Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №935/339/26 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/339/26

Провадження № 2/935/776/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 липня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Щербаченко І.В., за участі секретаря судового засідання Кумечко С.М., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,

встановив:

В лютому 2026 року позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 навчається та є студенткою 1-го курсу факультету обліку та податкового менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана денна форма навчання і закінчує університет 30 червня 2029 року. Донька досягла повноліття і відповідач припинив сплачувати аліменти. Вважають, що відповідач повинен утримувати її до закінчення навчання.

З цих підстав просить суд стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 , для утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 6500,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячного до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2029 року, без врахування канікулярного періоду, але не довше ніж до досягнення нею віку двадцяти трьох років.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Представником позивача ОСОБА_4 подано заяву в якій зазначено, що розгляд справи проводити без участі позивача та представника позивача. Позовні вимоги підтримую та просять задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити частково, а саме стягнути з нього аліментів у розмірі 3000,00 грн. на утримання ОСОБА_3 .. В судовому засіданні надав пояснення та зазначив, що він не працює, доглядає за матір`ю, його матеріальне становище погіршилось. При покращенні його матеріального становища, згоден платити більші суми аліментів на утримання повнолітньої дитини.

Дослідивши докази у справі, заслухавши доводи відповідача суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Зміна прізвища позивача з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », підтверджується матеріалами справи, а саме повторно виданим свідоцтвом про шлюб серією НОМЕР_2 .

Згідно з довідки Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана від 29 січня 2026 року № 119 ОСОБА_3 , є студентом 1 курсу факультету обліку та податкового менеджменту Київського національного економічного університету ім.. Вадима Гетьмана, денної форми здобуття освіти. Строк закінчення університету 30 червня 2029 року.

За договором №2512466097 про надання освітньої послуги для підготовки фахівців від 09.08.2025, замовник освітньої послуги ОСОБА_2 , здобувач вищої освіти ОСОБА_3 , загальна вартість платної освітньої послуги становить 160400,00 гривень без ПДВ. Замовник вносить плату щосеместрово, не пізніше термінів, визначених у Договорі.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 сплатила 20050,00 грн. та 20050,00 грн. за навчання відповідно до договору 2512466097 та за проживання в гуртожитку в сумі 3200,00 грн. та 4800,00 грн, що підтверджується матеріалами справи, а саме квитанціями, за № 0.0.4498768108.1, 0,0.4681891424.1. та платіжними інструкціями за № 0.0.4697634449.1, 0.0.4681891424.1.

Відповідачем надано довідку від 18.03.2026 за № 92, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_3 , що він не перебуває на обліку як такий, що шукає роботу та не зареєстрований як безробітний у Державній службі зайнятості. Не отримує ніяких видів пенсії, страхових виплат, пільг, державних соціальних допомог, що підтверджується довідкою від 19.03.2026 за № 0600-0213-8/27690.

Позивачем надано копії квитанцій сплати відповідачем аліментів, а саме, за лютий 2026 в сумі 2 000,00 грн., та 3200,00 та аліменти в сумі 14 695,00 грн., які надійшли 23.03.2026.

Станом на 01.03.2026 у ОСОБА_1 відсутні заборгованість по аліментах на утримання ОСОБА_8 – ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 – ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідками видані начальником ВДВС Т. Желєзною від 23.03.2026 за № 23995, 24001.

Відомості в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідно до вказаних параметрів запиту –щодо ОСОБА_1 відсутні.

ОСОБА_10 написала заяву, яка завірена нотаріально, в якій зазначено, що остання підтверджує, що із числа військовозобов`язаних членів її сім`ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) обрала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є її сином. ОСОБА_10 має другу групу інвалідності, безтермінова, і даний факт підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"від 15.05.2006№ 3 роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При вирішенні питання про визначення розміру аліментів відповідача просив врахувати, що він не працює має не постійний, мінливий дохід, доглядає за матір`ю, яка постійно хворіє, має борги, проживають за пенсією матері.

Суд враховує, що до моменту досягнення ОСОБА_8 повноліття з відповідача стягувались аліменти на двох дітей у розмірі 2000,00 грн. на ОСОБА_9 та частки від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на ОСОБА_8 – заборгованості по аліментів останній не має.

При цьому відповідач не надав доказів того, що він звертався до суду з позовом про зменшення розміру аліментів за своїм матеріальним станом.

Крім того, матеріальне становище відповідача забезпечувало можливість сплати ним аліментів у розмірі 1/4 частини та у твердій 2000,00 грн, що з урахуванням раніше стягуваного з нього розміру аліментів не змінить його матеріального стану, оскільки до цього аліменти стягувались на двох дітей.

У постанові Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі № 761/10510/17 зазначено, що обов`язок щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, покладається на обох батьків незалежно від того, з ким проживає дитина.

У постанові Верховного Суду від 13.04.2021 року у справі № 308/4214/18 зроблено висновок, що при визначенні розміру аліментів суд має забезпечити баланс між потребами дитини та реальними можливостями платника аліментів.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 759/10277/16-ц зазначено, що сам по собі факт навчання повнолітньої дитини на денній формі свідчить про обмежену можливість самостійно забезпечувати себе.

Суд враховує, що донька сторін навчається на денній формі, потребує матеріальної допомоги. Витрати на навчання є значними, та вказані витрати підтверджені належними доказами.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Судом установлено, що ОСОБА_8 є повнолітньою донькою відповідача, яка після досягнення повноліття навчається за денною формою навчання, що об`єктивно обмежує її можливість самостійно забезпечувати власні потреби та отримувати достатній дохід для належного існування, матеріальне забезпечення її є необхідним для продовження нею навчання, забезпечення базових життєвих потреб, а ненадання відповідачем допомоги фактично покладає весь тягар утримання повнолітньої дитини на іншого з батьків.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дочки не надає.

Відповідачем, в порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України, не було надано суду доказів, що його дохід на час розгляду справи у суді не дозволяє йому сплачувати аліменти.

Отже, встановлені обставини цієї справи не свідчать про наявність об`єктивних обставин, які б беззаперечно унеможливлювали надання батьком щомісячної матеріальної допомоги повнолітній дочці, яка навчається та фактично перебуває на матеріальному забезпеченні матері.

Законодавчо визначена можливість платника аліментів надавати матеріальну допомогу свій повнолітній дочці, витікає насамперед з обставин, пов`язаних безпосередньо із самим платником - його працездатністю, станом здоров`я тощо, а також інших обставин на його боці, які мають враховуватися судом.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють його дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Також суд враховує те, відповідач є дієздатною особою, маючи задовільний стан здоров`я, оскільки не довів протилежне, цілком може надавати своїй повнолітній донці матеріальну допомогу та в свою чергу повністю не відмовляється від заявлених позовних вимог.

Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на повнолітню доньку, яка навчається, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які джерела доходів відповідача або наявності значних витрат з його боку, що надавали б йому можливість сплачувати аліменти у іншому розмірі.

Разом із тим суд бере до уваги, що відповідач сплачував аліменти, заборгованість не мав, а тому мав можливість забезпечувати своїх дітей. Одночасно суд не бере до уваги доводи відповідача ОСОБА_1 про необхідність утримання матері, оскільки відповідачем не надано доказів того, що пенсія його матері нижча за прожитковий мінімум (прожитковий мінімум на 2026 рік встановлено 2595 грн.), також не надано суду підтвердження спільного проживання та перебуванні його матері на його утриманні за рішенням суду чи договором.

Оцінюючи всі зібрані у справі докази, враховуючи те, що дочка відповідача досягла повноліття, але не досягла двадцяти трьох років, навчається у навчальному закладі і тому не може працевлаштуватись, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача у розмірі 6500,00 грн. щомісячно.

Щодо зазначення позивачем вимог про визначення щомісячного розміру аліментів не менш, ніж 50 % прожиткового мінімуму, суд вважає таке посилання помилковим з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Між тим позивачем заявлено вимога про стягнення аліментів на утримання доньки, оскільки вона досягла повноліття та продовжує навчання, тобто є дорослою особою. Водночас гарантії щодо мінімального розміру аліментів, передбачені ст. 182 СК України, розповсюджуються на правовідносини щодо стягнення аліментів на утримання дитини (тобто особи, яка не досягла повнолітнього віку). Відповідно в цій частині вимоги позивачів є безпідставними та необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Стягнення аліментів на навчання повинно проводитись починаючи з 09 лютого 2026 року (дати подання позову) до закінчення строку навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 (двадцяти трьох) років. З наданих позивачем документу вбачається, що строк навчання доньки до 30.06.2029.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн.).

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд призначив проголошення рішення о 13-30 год. 22.06.2026.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 89, 259, 263-265 ЦПК України суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 6500,00 грн. (шість тисяч п`ятсот гривень) щомісячно, без врахування канікулярних періодів, з 09.02.2026 і до закінчення ОСОБА_3 навчання, а саме до 30.06.2029, але не довше ніж до досягнення нею віку двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст рішення складено та проголошено 23.07.2026.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Щербаченко