреби в матеріальній допомозі можуть свідчити навчання на платній основі, необхідність забезпечення житлом за місцем навчання, тощо. Докази на підтвердження зазначеної обставини надаються суду заінтересованою стороною.

Згідно копії довідки від 15.06.2026 року ОСОБА_1 дійсно навчається на факультеті психології у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника на освітньому рівні «Бакалавр» на 1-му році навчання за спеціальністю С4 Психологія (освітня програма «Реабілітаційна психологія»), термін навчання до 30.06.2029 р.

Відповідно до ч. 1ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3

2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2ст. 182 Сімейного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Отже, при розгляді справ даної категорії позивач повинен довести продовження навчання, потреби в матеріальній допомозі та її розмір, а відповідач - неможливість надання такої допомоги або можливість надання у меншому розмірі, ніж вимагає позивач.

Отже, судом в даній справі встановлено, що повнолітня дочка відповідача є студенткою денної форми навчання, що унеможливлює її працевлаштування і отримання самостійного доходу, відтак, продовжуючи навчання, вона потребує утримання батьків.

Однак, позивачкою не доведено на підставі доказів її щомісячного розміру витрат, необхідних для забезпечення життя, навчання та проживання. Не надано доказів того, яку участь у її забезпеченні бере мати позивачки, та який розмір грошового забезпечення вона від неї отримує.

Разом з тим, відповідач являється військовослужбовцем, згідно довідки позаштатної військово-лікарської комісії від 31.07.2026 року № 166 року у ОСОБА_2 діазноз: плоскоклітинний рак шкіри завушної ділянки справа, стан після комбінованого лікування хірургічного, променевої терапії, ЖКГ, ліковані оперативно-лапароскопічна холецистектомія без ознак ПХЕС, гіпертонічна хвороба І стадії, 2 ступінь.

З урахуванням зазначених обставин, а також виходячи з відповідності розміру аліментів, які просить стягнути позивач, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 29 червня 2026 року і до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до п.1 ч.1ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач по справі є військовослужбовцем та долучив до своєї заяви довідку командира військової частини НОМЕР_2 , про те, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом у вказаній військовій частині.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати збору, зокрема, звільняються: 1) військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, – у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків (п. 12); 2) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав (п. 13).

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 181, 182, 191, 199, 200 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 263, 265, 279, 280-282, 354-355, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої як ВПО: АДРЕСА_2 ) аліменти в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 29 червня 2026 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Сольський В. В.