Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №346/2320/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2320/26

Провадження № 2-а/346/70/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Третьякової І.В.

за участю секретаря - Гжибовського А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

У С Т А Н О В И В:

05.05.2026р. ОСОБА_1 через свого представника Атаманюка В.М., звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом в якому просив постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №R240503 від 05.12.2025р., про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000,00 грн. визнати протиправною та скасувати; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити..

Позиція позивача.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що в квітні 2026 року він дізнався про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову R240503 від 05.12.2025 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. У постанові зазначено, що позивач не пройшов (відмовився) від проходження ВЛК, чим допустив порушення законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Позивач вказує, що зазначені у постанові обставини не відповідають дійсності. Зазначає, що процедурі проходження медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно додатку 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 р. № 560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на ВЛК за формою згідно додатку №12 Порядку. Позивач стверджує, що жодних повісток від ТЦК та СП щодо направлення його на проходження ВЛК, він не отримував, направлення на проходження ВЛК йому не вручались, в журнал реєстрації відповідні записи не вносились, а тому він не був зобов?язаний його проходити. Також вказує, що на час винесення спірної постанови, він мав право на вістрочку від призову на військову службу. Відтак, стверджує, що навіть при отриманні ним повістки, ухилятися від проходження ВЛК в нього не було б потреби. За вказаних обставин вважає своє притягнення до адміністративної відповідальності безпідставним, а винесену відносно нього постанову незаконною, оскільки в його діях відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Позиція відповідача.

30.06.2026р. до суду надійшов відзив, в якому начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Свою позицію відповідач мотивував тим, що 03.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації військово-лікарською комісією. Позивач відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» має статус військовозобов`язаного та перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Було встановлено, що ОСОБА_1 порушив абзац 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким передбачено, що громадяни України зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 05.12.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесено постанову відносно останнього за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено штраф у сумі 17000,00грн. У змісті постанови зазначено, що посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено факт порушення вимог чинного законодавства військовозобов`язаним, який не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Згідно п.69 «Порядку проведення призову громадянина військову службу підчас мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16травня 2024р. №560, особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію. Під час вручення направлення на ВЛК останній не пройшов вчасно згідно із Закону № 3621-ІХ медичний огляду, що є порушенням абзаці 4 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким встановлено, що громадяни зобов?язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням ВЛК чи відповідного районного (міського) ТЦК та СП. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022№64/2022«Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 24 лютого 2022 року й до нині діє особливий період в умовах правового режиму воєнного стану, тому за порушення в особливий період Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачена адміністративна відповідальність за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. ОСОБА_3 вважає, що його дії по винесення постанови були правомірними, а прийняте ним рішення є законним, оскільки ОСОБА_1 було вчинене інкриміноване йому правопорушення за яке він поніс адміністративну відповідальність.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Розгляд справи.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.05.2026р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено перше судове засідання з викликом сторін.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.06.2026р. замінено первісного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 на належного - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Атаманюк В.М. не з`явилися, в прохальній частині позовної заяви просили розглянути справу за їхньої відсутності. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засіданні не з`явився. У поданому до суду відзиві начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 просив розгляд справи проводити без участі їхнього представника та при її вирішенні врахувати позицію щодо суті спору, викладену у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи.

Згідно військово-облікових даних з застосунку «Резерв+», сформованих станом на 31.01.2026р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , як військовозобов?язаний. Військове звання – солдат. Потребує проходження базової загальновійськової підготовки, шліфувальник. На підставі п. 9 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має відстрочку від призову до завершення мобілізації.

З долученої до відзиву копії заяви від 03.12.2025р. вбачається, що ОСОБА_1 вказаною заявою відмовився від проходження ВЛК у зв?язку з тим, що доглядає стару матір ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Повідомленням від 16.09.2025р. підтверджується, що ОСОБА_1 отримує компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі. Призначено з 01.08.2025 по 31.07.2026р. в сумі 2120,00 грн.

03.12.2025р. посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено акт про відмову ОСОБА_1 від проходження військово-лікарської комісії та протокол про адміністративне правопорушення №901 в якому вказано, що ОСОБА_1 порушив абз. 4 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 4 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов?язок та військову службу» та абз. 6 ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов?язок та військову службу» (пп. 4 п.1 Правил військового обліку – в частині проходження медичного огляду).

Також 03.12.2025р. на ім?я позивача було заповнену повістку № 2735 в якій вказано, що ОСОБА_1 необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 05.12.2025р. о 09:00 год. для уточнення даних та при необхідності проходження медичної комісії. Того ж дня складено акт про відмову позивача від отримання повістки від 03.12.2025р.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 від 05.12.2026р. № R240503 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Підставою для притягнення вказано, що за результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився) від проходження ВЛК (п. 2 Розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальних захист»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно супровідного листа від 24.02.2026р. копія постанови від 05.12.2025 відносно ОСОБА_1 була направлена для примусового виконання до Коломийського ВДВС.

18.03.2026р. державним виконавцем Коломийського відділу ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі вищевказаної постанови було відкрито виконавче провадження №80542137.

Відповідно до скріншоту, 29.04.2026р. позивач отримав повідомлення в мобільному за стосунку від «Ощадбанку» про те, що на його рахунки накладено арешт на підставі постанови виконавчої служби, а також списано 16504,55 грн. відповідно до платіжної вимоги.

Вирішуючи заявлені вимоги в межах доводів на які посилався позивач, суд враховує такі правові положення.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КупАП; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.210-1 КУпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст.210-1 КУпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

За змістом ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Відповідно до абз. 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з абз. 6 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У відповідності до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

За приписами ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:

1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;

3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Згідно з п.20 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі по тексту Порядок №560; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з оголошенням мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: резервісти та військовозобов`язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти СБУ - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів - за викликом керівників відповідних підрозділів.

Пунктом 21 Порядку №560 встановлено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п.41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Нормами п.п. 12, 13 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту - Положення №154) передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов`язки підлеглого йому особового складу.

Отже, саме на ІНФОРМАЦІЯ_3 , як орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.210-1 КУпАП, покладено обов`язок щодо встановлення всіх фактичних обставин та дотримання процедури розгляду, визначеної ст.278 КУпАП.

Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно зі ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

За приписами ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

За встановленими судом обставинами даної справи, 03.12.2025р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 складено повістку №2735 на ім`я ОСОБА_1 про необхідність прибути до даного ТЦК 05.12.2025 о 09:00 год. для уточнення облікових даних та при необхідності проходження медичної комісії.

Від отримання вказаної повістки позивач відмовився, про що вказано в акті відмови від її отримання, а також письмовою заявою від 03.12.2025р. відмовився від проходження ВЛК, причиною відмови вказав «у зв?язку з тим, що доглядає стару матір ОСОБА_4 , 1939 р.н.»

Водночас, письмовим повідомленням від 16.09.2025р. підтверджується отримання ОСОБА_1 компенсації за надання соціальним послуг з догляду на непрофесійній основі, яка призначена на період з 01.08.2025 по 31.07.2026р., а також витягом з за стосунку «Резерв+» підтверджується, що позивач має відстрочку від призову до завершення мобілізації на підставі п. 9 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що згідно з п.63 Порядку №560 військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що військовозобов`язані, які перебувають у процесі оформлення бронювання або ж іншої відстрочки від призову, а так само і військовозобов`язані, які мають діючу відстрочку, на медичний огляд не направляються.

Проте, не дивлячись на зміст заяви позивача, вказана обставина не була перевірена посадовими особами відповідача та начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 03.12.2025р. було складено повістку №2735 на ім`я ОСОБА_1 , про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 05.12.2025 о 09:00 год. зокрема для можливого проходження ВЛК та в день його прибуття винесену постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності саме за те, що він не пройшов (відмовився) від проходження ВЛК.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду правомірність своїх рішень, дій, бездіяльності з урахуванням критеріїв правомірності поведінки, визначених статтею 2 КАС України. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням вищенаведеного, відповідач не довів належними доказами факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 210-1, 235, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 20, 72, 77, 90, 139, 159, 205, 229, 241-246, 250, 255, 268, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову № R240503 від 05.12.2025р. винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень 00 копійок - скасувати і справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.07.2026р.

Суддя: Третьякова І. В.